Фото: Олег Синєгубов
Російські атаки на складські та логістичні об’єкти в Україні стали серйозним ударом і для книжкової галузі. Хоча говорити про цілеспрямовані удари саме по книговидавництву поки що підстав немає.
Про це в етері Громадського радіо заявила співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проєкту «Читомо» Оксана Хмельовська.
За її словами, книжкова індустрія опинилася серед багатьох українських галузей, які потерпають від системних ударів по складах і логістиці.
«Я не можу стверджувати, що ворог саме б’є по книжковій галузі, тому що ми бачимо, що це і «Нова пошта», і «Розетка», і «Епіцентр», і інші великі логістичні компанії, і вони всі потерпають від цього, як і агробізнес, фармакологія та інші сфери. Тобто ми фактично є частиною всього цього ланцюга, по якому почали бити по складах. Я думаю, що це не цілеспрямована атака саме на друкарню, а системна робота на знищення запасів», — сказала Хмельовська.
Найбільшого розголосу набули удари по потужностях видавничої корпорації «Ранок».
«Це означає дуже складне відновлення. Ви вже, мабуть, бачите, як оцінюється «Ранок». Це на один мільярд доларів. Це дуже-дуже велика сума, яка фактично дорівнює річному бюджету видавництва «Ранок». Для нас це означає дуже складне відновлення», — зазначила редакторка «Читомо».
Вона навела масштаб втрат книжкового ринку у 2026 році.
«Якщо додати травень, липень і серпень, то ми вже втратили майже 9,5 мільйона примірників книжок. Якщо порівнювати з 2025 роком, коли українське книговидання трохи піднялося, то це приблизно третина всього, що було видано за минулий рік», — повідомила Хмельовська.
Для порівняння вона нагадала, що у 2022 році в Україні було видано близько 11 мільйонів примірників книжок.
«Тобто майже стільки ж, скільки ми вже втратили у 2026 році. У 2023–2025 роках відбулося певне зростання, але воно було значно меншим, ніж десять років тому. Фактично обсяг ринку зменшився більш ніж удвічі», — пояснила експертка.
Попри колосальні втрати, видавці не говорять про згортання діяльності.
«Ми спілкуємося з видавцями, і вони кажуть: «Ми відновимося, ми стараємося це пережити»», — зазначила Хмельовська.
Вона нагадала про досвід харківської друкарні «Фактор-Друк», яка після руйнувань 2024 року змогла відновити роботу приблизно за дев’ять місяців завдяки міжнародній підтримці.
«Тоді знайшовся американський спонсор, дуже багато допомогла Німеччина, і друкарня відновилася. Я думаю, що хоча збитки у «Ранку» значно більші, ми знайдемо ці кошти за кордоном — через інвестиції або грантові програми», — сказала вона.
За словами Хмельовської, українські читачі вже почали активно підтримувати галузь.
«Ми бачимо, що продажі у книгарнях «Книголенд», які входять до корпорації «Ранок», зросли у 2–3 рази. Люди свідомо приходять і купують книжки, щоб підтримати видавництво та книжкову індустрію загалом», — розповіла редакторка «Читомо».
Водночас українські видавці допомагають одне одному фінансово та товарними поставками.
«Деякі видавництва наперед оплачують продукцію для «Книголенду», інші дають книжки на реалізацію без вимоги негайної оплати. Це теж форма підтримки, яка допомагає «Ранку» втриматися», — зазначила вона.
Держава також шукає механізми допомоги галузі.
«Ми знаємо, що прем’єр Сергій Корецький доручив Міністерству культури та Міністерству фінансів розробити механізми підтримки. За оцінкою Українського інституту книги, потрібно виділити кошти на друк книжок приблизно на 150–200 мільйонів гривень, щоб хоча б утримати галузь на плаву», — повідомила Хмельовська.
Найбільше видавці зараз потребують грантів, бібліотечних закупівель і пільгових кредитів.
«Щоб почати друкувати книжки, потрібні великі інвестиції. Потім вони окуповуються через продажі, але стартовий капітал зараз критично необхідний. Видавці вже кілька років говорять про потребу дешевих кредитів і механізмів страхування, але страхування таких ризиків в Україні фактично не працює», — пояснила вона.
Одним із наслідків ударів стане подорожчання книжок.
«Минулого року ціни зросли приблизно на 20–30%. Станом на січень цього року вони вже підвищилися, а зараз через втрати та збитки очікується ще одне зростання — можливо, приблизно на третину. Книжки будуть дорожчими для українців, хоча все одно дешевшими, ніж у більшості європейських країн», — зазначила Хмельовська.
Вона також звернула увагу на тенденцію до релокації невеликих друкарень зі сходу України на захід країни.
«Маленькі мобільні друкарні вже почали з’являтися на заході України. Можливо, це стане нашим виходом на найближчі роки — невеликі наклади, швидке реагування і розосередження виробництва», — сказала вона.
Водночас експертка наголосила, що Харків має залишитися центром українського друку.
«Хочеться, щоб наш Харків, наша столиця українського друку, змогла продовжити своє відновлення», — підсумувала Оксана Хмельовська.
Нагадаємо, що унаслідок російської атаки на Харків 1 серпня ушкоджень зазнав склад видавничої корпорації RNK-Ranok, де зберігали книжки видавництв «Ранок», «КнигоЛенд», «Фабула», «Жорж» та «Ще Одну Сторінку».