Бронювання, військовий квиток/Фото ілюстративне/Укрінформ
На тлі змін у правилах бронювання працівників і критичності підприємств у соцмережах та Telegram активізувалося поширення наративів про нібито «знищення» малого аграрного бізнесу через мобілізаційну політику держави.
Як зафіксувало дослідження редакції, 30 липня низка ресурсів масово поширювала відео з TikTok, у якому стверджувалося, що десятки малих агропідприємств у Миколаївській області втратили статус критично важливих.
У коментарях до відео автори дописів пов’язували це із посиленням мобілізації. Вони навіть просували конспірологічні твердження про нібито намір іноземних «спонсорів» дешево скупити українську землю.
За даними моніторингу, кампанія охопила щонайменше шість Telegram-ресурсів і набрала понад 371 тисячу переглядів. Саме відео в TikTok — ще понад 351 тисячу переглядів.
На цьому тлі молодший юрист адвокатського об’єднання LCF Данило Макаренко в етері Громадського радіо пояснив, як насправді змінювалися критерії критичності підприємств.
Він пояснив, що автоматичне продовження відстрочки від мобілізації може не спрацювати з кількох причин. Зокрема через зміну підстави для відстрочки, проблеми з бронюванням працівника або технічні збої під час оновлення даних у реєстрах.
За його словами, система автоматичного продовження працює не для всіх категорій військовозобов’язаних.
Макаренко пояснив, що бронювання працівника також є підставою для відстрочки, але має окремий механізм оновлення.
«Заброньований працівник — це теж підстава для відстрочки, але вона не оновлюється автоматично. Якщо під час оновлення виникне якась проблема технічна, також технічно може статися, що ваша відстрочка не буде оновлюватися. Це стосується осіб, які автоматично продовжуються відстрочуватися за підставами, які довгий час не змінюються. Це якщо вони опікуни дитини з інвалідністю, мають батьків з інвалідністю — от у такому плані», — каже Макаренко.
Він нагадав, що раніше існувала проблема для тих, хто мав кілька підстав для відстрочки.
«Раніше була така ситуація, коли навіть якщо у вас декілька підстав для відстрочки, ви мали спочатку скасувати першу підставу, а потім подати заяву по другій підставі на відстрочку. Був проміжок часу, коли теоретично ви могли потрапити і підлягати мобілізації, незважаючи на наявність відстрочки, знаходження в процесі її оформлення. Зараз таку ситуацію загалом прибрали. Тепер у вас є перша відстрочка чинна, оформлюється друга, а потім відбувається зміна», — додав юрист.
За словами юриста, основні зміни стосуються саме підприємств, а не окремих працівників.
«Основна зміна — це те, що оновилися критерії критичності для підприємств. Вони не абсолютно нові, але збільшився зарплатний критерій в основному. Підприємствам потрібно було подати до певної дати відомості про оновлені заробітні плати: чи вони відповідають цим критеріям, чи не відповідають новим критеріям. Є підприємства, критерії яких скасували загалом. Їм потрібно було або податися за іншими чинними критеріями, або вони втрачали право на відстрочку», — розповів юрист адвокатського об’єднання LCF.
Макаренко пояснив, що для працівників нічого не змінюється, якщо підприємство підтвердило свій статус.
«Якщо підприємство продовжує свою критичність і надалі визнається критичним, для працівника нічого не змінюється. Якщо підприємство або не подало документи, або не змогло відповідати критеріям критичності, підприємство втрачає критичність, а працівники цього підприємства втрачають бронювання» — пояснив юрист.
Він уточнив, що йдеться про підприємства, які мали чинні рішення про критичність станом на 2 червня 2026 року.
«Стосовно таких підприємств критичність продовжувалась, але дедлайном було 10 серпня 2026 року. Для таких підприємств їх критичність скасовується, якщо вони не продовжать її і листом не повідомлять про зміну критеріїв або відповідність новим критеріям», — наголосив Макаренко.
За словами Данила Макаренка, зміни почалися ще до кадрових ротацій у Міноборони.
«Зміна критеріїв критичності почала відбуватися до зміни міністра оборони. Вона відбувається шляхом зміни постанови Кабінету Міністрів України, а після цього — через перегляд постанов інших міністерств і їхніх наказів про критичність», — пояснив юрист.
Коментуючи заяви про нібито втрату критичності аграрними підприємствами, юрист закликав спиратися лише на факти.
«Щодо тиску на конкретних аграріїв мені важко сказати, у мене немає конкретних відомостей про те, скільки підприємств втратило критичність і скільки з них були аграрними. Перелік критичних підприємств — це закрита інформація, ми не можемо у відкритих джерелах подивитися, які саме підприємства мають цей статус. Можливо, після того, як критерії критичності звузили і посилили вимоги, деякі підприємства втратили критичність, і частина з них могла бути аграрними», — пояснив юрист.
Водночас робити висновок про цілеспрямовану політику він не береться.
Макаренко вважає некоректним твердження, що новий міністр оборони змінив правила критичності для всіх підприємств.
«Наскільки маніпулятивною є теза про те, що новий міністр оборони змінив правила критичності для всіх підприємств в Україні? Вона є доволі маніпулятивною. У міністра оборони немає таких повноважень», — каже молодший юрист адвокатського об’єднання LCF.
Юрист наголосив, що зміни є результатом рішень Кабінету Міністрів та подальшого перегляду нормативних актів різних міністерств, а не одноосібного рішення очільника Міноборони.
Нагадаємо, що у червні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило нові критерії, за якими підприємства, установи та організації зможуть отримати статус важливих для національної економіки.