Поки класичні сигарети поступово втрачають популярність через викриття шкоди здоров’ю та державне регулювання, тютюнові гіганти трансформують свої вироби, щоб не втратити прибуток. Сьогодні нікотинову залежність продають вже у новій обгортці — і продають насамперед дітям та підліткам.
У рамках кампанії «Тютюнові компанії полюють на дітей», яка стартувала до Всесвітнього дня без тютюну, експерти пояснили, чому саме молодь є головною ціллю тютюнового маркетингу, як нові нікотинові вироби формують залежність у ранньому віці та чому зволікання з регулюванням створює ризики не лише для здоров’я людей, а й для країни загалом.
В Україні серед дітей та молоді рівень вживання тютюнових виробів у рази вищий, ніж серед дорослого населення: 29% до 45% серед молоді віком 18–29. Тож саме молодь стає джерелом майбутніх прибутків нікотинового ринку. Глобальне опитування молоді щодо тютюну (GYTS, 2023) показує, що майже 18% дітей віком 13-15 років споживають тютюнові вироби.
«Тютюнова індустрія детально вивчає свою цільову аудиторію: її вподобання, мрії, страхи та «слабкі точки», зокрема через збір персональних даних і маркетингові дослідження. Вона продає не просто продукт, а емоцію, стиль життя, відчуття «дорослості», свободи, успіху та приналежності до «своїх». Саме тому реклама використовує молодіжну естетику, яскравий дизайн і образи привабливих, впевнених, стильних людей. І це працює: майже 70% молоді та половина дітей 13-15 років наражається на рекламу тютюнових та нікотинових виробів. Особливо стрімко за останній рік зросла реклама нікотинових снюсів: у 2025 році її помічали вже 48% молоді 18-29 років», — зазначає Оксана Левицька, голова правління громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя».
Проблема в тому, що в Україні нікотинові снюси досі недостатньо врегульовані на законодавчому рівні. Виробники позиціонують їх як харчові продукти, тож сьогодні нікотинові снюси можна продавати й рекламувати де завгодно, і немає заборони на продаж дітям.
Всесвітня організація охорони здоров’я в новому звіті наголошує: регулювання нікотинових снюсів має захистити дітей та молодь від нікотинової залежності і державам варто діяти на випередження. «Якщо такі продукти досі не заборонені, держави повинні жорстко регулювати їх, щоб зменшити привабливість для молоді та не допустити втягування нових споживачів у залежність. Зокрема, ВООЗ рекомендує обмежувати доступ дітям через вікові обмеження, заборонити онлайн-продажі, ароматизатори, рекламу, просування та спонсорства, а також будь-які твердження про «меншу шкоду» чи «безпечність» таких виробів. Також рекомендують запроваджувати великі медичні попередження, контроль дизайну упаковки та обмеження вмісту нікотину та оподаткування для зменшення доступності продуктів для молоді».
Нікотинові снюси стрімко набирають популярності, зокрема й завдяки активному маркетингу: у 2025 році рекламу снюсів помічали вже 21% населення та майже половина молоді, що на 51,5% більше, ніж роком раніше. Маркетологи б’ють на «невидимість» снюсів: відсутність диму та запаху дозволяє дітям непомітно вживати їх прямо під час уроків у школі чи в громадських місцях, повністю приховуючи це від батьків та вчителів. Проте ці подушечки можуть містити екстремально високі дози нікотину, що не просто формує залежність, але й впливає негативно на здоров’я.
Ранній початок вживання нікотину може мати тривалий вплив на розвиток мозку та емоційний стан молодої людини. Дослідження показують, що регулярне вживання нікотину в підлітковому віці пов’язане зі зниженням концентрації уваги, погіршенням пам’яті, труднощами у навчанні та складністю довго утримувати увагу.
«У підлітків, що вживають тютюн чи нікотин, у будь-якому вигляді, частіше виникають тривожність, емоційна нестабільність, імпульсивна поведінка та проблеми зі сном. Молодим людям стає складніше контролювати свої емоції та приймати зважені рішення. І якщо вживання нікотину серед молоді починають сприймати як щось звичне, «модне» чи нібито безпечне, це стає серйозною проблемою для суспільства. У майбутньому це може призвести до того, що все більше молодих людей матимуть нікотинову залежність. У довгостроковій перспективі це означає зростання серцево-судинних захворювань, хвороб легень, онкологічних захворювань, а також проблем із психічним здоров’ям», — пояснює Ірина Волошина, докторка медичних наук, сімейна лікарка, представниця правління ГО «Академія сімейної медицини України».
Водночас тютюнова індустрія активно використовує ароматизатори, щоб зробити свої продукти привабливими для дітей та молоді. Яскраві смаки (ментол, фрукти, ягоди, екзотичні поєднання) маскують природний смак тютюну та зменшують відчуття подразнення в горлі, що може сприяти частішому та глибшому затягуванню, зазначають у ВООЗ. Вони також знижують бар’єр першої спроби, формують уявлення про «легкість» і «безпечність» куріння тютюнових виробів для нагрівання та вводять в оману молодь. Це підвищує ризик формування нікотинової залежності серед підлітків. «Коли продукт зі смаками манго, полуниці чи черешні подають як «допомогу дорослим курцям», очевидно, що така маркетингова стратегія спрямована не на людей із багаторічною залежністю, а на залучення нових молодих споживачів до нікотинової пастки», — додає Оксана Левицька.
Дослідження ГО «Життя» 2025 року демонструють зростання підтримки посилення антитютюнового законодавства: 75% українців підтримують заборону ароматизованих тютюнових виробів та регуляцію нікотинових снюсів.
«Країна переживає гострий кадровий дефіцит, який ймовірно з часом лише зростатиме. Водночас збільшується тиск на держбюджет, зокрема в частині витрат на медицину і соціальне забезпечення. А нікотинова залежність призводить до численних хвороб та передчасної втрати працездатності. Тобто людина, яка скалічила себе тютюном вже не забезпечує себе і родину, а за її лікування і утримання платять платники податків, навіть ті, які не вживали нікотин», — коментує проблему Олексій Жмеренецький, народний депутат України, Співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Здорове довголіття та персоналізована медицина». За його словами, наразі на розгляд Верховної Ради України внесені законопроєкти №14110-д щодо регулювання нікотинових снюсів та №12091 щодо заборони ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання.
«Країна має виконувати євроінтеграційні зобовʼязання щодо зниження поширеності вживання тютюну та нікотину, щоб отримати членство в ЄС. Також прийняття цих законів відповідає Цілям сталого розвитку України в рамках ООН на період до 2030 року та Стратегії демографічного розвитку України 2040. Ці рішення підтримує населення, вони потрібні для захисту здоровʼя людей та європейської інтеграції, тож саме час їх приймати», — резюмував нардеп.
Позиція ВООЗ незмінна: безпечних нікотинових та тютюнових виробів не існує, а нові формати — це лише спроба виробників залучити у пастку залежності якомога молодших споживачів, щоб забезпечити собі довгострокові прибутки за рахунок здоров’я українців.