Олег Пендзин у студії Громадського радіо
Згідно дослідження Громадського радіо, у Telegram почали поширюватися повідомлення про нібито «штучний дефіцит» продуктів в українських магазинах. Його бізнес начебто створює для підвищення цін після російських ударів по логістичній інфраструктурі.
У дописі каналу «Легитимный» стверджувалося, що президент Володимир Зеленський нібито приватно повідомив постраждалим компаніям про відсутність державної компенсації збитків. Тому вони мають перекрити втрати коштом споживачів через подорожчання товарів на 30–50%.
Аналогічні твердження поширювалися і щодо можливого дефіциту пального та різкого зростання цін на АЗС. Репост цього повідомлення каналом «Чёрный Квартал» з’явився вже через 42 секунди після публікації оригіналу, а сумарне охоплення двох дописів перевищило 301,7 тисячі переглядів станом на ранок 10 серпня.
Водночас виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в етері Громадського радіо заявив, що порожні полиці в окремих супермаркетах після російських ударів по логістичних центрах не свідчать про дефіцит продуктів в Україні. Йдеться насамперед про тимчасові перебої з постачанням у постраждалих торговельних мережах.
За його словами, справжній дефіцит означав би відсутність товару в усіх каналах продажу, чого зараз немає.
«Основна причина того, що відбувається, — це логістичні проблеми. Дефіцит — це тоді, коли даного виду товарної позиції немає в жодній пропозиції, тобто немає в жодного представника ритейлу. У нас аналогічний товар можна абсолютно спокійно придбати в тих мережах, які не постраждали від ударів, або в невеликих продуктових магазинах, де ситуація також більш-менш прогнозована», — каже Пендзин.
Він пояснив, що удари по логістичних центрах знищили частину товарів, які мали потрапити на полиці магазинів.
«Той ритейл, який постраждав, дійсно зазнав ударів по логістичних центрах, і відповідний обсяг товарних позицій, які мали бути відправлені на полиці, був знищений. Як наслідок, потрібен певний час, щоб відновити загальний обсяг постачання», — додав експерт.
За словами економіста, уряд уже проводить консультації з бізнесом щодо подолання наслідків атак.
«Були зустрічі представників бізнесу з прем’єр-міністром і профільними міністерствами, де обговорювалося, що потрібно зробити для максимально швидкого подолання проблем. Піднімалися питання кредитних канікул, канікул зі сплати податків, страхування воєнних ризиків і навіть питання приватного ППО. Усе це зараз активно обговорюється, і я думаю, що найближчим часом ситуація буде врегульована», — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Він наголосив, що нинішня ситуація є сигналом для держави та бізнесу про необхідність децентралізації системи постачання продуктів.
«Ми говоримо не лише про конкретний обстріл. Ворог не зупиниться, і будь-який обласний центр України, де є логістичні центри ритейлу, може стати об’єктом ударів. Тому вже сьогодні це великий виклик для місцевої влади, ритейлу та уряду — децентралізувати постачання товарів першої необхідності», — підкреслив Олег Пендзин.
Він порівняв ситуацію з паливною кризою 2022 року.
«У 2022 році ми мали аналогічні проблеми після обстрілів нафтобаз. Тоді мережам знадобилося приблизно 2,5 місяця, щоб перейти на децентралізовану систему постачання пального. Зараз настав час для товарів народного споживання і продовольства. Потрібно знайти механізми, як уникати концентрації величезних партій товарів у великих логістичних центрах»,— каже Пендзин.
Економіст повідомив, що АРМА отримала доручення допомогти постраждалим мережам із пошуком складських площ.
«АРМА отримала відповідні доручення, щоб надати постраждалому ритейлу максимальні можливості щодо оренди площ для використання їх як місць зберігання товарних позицій. Тому питання логістики, я думаю, буде вирішене найближчим часом», — наголосив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Пендзин також пояснив, чому відсутність товару в одному супермаркеті не означає його зникнення з ринку.
«Те, що ви бачите на полицях великих супермаркетів, у більшості випадків не є власністю супермаркету. Магазин бере цей товар на реалізацію, тобто він залишається власністю виробника. Якщо виробник не постраждав, він продовжує виробляти продукцію, і ми можемо купити її в інших торговельних мережах. У нас є достатньо велика пропозиція імпортних продовольчих товарів, які з величезним задоволенням замістять українського виробника. Але надзвичайно важливо зберегти вітчизняного виробника і максимально підтримувати його, купуючи українські товари в умовах війни», — пояснив Олег Пендзин.
Експерт звернув увагу, що продовольчий кошик українців формується не лише супермаркетами.
«Коли ми дивимося на продовольчий кошик середньостатистичної української сім’ї, то це не тільки супермаркети. Це й організовані та неорганізовані сільськогосподарські ринки, невеликі магазини біля місця проживання. Тому будь-яких питань щодо дефіцитних позицій для українців сьогодні немає. Дефіциту немає по жодній позиції. Ми живемо в конкурентному світі. Україна є великою аграрною країною, і загальний обсяг того, що ми споживаємо, набагато менший за той обсяг, який ми виробляємо. Дефіциту немає за визначенням. Через складнощі з портами в Україні залишилася велика кількість аграрної продукції, яка мала бути вивезена за кордон. Це створює додатковий тиск на внутрішній ринок у бік зменшення цін, а не їхнього зростання. У сільськогосподарського товаровиробника закупівельна ціна тонни зерна фактично впала нижче реальної собівартості, тому що зерно неможливо вивезти і його немає де дівати. А зараз уже пішов урожай 2026 року»,— наголосив економіст.
Він переконаний, що нинішні удари по логістичній інфраструктурі не повинні суттєво вплинути на ціни.
«Якщо якийсь ритейлер і захоче підняти ціну, його конкуренти завжди переб’ють цю пропозицію дешевшими цінами, і він втратить обсяги продажу. Сьогодні ніхто не буде ризикувати подібними речами», — каже Пендзин.
Коментуючи відео з порожніми полицями, які поширювалися в соцмережах, економіст назвав їх маніпулятивними.
«У тих роликах здебільшого показували овочеву групу — борщовий набір. Але хіба сьогодні є проблеми з овочами? Їх можна вільно придбати на будь-якому організованому чи стихійному сільськогосподарському ринку. З молочною продукцією ситуація така сама: виробники не постраждали, постраждали лише окремі партії товару, які перебували в логістичних центрах. Легко лякати населення, яке й так перебуває в нервовому стані після обстрілів. Основна мета таких заяв — більше посіяти паніку, ніж описати реальні проблеми з дефіцитом продуктів харчування», — пояснив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Економіст також спростував інформацію про нібито участь президента у переговорах із постраждалим бізнесом.
«Зустріч постраждалого бізнесу проводив прем’єр-міністр Сергій Корецький, президента України на цих зустрічах не було і теоретично бути не могло. Це питання Кабінету Міністрів, а не Офісу президента. Це питання піднімалося і обговорювалося. Юридичні служби підприємств готують матеріали для внесення збитків до відповідної бази даних. Але це питання майбутнього. На сьогодні максимум, що може зробити уряд, — це податкові канікули, кредитні канікули через Національний банк і розширення програми пільгового кредитування «5-7-9» для підприємств, які постраждали від ударів», — сказав економіст.
Підсумовуючи, Пендзин наголосив, що ключовим стримувальним фактором для цін є конкуренція, а не адміністративні обмеження.
За оцінкою експерта, наслідки ударів по логістичних центрах можуть створювати локальні та тимчасові труднощі для окремих мереж, однак підстав говорити про загальноукраїнський дефіцит продуктів чи різке зростання цін наразі немає.