Ліс/Ілюстративне фото
Як російська агресія вплинула на стан українських лісів?
Про це в етері Громадського радіо розповів Михайло Богомаз, керівник напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна:
«Якщо говорити про офіційні цифри, то близько трьох мільйонів гектарів лісів так чи інакше в Україні постраждали внаслідок російського вторгнення. Це як і окупація, так і безпосереднє знищення, бойові дії, пожежі.
Держава оцінює цю цифру на сьогоднішній день, і вона офіційна. Це, повторюю, в районі трьох мільйонів гектарів. Тобто це 30% всіх лісів в Україні, які вважаються лісом документально. Якщо казати про безпосередній вплив пожежі, де ввелися бойові дії, вони є меншими, але масштаб руйнувань значно більший».
«Особливо тут хочеться нагадати про перлину українських лісів, яка, на жаль, досі в зоні бойових дій. Це, наприклад, вздовж річки Сіверський Донець, де є досі багато національних природних парків і заповідників.
Вони фактично знищені, і там переважно є лісові екосистеми. Тобто вплив, як і на всі екосистеми, величезний. А зараз ще на додачу прикордоння Сумщини, Харківщини, де теж багато цінних листяних лісів, які так само страждають, як і ми», — каже Михайло Богомаз.
«Тут я би виділяв два компоненти. Так, дійсно, є факти, і зараз багато роботи і прокуратури, і ДБР, які виявляють факти незаконної рубки, в розумінні українського законодавства — це рубка без лісорубного квитка, тобто без дозволу.
Але якщо казати про загрозу загальну для лісів, враховуючи, що ми вже п’ятий рік в умовах повномасштабного вторгнення, нам потрібні ресурси. А, на жаль, держава все одно розглядає ліс як ресурс в першу чергу, тому є і зараз спроби змінити правила рубок, пом’якшити, зменшити, але ми розуміємо, що це шлях в нікуди, тому що Україна має такі прецеденти, як і після Другої світової війни, коли на відбудову або під час війни було зрублено величезну кількість лісу, на його місці створено штучні насадження смерекові, які зараз масово сохнуть. Тобто це така помилка, яку ми вже проходили.
Тому загальна тенденція, яку мають сповідувати, на нашу думку, і державні органи, і громадяни: ми в умовах війни, але маємо навіть в цих умовах максимально раціонально і виважно, і свідомо використовувати природні ресурси, в тому числі лісові, тому що без них ми, на жаль, будемо мати великі проблеми в майбутньому», — наголошує експерт.
«У цілому в Україні, на нашу думку, бракує взагалі будь-яких інтерактивних простих речей, які показують роботу або роль екосистеми, в тому числі лісової. Тому Лісова енциклопедія — це одна з перших інтерактивних платформ в Україні, яка просто наочно пояснює роль лісів загалом, і для суспільства.
Вона написана дуже простою мовою, тобто, від школярів молодших класів, будь-хто, хто опанував читання, може вже отримувати з неї корисні знання про життя лісу. І тут якраз теж наша основна задача полягала в тому, щоб змістити фокус уваги.
Звісно, дерево — це ресурс, це нормально, це частина економіки, але тут ми хотіли б великий фокус уваги зосередити на соціальній ролі рекреаційних ресурсів, особливо для післявоєнного відновлення, як для стабілізації клімату. Тому що зміна клімату нікуди не дівається, на жаль, вона теж з нами.
Ну і, звісно, це збереження біорізноманіття, тому що багато видів Червоної книги якраз живуть у лісах, і це теж факт. Тому, якщо казати про наповнення енциклопедії, то це візуальні історії, різні інтерактивні матеріали, інфографіки.
Можна зануритися у праліс, у нас є спеціальна 360 градусів панорама букового пралісу, в якому можна гортати, дивитися, які там рослини, тварини рідкісні живуть, і таким чином отримувати цінну інформацію про важливу роль лісів в нашому житті.
Тому що наші знання формують наше рішення, і ці рішення мають бути, в тому числі, усвідомлені по відношенню до лісів, тому що в українських реаліях із лісами пов’язана наше стабільне економічне, соціальне та екологічне майбутнє».