Танення снігу: чи загрожують Україні паводки та повені цього року

Через активне танення снігу росте рівень води. Якими можуть бути наслідки весняного льодоходу, особливо після такої сніжної зими, та чим відрізяються паводки від повеней.

Про це в етері Громадського радіо розовів Ігор Гопчак, голова Державного агентства водних ресурсів України.

Якою зараз є гідрологічна ситуація в Україні і чи є передумови до складного весняного водопілля?

Ігор Гопчак каже, що насамперед важливо розрізняти, що таке водопілля, а що таке паводок.

«Насправді, в гідрології визначення повінь означає, що живлення річок, яке має основне живлення в нас, наприклад, в Україні, це сніг, танення снігу, це підйом рівня води в річках з виходом на заплаву, довготривалий в часі, викликаний основним джерелом живлення. Тобто сніготанення.

А вже паводок, це може бути будь-коли, може бути і взимку, може бути і влітку, тобто викликається опадами будь-якими, чи твердими, чи рідкими. Це може бути сніг, може бути мокрий сніг, може бути дощ, і він не основним джерелом живлення викликаний, і короткотривалий у часі, підйом так само з виходом води на заплаву, і будь-який період року може виникнути».

На сьогодні жителям яких регіонів треба бути пильними особливо?

«На сьогоднішній день через різке потепління та дощі, які розпочалися в середині лютого, в Україні спостерігається масове танення снігу та підняття рівнів води в річках. Спочатку це охопило східні та південні регіони, а вже з 23 лютого активна відлига поширилася і на північ, і на центр, і на захід країни, зокрема на басейн Дніпра, Прип’яті та Тиси, оскільки земля залишається ще промерзлою».

Експерт додав, що Закарпаття, наприклад, це паводко-небезпечний регіон, і вже майже місяць там плюсова температура до 10 градусів. Тобто там сніг уже давно розтанув.

«Сніг випав в Закарпатській стороні менше норми. Тобто там більш такої складної ситуації не спостерігається на сьогоднішній день. Ми бачимо те, що поступово на річках Полісся, зараз особливо, де плюсова температура на заході підійшла, починається танення снігу і заповнюється долина річок водою із виходом на заплаву…

Україна у нас знаходиться у різних географічних зонах. У нас є і степова зона, і зона Полісся, і більш гірська зона є, тобто температури в кожній території, у кожному куточку нашої держави будуть відрізнятися», — каже Ігор Гопчак.

Чи готові гідротехнічні споруди і водосховища до пропуску великої води?

«Так, звичайно. І гідротехнічні споруди, і Держводагентство готове до пропуску великої води. У нас в Держводагентстві для захисту від затоплення та підтоплення задіяно 27 насосних станцій та 9 спеціальних дренажних свердловин. Із початку року вони вже перекачали понад 132 мільйона кубометрів поверхневих і ґрунтових вод.

Ми, щоб вчасно реагувати на водні загрози, створили 155 аварійних бригад. Ми задіяли понад тисячу фахівців. У їхньому розпорядженні є човни, є 300 одиниць різної техніки, є 60 мобільних насосів.

Для проведення ремонтних робіт ми створили запаси матеріалів. Це понад 10 тисяч кубометрів каменю, близько 2 тисячі кубометрів піску, півтори тисячі кубометрів щебню, мішків з піском. Заготовили пальне резервне.

Окрім того, ми провели перевірку технічного стану гідротехнічних споруд і тих водних об’єктів, які знаходяться на балансі Держводагентства. Це водосховища, ставки. І особливо на тих територіях, де можливі найбільш негативні явища повенів, паводків.

І для комплексних водосховищ, після отримання гідрологічних прогнозів, ми розробили та встановили оптимальні режими роботи для пропуску талих вод».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

---