Удар по Тегерану на тлі ескалації на Близькому Сході /1 березня 2026/Фото: Fatemeh Bahrami/Anadolu Agency
Ескалація між США, Ізраїлем та Іраном стала новим фактором глобальної нестабільності, який може безпосередньо вплинути на війну Росії проти України. В першу чергу йдеться про ризики для постачання зброї. Ситуація також впливає на політичні процеси усередині Європейського Союзу — фокус уваги змінюється, а частина рішень, важливих для Києва, може ухвалюватися повільніше. Вже заятягується і процес мирних переговорів під егідою США. Більше того, Угорщина вже намагається знайти в цьому додаткові аргументи у своїх політичних торгах із Брюсселем.
Загострення розпочалося після ударів США та Ізраїлю 28 лютого по цілях на території Ірану, які, за їхніми заявами, пов’язані з ядерною програмою та ракетними можливостями Тегерана. У відповідь Іран здійснив масовані атаки ракетами та дронами по цілях у регіоні.
Президент США Дональд Трамп заявив, що кампанія проти Ірану може тривати «чотири-п’ять тижнів», однак не виключив, що конфлікт затягнеться.
«Режим вже мав ракети, здатні вразити Європу та наші бази, як місцеві, так і закордонні, і незабаром отримав би ракети, здатні досягти нашої прекрасної Америки», — заявив Трамп 2 березня.
Офіційна позиція Європейського Союзу на ці події була стриманою. Брюссель закликав до деескалації та дипломатичного врегулювання. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що дипломатія залишається єдиним шляхом до стабілізації.
«Ситуація на Близькому Сході залишається нестабільною… Ми повинні зробити все можливе, щоб деескалювати ситуацію і не допустити поширення конфлікту. Єдине тривале рішення — дипломатичне», — сказала очільниця Єврокомісії.
Водночас всередині ЄС позиції виявилися не повністю узгодженими. За даними медіа, дипломати не могли погодити текст спільної заяви. Частина держав наполягала на жорсткішій реакції щодо Ірану, тоді як інші вимагали більш нейтральної позиції. У результаті спільну заяву вдалося погодити лише після термінової кількагодинної відеоконференції міністрів закордонних справ ЄС.
Наступного дня, у понеділок, президентка Єврокомісії скликала позачергове засідання Колегії безпеки. Там оцінювали ризики для енергетики, оборони та безпеки громадян ЄС.
Згодом відбулася ще одна позачергова онлайн-зустріч міністрів закордонних справ ЄС під головуванням високої представниці ЄС Каї Каллас. Під час спілкування із журналістами вона визнала: ескалація на Близькому Сході може мати наслідки і для України.
Найбільш практичний ризик для України — можливий дефіцит систем протиповітряної оборони. Україна критично залежить від американських ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Саме вони використовуються для знищення російських балістичних ракет.
Однак ці ж ракети зараз активно застосовуються союзниками США на Близькому Сході для захисту від іранських атак. Це створює ризик конкуренції за обмежені запаси.
«Якщо на Близькому Сході будуть тривалі бойові дії, це обов’язково вплине на постачання», — заявив журналістам президент України Володимир Зеленський.
Ці побоювання поділяють і в Брюсселі.
«Всі мають потребу в протиповітряній обороні. Україна має таку потребу, також її мають країни Близького Сходу. Що стосується перехоплювачів дронів, то вони потрібні в обох цих війнах. Тож насправді є проблема з виробництвом. Ми також маємо зробити більше з європейського боку і дійсно пришвидшити процес», — зазначила Каллас.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив, що союзники не планують скорочувати підтримку України попри ескалацію на Близькому Сході. В інтерв’ю Reuters він заявив, що країни Альянсу мають паралельно реагувати на дві кризи — допомагати союзникам у регіоні та продовжувати підтримку Києва.
«Багато лідерів у Європі, США та Канаді кажуть, що це має бути “і, і”: переконатися, що як союзники ми підтримуємо те, що роблять американці на Близькому Сході… і водночас переконатися, що Україна має все необхідне, щоб залишатися сильною у боротьбі», — сказав генеральний секретар НАТО.
