Один з депортованих українських чоловіків Антон Смовж / Фото: Instagram / @borderpatrol
З 45 українських чоловіків, яких у середині листопада депортували зі США, низку мобілізували до української армії відразу після прибуття на Батьківщину. Як з’ясувалося, 24 з них перебували в розшуку.
Про це пише CNN.
Групу українців літаком доставили до Польщі, водночас на них наділи кайданки. Потім їх відвели до українського кордону в супроводі американських чиновників, які передали їх польським колегам. Ті, зрештою, передали їх через кордон.
Один із чоловіків — 28-річний тату-майстер Володимир Дудник — розповів, що разом із ним у літаку був батько двох чи трьох дітей, а також 36-річний чоловік, який майже не говорить українською, бо приїхав до Америки ще дитиною 20 років тому. Попри це, їх також депортували.
Дудника затримали торік у серпні перед будівлею суду в Піттсбурзі, де він мав бути присутнім на слуханні за нібито керування транспортним засобом без посвідчення особи та страховки автомобіля. Чоловік зазначив, що раніше йому вже висували звинувачення в таких правопорушеннях, однак його визнавали винним лише в порушеннях правил дорожнього руху та одному пункті звинувачення щодо порушень громадського порядку. Решту ж звинувачень було знято.
У день затримання працівники Міграційної та митної служби США (ICE) відразу відправили його під варту, заявивши, що він в’їхав до країни нелегально, хоча сам Дудник каже, що це не так і що він подав заяву на отримання притулку та отримав дозвіл працювати.
Речник Міністерства національної безпеки США, яке керує ICE, заявив, що Дудник був «злочинцем-нелегалом з України», який залишився в США після скасування його візи. Після депортації до України чоловіка мобілізували й відправили до навчального центру, де він пробув 51 день.
Вивчившись на пілота дронів, Дудник зараз воює на передовій на сході України, де його побратими дали йому новий військовий позивний — «Америка». Чоловік також каже, що відколи прибув до України, ще не бачив своїх батьків та не був вдома.
«Коли я летів літаком до України, я знав, що на мене чекає. Але я сподівався, що, можливо, мені хоча б спочатку дозволять поїхати додому. Все сталося навіть швидше, ніж я думав. Я так і не потрапив додому; я досі не бачив своїх батьків», — розповів 28-річний чоловік.
Він додав, що коли його родина та друзі дізналися про його депортацію до України, вони пропонували йому спробувати втекти з військової служби. Але він сказав, що під час подорожі [ймовірно, в навчальний центр] «бачив так багато могил солдатів» і «це мене справді вразило».
«У той момент я сказав собі, що не піду в самовільне залишення частини й натомість буду воювати», — додав він.
CNN також розповідає про інші випадки депортації українських чоловіків. Так, Антон Смовж, який летів тим самим депортаційним рейсом, що й Дудник, і якого так само відправили до військового навчального центру одразу після перетину кордону з Польщі, сказав, що у військо забирали всіх, хто мав статус «у розшуку», незалежно від їхньої ситуації.
Його депортували за звинуваченням у зґвалтуванні та сексуальному насильстві, хоча, як свідчать судові документи, усі звинувачення проти нього були зняті незадовго до депортації. Нині Смовж полишив частину й переховується. Його дружину та сина — громадянина США — також, мовляв, змусили виїхати зі США.
Він розповів CNN, що має намір повернутися до США, хоча його депортація робить цей варіант надзвичайно малоймовірним.
«Для мене повернення до США — це питання принципу. Я вважаю, що я нічого не зробив, щоб заслужити на депортацію», — сказав він.
Державна прикордонна служба України повідомила CNN, що з 45 чоловіків, депортованих у листопаді, 24 перебували в розшуку за ухилення від призову.
Відомо, що частина з тих, кого депортували, поїхали до США за програмою захисту українців, яку там запустили після початку повномасштабної війни.
Також у матеріалі зазначається, що ті, хто не чекав депортації, а виїхав добровільно, змогли уникнути повернення в Україну.