Іванна Климпуш-Цинцадзе/Фото з відкритих джерел
Україна може зіткнутися з серйозними ризиками невиконання окремих зобов’язань за програмою Ukraine Facility, а отже — втратити частину фінансування від Європейського Союзу. Після перегляду плану України до нього включили низку нових вимог, пов’язаних із реформами у сфері верховенства права, прокуратури, ДБР та антикорупційної політики.
Про це в етері Громадського радіо заявила голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, оновлений план України значно підвищив рівень вимог до держави.
«Насправді план України передбачає реформи і зміни в дуже великій кількості різних царин. З переглядом цього плану України, який відбувся вже наприкінці весни, на початку літа цього року і зараз остаточно затверджений з боку Європейського Союзу, туди увійшли і частина тих вимог, які називаються проміжними бенчмарками, проміжними умовами для виконання кластеру «Основи». І, як на мене, це суттєво підвищило планку завдань, які повинна Україна реалізувати», – каже Климпуш-Цинцадзе.
Вона уточнила, що йдеться про реформу прокуратури, конкурсні відбори на прокурорські посади. Реформу Державного бюро розслідувань, антикорупційну стратегію та низку секторальних змін у транспорті, енергетиці та податковій сфері.
«Це означає, що зараз уряд зобов’язаний на виконання усіх цих завдань внести проєкти законів, які б мали бути попередньо узгодженими з Європейською комісією. Тобто вже в тому вигляді, в якому би Верховна Рада мала б далі їх розглянути і остаточно ухвалити», – додала вона.
Климпуш-Цинцадзе розкритикувала темпи підготовки законодавчих ініціатив урядом.
«Поки що я, по-перше, не бачила від попереднього уряду такої шаленої швидкості у виконанні своїх зобов’язань для того, щоби Верховна Рада могла працювати вже з їхніми ініціативами», – додала голова комітету Верховної Ради.
Вона також звернула увагу на кадрові зміни в уряді.
«Дві третини зараз міністрів є новими людьми на своїх посадах. Це означає, що, напевно, вони будуть кивати на попередників, мовляв, ті щось не доробили, а ми не встигаємо. І я вважаю, що в нас є серйозні ризики в окремих частинах українського плану щодо його виконання на 2026 рік», – каже Климпуш-Цинцадзе.
Депутатка пояснила, що Україна має обмежений час для виконання прострочених завдань.
«Ми маємо розуміти, що до кінця 2027 року, якщо якісь речі передбачені до виконання у 2026 році, ми можемо мати період часу протягом року. Не пізніше кінця 2027 року, виконати те чи інше завдання і тоді отримати ці кошти. Але якщо ми прострочимо завдання, які передбачені на цей час, до кінця 2027 року взагалі, то ці гроші просто не будуть виділені Україні», – розповідає вона.
За її словами, кошти за програмою нараховуються не авансом, а за фактом виконання конкретних пунктів.
«Не йдеться про те, що тільки виконання 25 пунктів дозволить отримати всю суму коштів. Якщо ми виконуємо умовно 3, 5, 8, 12 чи 24 пункти до кінця цього року, це означає, що за кожен з них ми отримаємо кошти», – пояснила голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС.
Вона наголосила, що ці гроші вже враховані в державному бюджеті.
«Недоотримання цих коштів буде означати серйозну додаткову проблему для бюджету країни, додатковий дефіцит».
Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що реформи необхідні для синхронізації України з вимогами ЄС.
«Я вважаю, що усі ці зміни нам принципово впровадити в життя. І від їхньої якості, того, як ми це зробимо, буде залежати, як це вплине на наших громадян. Це для того, щоб ми синхронізувалися з тими вимогами, які стоять до нас як до країни, яка претендує на майбутнє членство в Європейському Союзі», – розповіла голова комітету .
Водночас вона визнала, що навіть технічні секторальні зміни викликають спротив.
Особливо критично депутатка висловилася щодо затримок із конкурсами на прокурорські посади.
«Є політичні речі, які стосуються антикорупції, верховенства права, реальної незалежності і якісної роботи правоохоронних органів, на які, на жаль, не готова йти українська влада, українське керівництво», – каже Климпуш-Цинцадзе.
Вона нагадала, що скасування конкурсів на прокурорські посади відбулося в законі, який, за її словами, «атакував незалежність НАБУ і САП».
«Коли поновлювали незалежність антикорупційних органів, чомусь забули про ту складову, яка стосувалася конкурсів на посади прокурорів. Я тоді швидко подала законопроєкт, який би відновлював ті підходи, які вже функціонували в українському законодавстві, але навіть цей простий крок не розглядався і не виносився на розгляд Верховної Ради».
Климпуш-Цинцадзе також нагадала про обіцянку президента щодо реформи ДБР.
«Президент України ще в січні місяці обіцяв, що він буде ініціювати законопроєкт про реформу Державного бюро розслідувань. Ми бачимо кінець літа, а президент цього не ініціював», – сказала вона.
На її думку, існує ризик, що законопроєкти подадуть у парламент надто пізно.
«Я бачу, як потім десь у кінці листопада буде скинуто якийсь законопроєкт до Верховної Ради, і всі будуть вказувати пальцем на Верховну Раду, що вона недостатньо швидко працює. Будь-який процес розгляду законопроєкту потребує певного періоду часу — і процедурно, і змістовно», – пояснила Климпуш-Цинцадзе.
Депутатка заявила, що уряд запізнився з підготовкою антикорупційної стратегії.
«Ми мали ще в другому кварталі її ухвалити. Але попередній уряд навіть не подавав антикорупційної стратегії. Лише після того, як депутати зареєстрували свій варіант законопроєкту, уряд подав обмежену антикорупційну стратегію для розгляду в парламенті. Антикорупційна стратегія розрахована на 2026 рік, а ми вже в другій половині 2026 року, а вона ще не ухвалена як стратегія, не кажучи вже про програму, яку потім має підготувати і схвалити уряд», – розповіла вона.
На завершення Климпуш-Цинцадзе пояснила, що прив’язка фінансування до реформ є принциповою позицією Європейської комісії:
«Суть підходу в оновленому плані України, в цій Ukraine Facility, і це той підхід, який лобіювала Європейська комісія в діалозі з українським урядом. Саме тому план був переглянутий — у контексті того, що речі, які туди входять, перегукуються з нашими зобов’язаннями стосовно набуття повноправного членства в ЄС».