Ворог нищить друкарні — видавництво «Ранок» не зупиняє друк підручників

Після російського удару балістикою по друкарні «Конві» у ніч на 19 липня повністю згоріли 250 тисяч підручників, в тому числі  видавництва «Ранок» для 4-9 класів, а також книги нового видавничого проєкту для жінок KORALI.

Про це у коментарі Громадському радіо розповів гендиректор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.

«Це були готові новенькі підручники, які мали їхати до шкіл, щоб з 1 вересня діти навчалися за новою програмою. Відповідно замінити їх на старі неможливо. Зараз ми маємо терміново передруковувати наклад підручників за власний рахунок».

Гендиректор видавництва повідомив, що через обстріл надрукувати нові підручники до 1 вересня не вдасться. 

«Враховуючи, що багато поліграфічних потужностей в Україні знищено, то дуже складно встигнути, до 1 вересня буде практично нереально. 10% школярів залишаться без частини підручників».

За словами Віктора Круглова, у видавництві сподіваються, що впродовж вересня – на початку жовтня школи все ж зможуть отримати підручники. До цього часу вчителів забезпечать матеріалами в електронному вигляді, аби навчання дітей стартувало з 1 вересня.  

Він також додав, що ворог свідомо б’є по книговидавництву в Україні, щоб знищувати освіту та культуру. Загалом лише за липень знищено понад 1,5 мільйона українських книжок, повідомив раніше голова Офісу президента Кирило Буданов. 

Міністр освіти Андрій Бутенко назвав цей удар частиною системної атаки Росії на українську освіту. Росіяни не вперше цілять по друкарнях, складах та логістичних об’єктах, пов’язаних із виробництвом і зберіганням підручників. 

У 2024 році російський удар зруйнував харківську друкарню «Фактор-Друк». У 2026-му було пошкоджено енергетичну інфраструктуру логістичного комплексу видавництва «Ранок». Це вже не низка «випадкових влучань», а послідовні удари по інфраструктурі, завдяки якій українські діти навчаються за українськими книжками.

Тим часом у друкарні «Конві», по якій Росія вдарила балістичною ракетою, вже оцінили збитки у близько 300 мільйонів гривень. Окрім книжок, в друкарні згоріли чотири дороговартісні друкарські машини, а також пошкоджено палітурний цех. Потужність підприємства складала 800 тисяч книг на місяць. 

Знищений наклад підручників – це не просто втрачені книжки й кошти. За кожним із цих примірників стоять місяці роботи: конкурсний відбір, вибір учителів, формування замовлень від шкіл, друк, пакування та доставка до закладів освіти. 

Конкурс підручників для 4-х і 9-х класів завершився ще навесні 2026 року, після чого на основі даних АІКОМ було визначено, скільки примірників кожного видання потребують українські школи.

Коли вже готовий наклад знищують буквально перед відправленням, руйнується весь вибудуваний процес. Видавництво втрачає час і змушене заново організовувати виробництво. 

Друкарня — матеріали, потужності та обладнання. Держава — кошти, уже вкладені у виконання замовлення. Школи — впевненість, що отримають підручники вчасно. А зрештою наслідки відчувають учителі й діти, які мають розпочати навчальний рік із необхідними книжками. 

7 реальних кроків задля підтримки книгарів

Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив профільним міністерствам підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі.

Ворог системно нищить все, що повʼязане з культурою. Причини зрозумілі — країна без власної літератури, без власних підручників, без власної ідентичності нежиттєздатна. Тож як максимально ефективно та мінімальними інвестиціями мультиплікувати ефект для відновлення та розвитку книжкової галузі? 

Віктор Круглов наголошує — потрібні чіткі та послідовні кроки від держави:  

1. Пʼятирічна програма заміни та оновлення бібліотечних фондів. У деяких бібліотеках досі залишається до 70% російських книжок, бо їх нічим замінити. Має бути співфінансування із місцевими громадами. А особлива увага наповненню шкільних бібліотек — через адресні субвенції громадам. МОН розробило порядок наповнення фондів художньою та нонфікшн літературою шкільних бібліотек.
2. Розширення програми е-книга з нинішніх 18-річних до батьків новонароджених та неповнолітніх дітей. Законодавча база та механізми напрацьовані Українським інститутом книги.
3. Дозвіл зменшувати податкове навантаження видавництв та друкарень на суму збитків від ворожих прильотів.
4. Пільгове кредитування на відновлення постраждалих підприємств. (Знищені російськими обстрілами друкарні не просять грантів або фінансової допомоги від держави, розуміючи складну ситуацію в країні).
5. Виконання прийнятого ще у 2023 році закону про підтримку книгарень. Це дозволить розвивати книжкову інфраструктуру навіть у маленьких містечках. Інакше процес закриття книгарень через непосильну оренду не зупинити.
6. Уточнення стосовно пільги по ПДВ на розвезення підручників. На сьогодні, якщо дистрибувати художню літературу, не треба платити ПДВ, а якщо доставляєш підручник до школи, видавець має сплатити 20% ПДВ.
7. Запровадження механізму Культура-Сіті (аналог Дія-Сіті) для підприємств культурної галузі з можливістю безподаткового реінвестування прибутків у культурні проєкти. Росія бʼє не просто по друкарнях, бібліотеках, складах видавництв. Росія намагається знищити саму спроможність продукувати та розповсюджувати українські книжки.

Мета зрозуміла — будь-яка нація без власної літератури, без власних підручників — неповноцінна. 

Віктор Круглов зауважує, що досі в книгарнях Білорусі переважно російські видання. Колись в Україні за часів Януковича-Табачника ситуація виглядала майже так само. Тепер ми маємо уникнути повторення історії: 

«Ця символічна світлина зроблена в розбомбленому цеху друкарні «Конві». Два сигнальні редакторські примірники підручників видавництва «Ранок» збереглися, бо під час прильоту не знаходилися у друкарні. Все інше перетворилося на попіл. Ми за чорний попіл індустрії чи за яскраві книжки?».

 

---