Цей військовий конфлікт також засвідчив, наскільки важливим є український досвід. Іран активно використовує дрони типу Shahed, які Росія застосовує проти України. Саме тому українська армія має унікальний досвід боротьби з такими атаками.
Кая Каллас прямо заявила, що технологічні рішення, створені в Україні, можуть допомогти іншим країнам.
«Те, що ми бачимо на Близькому Сході, — це ті самі дрони, які щодня атакують Київ, а тепер атакують і Близький Схід. І, насправді, Україна також може допомогти країнам Перської затоки, тому що вони (Україна — ред.) розробили перехоплювачі дронів і засоби захисту від дронів. Тож ми також можемо подивитися, як ми можемо обʼєднати ці речі, щоб допомогти країнам боротися з атаками дронів», — сказала вона.
Президент України також пропонував використати український досвід для створення міжнародної системи протидії таким атакам.
Ескалація на Близькому Сході може вплинути і на дипломатичні зусилля щодо завершення війни Росії проти України.
5 березня Володимир Зеленський повідомив про перенесення дати тристоронніх переговорів.
«Це зміщення дати не через те, що тристороння група не працює, а через те, що йдуть бойові дії на Близькому Сході. Ми чекаємо на дату від американських партнерів», — пояснив він.
Пізніше того ж дня президент США Дональд Трамп розкритикував Україну через відсутність результату на переговорах щодо завершення війни. Він заявив, що у президента Володимир Зеленський «тепер ще менше карт». В інтерв’ю Politico, Трамп сказав, що Зеленському «час діяти» і додав, що, на його думку, Володимир Путін «готовий укладати угоду». Він також заявив, що український президент нібито «не демонструє достатньої готовності до переговорів».
Європейські дипломати побоюються, що затяжний конфлікт з Іраном може відволікти увагу Вашингтона від українського питання. Адже адміністрації США доведеться розподіляти ресурси між двома великими конфліктами.
Ще один ефект війни — різке зростання цін на нафту. Головний ризик пов’язаний з Ормузькою протокою, через яку проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-яка дестабілізація там миттєво впливає на світові ринки.
На цьому тлі Угорщина активізувала свою енергетичну риторику.
Раніше міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив про готовність блокувати 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії, поки не буде вирішено питання транзиту російської нафти через трубопровід «Дружба». Будапешт також блокує механізм фінансової підтримки України на 90 млрд євро.
Наразі у Брюсселі шукають можливості домовитися з Угорщиною, однак прем’єр-міністр Віктор Орбан використав зростання цін на нафту як аргумент для свого шантажу.
«Коли на Близькому Сході війна і ціни на енергію зростають, Європа не може дозволити собі відмовитися від доступних джерел енергії», — сказав Орбан.
При цьому високі ціни на нафту також збільшують доходи Росії від експорту енергоресурсів, що дозволяє Кремлю продовжувати фінансувати війну.
Ескалація вплинула навіть на політичний календар Європейського Союзу. Кіпрське головування в Раді ЄС було змушене перенести низку міністерських зустрічей через безпекову ситуацію в регіоні.
На цих зустрічах планували серед іншого обговорити питання розширення ЄС, зокрема подальші технічні етапи переговорів щодо вступу України та Молдови. Йдеться лише про перенесення зустрічі, однак процес затягується.
Нагадаємо, що Угорщина блокує відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС, пов’язуючи це з претензіями щодо прав угорської меншини в Україні. Водночас тривають технічні переговори — підготовчий етап, під час якого експерти ЄС і країни-кандидата аналізують законодавство та готовність до відкриття переговорних розділів.
Водночас видання Politico писало, що ідея так званого «зворотного вступу» України до ЄС (reverse accession), яка передбачала швидшу інтеграцію у ключові політики Євросоюзу — наприклад, єдиний ринок чи енергетичний союз — не отримала підтримки більшості держав-членів.
Громадське радіо поспілкувалися з дипломатами трьох країн Європейського Союзу у Брюсселі. Усі вони пояснюють це тим, що навіть країни, які підтримують вступ України, наполягають на стандартній процедурі розширення та продовженні реформ. Водночас вони наголошують, що Україна залишається у центрі уваги ЄС попри нову ескалацію на Близькому Сході.
