Роман Насіров/Фото: 24 канал
Колишній голова вже ліквідованої Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров отримав вирок — шість років ув’язнення, який набирає законної сили. Водночас
Левову частку цього строку Насіров вже провів за ґратами під час судового процесу. й це зарахується як відбутий час. Скільки часу зарахують наразі ще невідомо.
Також Насіров має сплатити 17 тисяч гривень штрафу. А ще йому заборонено обіймати певні посади впродовж трьох років.
Вирок Насірову в четвер, 2 квітня ухвалила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, пише BBC News Україна.
Пізніше у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі зазначили, що Насіров може оскаржити вирок у касації впродовж трьох місяців.
У жовтні 2025 року колишнього топпосадовця визнали винним у справі про ухвалення незаконних рішень на користь фірм екснардепа Олександра Онищенка. Захист подав апеляцію, і якби процес затягнувся до середини квітня, то справу мали б закрити через сплив строку давності.
Насіров та його захист послідовно заперечують провину, стверджуючи, що справа є політично заангажованою.
Гучна справа проти колишнього топчиновника тривала роками і супроводжувалася скандалами.
Також суд виправдав колишнього посадовця ДФС, якого обвинувачували у пособництві Насірову, а цивільний позов проти нього залишений без розгляду. Як повідомив Центр протидії корупції, йдеться про Володимира Новікова.
Суд відхилив цивільний позов про стягнення з обох обвинувачених 44 млн грн.
Насірова у жовтні взяли під варту до набрання вироком законної сили.
У політику Роман Насіров прийшов понад десять років тому зі сфери бізнесу й інвестицій. На позачергових виборах до Верховної Ради у 2014 році Насіров потрапив до прохідної частини списку пропрезидентського «Блоку Петра Порошенка».
У парламенті депутат одразу очолив комітет з питань податкової та митної політики. Але незабаром виграв конкурс на посаду голови Державної фіскальної служби.
У травні 2015 року 35-річний Роман Насіров офіційно став головним податківцем країни.
У 2017 році НАБУ оголосило Роману Насірову підозру в зловживанні владою.
За версією слідства, впродовж 2015-2016 років він допомагав ухилятися від податків компаніям Олександра Онищенка — народного депутата двох скликань та фігуранта іншої гучної корупційної справи. Через це держава зазнала збитків у 2 млрд грн.
Онищенко, за версією слідства, організував корупційну схему з розкрадання грошей у державної компанії «Укргазвидобування». Це була найгучніша справа Національного антикорупційного бюро проти високопосадовців України.
Затримання Романа Насірова супроводжувалось драматичними подіями. Він заявив про важку хворобу та ліг у державну лікарню у Феофанії. Дуже довго детективи НАБУ не могли потрапити у лікарню та затримати Романа Насірова. Згодом його таки вдалось доправити до суду для обрання запобіжного заходу, проте через нібито поганий стан здоров’я судовий розгляд затягнувся.
Згодом його арештували, але з правом застави у 100 мільйонів гривень, хоча звинувачення просило про два мільярди. Колишній чиновник майже одразу сплатив кошти й вийшов на волю під заставу. Також він здав паспорти для виїзду за кордон. Пізніше він неодноразово намагався відновитися на посаді головного податківця країни, проте у вересні 2019 року Верховний Суд скасував усі рішення судів на його користь.
У жовтні 2022 року НАБУ повідомило Насірову про підозру в одержанні хабаря в особливо великому розмірі (722 млн грн), який у 2015-2016 роках він начебто отримав як голова Державної фіскальної служби.
Насірова взяли під варту з правом застави, яку поступово зменшували.
Суд неодноразово подовжував йому термін тримання під вартою, але у травні 2024 року він вийшов на волю під заставу.
У квітні 2025 року Насіров, перебуваючи під судом, намагався мобілізуватися. Його адвокати звернулися до суду з проханням призупинити розгляд справи через те, що Насіров пройшов ВЛК і його зарахували до військової частини.
Однак через добу ЗСУ скасували указ про мобілізацію Насірова, зазначивши, що виданий наказ про призов є протиправним.
Насіров та його адвокати весь час протягом суду заперечували провину, стверджуючи, що справа проти ексчиновника є «політичною розправою».