Ілюстративне фото/Жінка з болем у животі
13 березня — Всесвітній день обізнаності про ендометріоз. Що це та чому досі так мало є досліджень та способів, як допомогти при цій хворобі?
Про це в етері Громадського радіо розповіла Юліанна Зіменковська-Федько, лікарка, акушерка-гінекологиня.
— Розкажіть нам таку базу, простими словами, що таке ендометріоз і як не сплутати це захворювання з чомусь іншим, адже часто говорять про такий симптом, як болючі і рясні менструації. Водночас це доволі поширене явище, як на мене, і тут тонка межа, де це норма, а де це вже сигнал про захворювання.
Юліанна Зіменковська-Федько: На мою думку, ендометріоз — це, знаєте, такий біч сьогодення. Це, насправді, епідемія. І, за даними, ВООЗ, справді, з ендометріозом живе одна з десятих жінок.
Але ви маєте розуміти, що, насправді, ендометріозу набагато більше. Тому що в деяких країнах проводили дослідження і довели, що від появи перших симптомів до постановки діагнозу інколи може проходити до десяти, а то і до п’ятнадцяти років. Тому ми, насправді, не знаємо, наскільки велика частина жінок з ендометріозом є в популяції.
Юліанна Зіменковська-Федько: Ендометріоз — це стан, коли тканина, яка схожа на слизову оболонку матки, з’являється поза маткою. Тобто, так, у нас є внутрішня порожнина матки, в ній є слизова оболонка. У нормі ця слизова оболонка має знаходитись тільки всередині матки.
Але ендометріоз — це тоді, коли вона з’являється поза нею. Це дуже часто очеревина, яєчники, зв’язки тазу. І, що важливо, ця тканина реагує на гормони так само, як і ендометрій у матці. Тобто, вона повністю живе своє циклічне життя. Вона росте, вона може ніби відшаровуватися, коли у нас ніби менструація, вона може збільшуватися. І ці вогнища, вони живуть циклом. Запалюються, набрякають, можуть кровити. І саме тому, власне, і виникають симптоми. Звідси і в нас буде розуміння, звідки ці симптоми, чому біль.
Це сильний менструальний біль, це може бути біль під час статевих контактів, це може бути біль в кішківнику, в сечовому міхурі, хронічний тазовий біль.
І тут дуже важливо розуміти, що ендометріоз — це не просто проблема матки. Це дуже складне і багатофакторне захворювання. Досі ми не знаємо якоїсь, знаєте, однієї точної причини, чому він виникає. Причини багатогранні. Це запалення, це реакція імунної системи.
Є дані про те, що це має бути і генетична схильність. Є дані про те, що це зміни і мікробіому. Тут має скластися дуже багато пазлів і немає якоїсь однієї вірної теорії.
Часто жінки питаються, чому саме я? Чому саме у мене? Як це взагалі? Що до цього призвело? А в нас, на жаль, немає однієї відповіді на це, тому що це багатофакторне захворювання.
Щодо болю, буквально ось таке останнє свіженьке дослідження 2025-го року довело, що жінки, які мають ендометріоз, мають зміни у сприйнятті болю на рівні нервової системи.
Тобто вони мають те, що називається нижчий больовий періг. Вони будуть більше відчувати біль. Тому інколи, насправді, біль під час ендометріозу, при ендометріозі він може бути дуже-дуже сильний і впливати на якість життя.
— Так, дійсно, чітких причин виникнення ендометріозу ми не знаємо. Але чи можемо ми говорити про певні, можливо, вразливі групи? Можливо, це пов’язано з віком в тому числі?
Юліанна Зіменковська-Федько: Насправді, ви знаєте, колись давно, так, його підв’язували до віку. Але ми серед колег часто говоримо про те, що найбільше боїмося молодого ендометріозу.
Є одна з теорій, що ендометріоз може виникати ще на рівні ембріональної закладки. Тобто, коли ми з вами були ще ембріонами в матці наших мам, що на тому моменті може щось іти не так. І саме тому ми маємо молодий ендометріоз.
