Український контрнаступ на Мелітопольському напрямку планувався ще на 2022 рік, але тоді він так і не відбувся через бої за Херсон. Зрештою операція Сил оборони на півдні була реалізована, проте не принесла очікуваних результатів.
Про це розповів начальник Головного оперативного управління Генерального штабу генерал-майор Олександр Комаренко в інтерв’ю агенції РБК-Україна.
Замисел цієї операції передбачав, що будуть проводитись наступальні дії на Мелітопольському напрямку, і визначалось завдання решті угруповань, зокрема «Хортиці», яка мала провести наступальні дії на Бахмутському напрямку, щоби ввести противника в оману щодо напрямку головного удару, скувати сили росіян і не дати їм перегрупуватися. Також завдання «Хортиці» полягало в тому, щоб максимально довго утримувати Бахмут, щоб тримати тут противника, а потім проводити наступальні дії на південь від міста.
Угруповання, яке було створене для наступальної операції на півдні — це 10 бригад Збройних Сил України та три бригади Національної гвардії на основному, Мелітопольському напрямку, п’ять бригад — на іншому напрямку в районі Великої Новосілки, де наступали війська під керівництвом генерала Юрія Содоля, та одна бригада в резерві.
На початок наступу всі ці війська були зосереджені у вихідних районах, передані у підпорядкування відповідних командирів, за винятком однієї механізованої бригади, яка в замислі конкретно не вказана і мала діяти в складі дев’ятого армійського корпусу.
«Логіка тоді була така. Спочатку діяли ми [йдеться про угруповання «Хортиця»]. І нам, відповідно, додатково виділялися боєприпаси, щоб показати противнику, що ми до чогось готуємося, а також щоб наростили вогневий вплив. Далі ми переходили до наступальних дій на південь від Бахмута. Потім вступав Содоль. І вже тільки потім починались дії на основному напрямку — на Токмак — Мелітополь», — розповів Комаренко.
Він зазначив, що цей замисел розробив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Його затвердив верховний головнокомандувач Володимир Зеленський. За словами Комаренка, контрнаступ на Мелітопольському напрямку готувався на 2022 рік.
«Було проведено планування, визначені війська, які повинні були залучатися. Але треба було «добивати» Херсон, тому наступ скасували, і тоді навпаки — «Хортиця» ще передала сусідам чотири бригади», – розповів генерал.
Він також зазначив, що коли «Хортиці» виділили додаткові боєприпаси для того, щоб наростити вогневий вплив на противника, то на початку треба було докласти зусиль, щоб забезпечити це нарощування.
«Це пов’язано з тим, що до цього використання снарядів було дуже дозоване. Нам надходила мінімальна норма, щоб вести вогонь, а тут їх надійшло значно більше. Треба було переконувати командирів, щоб використовували, ці боєприпаси, що завтра ще буде і не менше. До того ж кожен командир, зазвичай, створює собі певний резерв, запас», — сказав Комаренко.
Генерал сказав, що для операції на Півдні боєприпасів було накопичено достатньо і з певним запасом. «Хортиця» отримала декілька відсотків порівняно з тим, що було на основному напрямку.
Однак операція на Мелітопольському напрямку тривала набагато довше, ніж планувалось, і настав момент, коли те, що було накопичено на початок операції, закінчилося. Тоді виникла потреба додатково надавати боєприпаси та інші ресурси на основний напрямок.
«Це ж зрозуміло, що того, що планувалося на місяць бойових дій, не вистачить на пів року? Просто не всі операції йдуть за планом і не завжди є успіх. Тут вибрали такий напрямок, де не досягли успіху», — додав Комаренко.
Як повідомляло Громадське радіо, Росія захоплює прикордонні села на Сумщині та Харківщині, щоб стоворити 20-кілометрову буферну зону.