Могила Степана Бандери у Мюнхені / Фото: Радіо Свобода
Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров заявляє, що родина не проти перепоховання Степана Бандери в Україні, але є застереження щодо безпеки могили під час війни.
Про це він сказав в етері телемарафону в середу, 27 травня, повідомила агенція «Інтерфакс-Україна».
«Родина не проти перепоховати Бандеру, бо у нього є нащадки. Але водночас, є застереження з приводу того, що йде війна, що могила може бути під загрозою, тут в Україні. Хоча зауважу, що в принципі, загроза могилам є і за кордоном», — заявив Олександр Алфьоров.
На уточнювальне запитання, чи ведеться зараз робота щодо перепоховання Бандери, голова УІНП зазначив, що наразі ведеться робота з приводу багатьох осіб, у тому числі розглядається питання щодо Бандери.
Степан Бандера похований у німецькому Мюнхені. Там його могила зазнавала актів вандалізму.
У січні 2017 року прах українського письменника й поета Олександра Олеся перепоховали на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в Києві. Олесь помер у 1944 році у Празі (Чехія), де й був похований. З січня 2017 року останки письменника і його дружини було ексгумовано, оскільки закони Чехії передбачають плату ренти за місце на цвинтарі.
«Інтерфакс-Україна» нагадує, що у той час в Міністерстві культури повідомили, що при відомстві буде створено спеціальну комісію, яка займатиметься питанням перепоховання видатних українців. Але видимих зрушень у цьому напрямі не було.
У червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у XX столітті.
У кінці березня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що найближчим часом, за результатами усіх обговорень, подасть на розгляд президента напрацювання та пропозиції щодо створення Пантеону видатних українців, на якому будуть перепоховані видатні вихідці з України, які наразі поховані за кордоном.
15 травня 2026 року уряд доручив перепоховати в Україні останки провідника ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК). 19 травня в Люксембурзі відбулася Церемонія ексгумації праху, а безпосередньо перепоховання на НВМК відбулося 25 травня.
19 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна веде перемовини щодо повернення тіла полковника Армії УНР, командира Січових Стрільців та засновника й першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця, який похований на цвинтарі Кросвейк в місті Роттердам (Нідерланди). 25 травня заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що Україна вже має дозвіл на перепоховання Коновальця, це відбудеться найближчим часом.
20 травня чинний голова ОУН, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак заявив, що повернення в Україну праху Євгена Коновальця і голови Директорії Української народної республіки (УНР), головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри може відбутися незабаром.
Своєю чергою голова УІНП Олександр Алфьоров заявляє, що необхідно говорити про перепоховання в Україні голови Директорії УНР Симона Петлюри (похований у Парижі, Франція) і гетьмана Української Держави Павла Скоропадського (похований у Оберстдорфі, Німеччина).