«Для нас Україна залишається пріоритетом номер один», — зазначив один із дипломатів. Водночас співрозмовники визнають, що внутрішні суперечки в ЄС можуть ускладнювати процес. «Ми не знаємо, чого очікувати від Орбана», — сказав дипломат у розмові з Громадським радіо.
Інший європейський чиновник висловив обережний оптимізм щодо можливого розблокування фінансового пакета для України, хоча переговори з Будапештом залишаються складними.
Нинішня ескалація на Близькому Сході є частиною багаторічного протистояння між Іраном, Ізраїлем і США, яке почалося після Ісламської революції 1979 року. Тоді Іран став відкритим противником Заходу та Ізраїлю.
Із того часу Тегеран поступово створив мережу союзних угруповань у регіоні, які називають «вісь опору». До неї належать ліванська «Хезболла», палестинський ХАМАС, шиїтські збройні групи в Іраку та хусити в Ємені. Ізраїль і США звинувачують Іран у фінансуванні та озброєнні цих сил, які регулярно атакують ізраїльські або американські цілі.
Паралельно Захід і Ізраїль намагаються стримати ядерну та ракетну програми Ірану, побоюючись, що країна може отримати ядерну зброю. Саме поєднання цього регіонального протистояння, проксі-війн і суперечок навколо ядерної програми і призводить до періодичних спалахів ескалації.
Ізраїль атакував столицю Ірану, Тегеран, 28 лютого. США підтримали атаку. Президент США Дональд Трамп заявив, що Америка розпочала «велику бойову операцію» проти Ірану з метою «усунення неминучих загроз з боку іранського режиму». Міністерство оборони США назвало операцію проти Ірану «Операція Епічна лють».
Іран завдавав удару у відповідь по Ізраїлю та військових базах США.
Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA) вночі 1 березня підтвердило, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї загинув. Інформаційне агентство Fars, наближене до Корпусу вартових Ісламської революції, також заявило, що загинули донька, зять, онук та одна з невісток Алі Хаменеї.
Раніше про смерть Хаменеї написав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. За його словами, ліквідувати Хаменеї вдалося за допомогою американської розвідки та високотехнологічних систем стеження, а ще завдяки співпраці з Ізраїлем.
Водночас в Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що під час авіаударів по Ірану 28 лютого ліквідовано щонайменше сімох іранських високопосадовців. Серед них — очільник Міноборони країни Азіз Насірзаде та командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Мохаммад Пакпур.
У неділю, 1 березня, Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що розпочинає «найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки» проти Ізраїлю та «американських терористичних баз».
Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, який тимчасово керує країною і виконує роль верховного лідера заявив, що Іран не вестиме переговорів зі США.
2 березня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза операції проти Ірану буде ще більш руйнівною. За його словами, мета — знищити балістичні ракети, їх виробництво, дрони та флот Ірану, а операція триватиме стільки, скільки потрібно.
На брифінгу 4 березня керівник Пентагону Піт Гегсет заявив, що США потопили іранський військовий корабель в Індійському океані, уразивши його торпедою із субмарини.
Голова Пентагону спрогнозував, що військова операція США та Ізраїлю проти Ірану може тривати 8 тижнів. Раніше ЗМІ дізналися, чому для початку операції було вибрано саме цей день.
Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану однозначно вплине на Україну. Цей вплив з одного боку позитивний, але з іншого — негативний. Про це в етері Громадського радіо наголошував політолог, голова Центру аналізу і стратегії Ігор Чаленко.
За його словами, позитивно те, що Росія втратила одного зі своїх союзників, який безпосередньо надавав їй «шахеди» та технології для їхнього виробництва, а ще потенційно міг передавати їй ракети. Крім того, виявилося, що Росія не є надійним союзником для інших країн на міжнародній арені.
Водночас є й негативні чинники. Зокрема, Росія хоче використати ситуацію в Ірані для свого відбілювання та позиціює себе так само, як США позиціюють себе в російсько-українській війні. Ще один негативний чинник — вплив на економіку через зростання цін на нафту.
Крім того, на думку політолога, Україна може зіткнутися з проблемами постачання зброї, зокрема — ракет PAC-3 до ЗРК Patriot. Ще одним негативним фактором Ігор Чаленко назвав відвернення фокусу від війни в Україні.