Фото: СЗР
Наразі Кремль готується до виборів, і йому стає все важче приховувати втому суспільства від війни.
Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.
Як повідомили у розвідці, навіть соціологія, яку контролює влада, показує: за продовження бойових дій виступають лише 15–24% росіян, тоді як 64–67% підтримують мирні переговори.
З огляду на атмосферу страху в країні, реальний рівень підтримки війни може бути ще нижчим. Напередодні вересневих виборів до Госдуми це створює для влади додаткові ризики, які не здатна повністю усунути навіть керована виборча система.
В українській зовнішній розвідці поінформували, що формально вибір у російських виборців є, але політичну конкуренцію знищено.
Зазначається, що до участі допускаються лише кандидати, лояльні до режиму.
«Показовим стало затримання Бориса Надєждіна, який у 2024 році намагався позиціонувати себе як противник війни. Хоча він не становив реальної загрози владі, його усунули і від нинішньої кампанії. Це свідчить, що Кремль боїться не окремих політиків, а будь-якої можливості перетворити суспільне невдоволення на політичний процес», — заявили в установі.
У СЗРУ вважають, що для Кремля відсутність очевидних лідерів протесту радше проблема, ніж перевага.
В установі відзначили, що розбіжності проявляються і всередині еліт.
«Частина найближчого оточення Путіна закликає шукати вихід із війни, поки економічні й політичні втрати не стали незворотними. центробанк визнає, що фінансова стабільність несумісна з постійним фінансуванням війни, олігархи налагоджують сепаратні контакти з Україною»,— поінформували у СЗР.
Зазначається, що проблеми накопичуються і в самій державній системі.
У зовнішній розвідці нагадали, що російські нафтопереробні заводи регулярно зазнають ударів, флот несе втрати, а тимчасово окупований Крим після серії атак перетворюється на дедалі ізольованішу територію.
У СЗРУ переконані, що ситуація нагадує Білорусь 2020 року: тоді режим зіткнувся з масовими протестами, які починалися з мирних акцій.
Зазначається, що у Росії джерелом нестабільності можуть стати вже не цивільні активісти, а сотні тисяч ветеранів війни (багато хто з них не отримав обіцяних пільг, роботи чи соціального статусу).
В установі вважають, що якщо розчарування цієї групи осіб збігатиметься із загальним невдоволенням у країні, вересневі вибори 2026 року можуть стати для Кремля не черговою формальністю, а моментом, коли внутрішня криза у РФ перетвориться на бурю.