Тобто враховуючи, що цього молодого ендометріозу дуже багато, ми не можемо сказати, що це вікове захворювання. Або що є якісь жінки, які мають більше факторів ризику розвитку ендометріозу із молодого віку.
Є звісно, фактори ризику — це втручання на матці, це той же кесарів розтин, це генетична схильність.
Якщо сестра, мама, тітка, бабця казали, що ось у мене була дуже болюча менструація, то ми маємо розуміти, що тоді і ця жінка буде мати більший ризик розвитку ендометріозу.
Але якоїсь однієї теорії, яку можна чітко окреслити, як, наприклад, із раком шийки матки… У нас є чітка категорія жінок, яку ми можемо окреслити, що ось це жінки з ризиком. То тут цього немає.
І що найбільш цікаве в ендометріозі із таких останніх речей, це те, що якщо раніше, ви знаєте, ми хапалися за ультразвукові ознаки, то зараз ми розуміємо, що дуже часто прояви на УЗД не корелюють із важкістю симптомів.
Тобто, ми можемо взяти двох жінок із однаковою картиною УЗД. Давайте спочатку зупинимося на якихось важких змінах. І у цих двох жінок: у однієї може бути взагалі відсутні симптоми, а друга жінка буде мати дуже сильні симптоми.
Ідентично із картиною УЗД, коли ми маємо дуже легенькі прояви на УЗД. Наприклад, аденоміозу, ендометріози тіла матки. Ми можемо мати ледь-ледь значущі симптоми, при цьому у частини жінок будуть дуже сильні симптоми.
Це будуть хронічні тазові болі, це будуть кровотечі, а у іншої частини жінок симптомів не буде взагалі.
— Що ж тоді може бути першими тривожними дзвіночками? Тому що, я так розумію, що якщо в жінки, наприклад, немає взагалі симптомів, то вона може жити певний період, все може ускладнюватися, взагалі не знати, що вона вже хворіє на ендометріоз і цей стан буде загострюватись.
Юліанна Зіменковська-Федько: Так, дуже важливо розуміти сучасні «тренди» ендометріозу. Дивіться, якщо раніше ми хапалися за ультразвукову картинку, починали всіх активно лікувати, то зараз ми дивимося не просто на аналізи, а на жінку в цілому. Ми лікуємо не аналізи, не результати, ми лікуємо симптоми. Тобто ми звертаємо увагу на скарги жінки.
Це першочергово болюча менструація, яка впливає на якість життя. Це не є окей. Тут ми можемо рухатися в плані, ну давайте ми будь-якою ціною знайдемо і звізуалізуємо ці ендометріоїдні вогнища, це може бути навіть і діагностичне оперативне втручання, а можемо рухатися із тим, що ми розуміємо, що ймовірніше за все ця жінка буде мати якісь прояви ендометріозу і почати лікування.
Але основне, що ми маємо розуміти, що ми не вміємо його точно, повністю і остаточно вилікувати. Більша частина лікування, гормональне лікування — це супресія. Тобто ми можемо його стримувати або лікувати симптоми.
Ідентично, якщо ми маємо, наприклад, ураження в яєчнику, яке ми можемо окреслити. Ось у нас є вогнище 5 сантиметрів. Так, ми його можемо видалити.
І в руках майстерного хірурга його можна дуже гарно видалити в межах здорових тканин. Але все одно ми маємо приймати і довгий час антирецидивне лікування. Більше того, ми наразі точно не знаємо, яка має бути точно тривалість цього антирецидивного лікування.
Тому що література нам каже, що чим довше, тим краще. І знову ж таки, чим молодший ендометріоз, тим він має бути довший. І знову ж таки, це не етіологічне лікування.
Тобто ми не можемо повпливати на причину виникнення. Ми знову ж таки його або стримуємо, або просто стримуємо симптоми…
Також обов’язково читайте та слухайте на сайті Громадського радіо про те, як впливає війна на жіночі хвороби? Що треба знати про свій цикл, гормони, інфекції, які передаються статевим шляхом, контрацепцію і як часто ходити до лікаря: «Біль під час сексу і менструацій: правда про ендометріоз«.