Переговори з РФ про повернення полонених та дітей: Лубінець пояснив роль міжнародних посередників

Участь міжнародних партнерів, зокрема представників США, позитивно впливає на переговори з Росією щодо повернення українських військовополонених, цивільних заручників та депортованих дітей. Водночас ключовою проблемою залишається небажання російської сторони вести предметний діалог.

Про це в етері Громадського радіо розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, Україна відкрита до будь-якої допомоги у процесі повернення своїх громадян, однак усе залежить від позиції Росії.

«Проблема не в нас. Проблема в позиції Російської Федерації. Я побачив з боку представників Російської Федерації людей, які не хочуть домовлятися. Вони створюють картинку, приходять на перемовини, зачитують заздалегідь підготовлені тексти, і для них на цьому їхня задача виконана», — каже уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Лубінець зазначив, що після призначення омбудсманом відкрив прямий канал комунікації зі своєю російською візаві. Спочатку це була Тетяна Москалькова, нині — Яна Лантратова. Завдяки цьому вдалося досягти окремих результатів щодо обмінів військовополонених, повернення цивільних та українських дітей.

Водночас він наголосив, що переговори проходять у вкрай складній атмосфері.

За словами омбудсмана, присутність міжнародних партнерів може посилювати позицію України.

«Представники Сполучених Штатів, як третя сторона, чують, що каже російська сторона, що пропонує українська сторона, а потім можуть сказати: «Україна ж пропонує, а ви, росіяни, не погоджуєтесь». Таким чином ми додатково підтискаємо росіян і організовується додатковий результат», – наголосив омбудсман.

Водночас Лубінець підкреслив, що жоден міжнародний посередник не відстоюватиме українські інтереси так, як це робить сама Україна.

«Ніхто так не буде переживати за громадян України, як Україна і представники України. Американці, представники Європейського Союзу чи будь-якої іншої країни завжди будуть відстоювати свої національні інтереси»,- каже він.

За його словами, нині роль США у переговорах стала більш конструктивною.

«Я точно можу сьогодні подякувати представникам Сполучених Штатів і за повернення українських дітей, і за повернення українських військовополонених, і за повернення українських цивільних заручників. На деяких зустрічах вони вже почали вимагати від представників Російської Федерації конкретного виконання домовленостей, які були досягнуті раніше»,-  підкреслив Лубінець.

Також Лубінець розповів, як вдалося налагодити прямі переговори з російськими омбудсманами.

За його словами, перший прямий контакт між українським та російським омбудсманами після початку повномасштабного вторгнення став початком механізму, який згодом дозволив повернути сотні українських військовополонених, цивільних заручників та депортованих дітей.

Перша телефонна розмова з тодішньою російською омбудсманкою Тетяною Москальковою відбулася вже через шість днів після його призначення.

«Я сказав: готовий до прямої комунікації, але лише якщо вона призведе до конкретних результатів. А конкретні результати — це організація обмінів військовополонених, повернення цивільних громадян України і повернення українських дітей», – розповів Лубінець.

Першу публічну зустріч сторони провели 17 жовтня 2022 року. Він погодився на неї лише після того, як отримав гарантії повернення українських військовополонених.

«Я тоді висунув умову, що Москалькова повинна допомогти повернути як мінімум 100 українських жінок-військовополонених. На той момент росіяни взагалі не повертали українських жінок», – каже амбудсман.

Переговори відбулися на зруйнованому мосту в Запорізькій області.

«Це як у фільмі «Шпигунський міст». Ми зустрілись посередині зруйнованого моста. Один берег контролювала російська армія, інший — українська. Стоячи посередині мосту, ми півтори години проводили перемовини», – розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини.

У результаті того дня Україні вдалося повернути 108 жінок.

Після зміни російської омбудсманки переговори продовжилися вже з Яною Лантратовою.

«Ми зустрілися 5 червня. На першій же зустрічі домовилися про наступний обмін, який відбувся 26 червня. А вже 27 червня повернули сімох цивільних заручників, які перебували в російському полоні ще з 2022 року», – каже він.

Лубінець пояснив, що повернення цивільних є значно складнішим, ніж військовополонених, оскільки міжнародне гуманітарне право не містить механізму їхнього обміну.

«По військовополонених усе чітко прописано в Женевських конвенціях. А по цивільних навіть на папері немає такої процедури. Тому юридично ми говоримо про взаємне повернення або возз’єднання сімей. Але по суті повернення цивільних — це точно не гуманітарний крок з боку Російської Федерації. Це завжди результат окремих домовленостей», – підсумував він.