Російський удар знищив 1,2 млн шкільних підручників — у МОН пояснили, як навчатимуться учні

Російські війська завдали прицільного удару по складу з підручниками. Унаслідок чого було знищено близько 1 млн 200 тисяч примірників для учнів 4-х та 9-х класів.

Про це в етері Громадського радіо повідомив керівник Інституту модернізації змісту освіти МОН Євген Баженков.

«По-перше, як ви зазначили, ворог наніс прицільний удар по книжках. І це однозначно не випадковість, оскільки останній удар 1 серпня — два реактивні «Шахеди» — прилетіли в один склад. В цілому знищено біля 1 млн 200 підручників. Це підручники для дітей 4 та 9 класів. Якщо говорити про відсотки, то це приблизно 9% від загального накладу, який цього року Міністерство освіти та Інститут модернізації мають надрукувати і доставити до закладів освіти»,— розповів Баженков.

Серед знищених видань — підручники з понад 17 предметів.

«Знищені частини окремих накладів з різних предметів: французька, німецька, англійська мови, географія, правознавство, природничі науки, українська мова та інші»,— додав він.

У МОН запевняють, що учні не залишаться без доступу до навчальних матеріалів. За словами посадовця, кожен сучасний підручник уже має електронну альтернативу.

«Останні два роки кожен підручник обов’язково містить інтерактивний електронний додаток. Крім цього, є відкритий доступ до PDF-версії кожного підручника. Тобто кожен учитель, дитина чи заклад освіти може тимчасово скористатися електронним підручником. Наразі ми вирішуємо питання пошуку джерел компенсації. Звернулися до донорів, до Дитячого фонду ЮНІСЕФ, до інших донорських організацій. Паралельно розробляється механізм компенсації від уряду, щоб можна було протягом короткого періоду часу — орієнтовно 1,5–2 місяці — передрукувати ці наклади та доставити їх до закладів освіти», — підкреслив керівник Інституту модернізації змісту освіти МОН.

Особливо складною є ситуація з 9-м класом, адже саме він уперше навчається за новим стандартом Нової української школи.

«Підручник друкується один раз на п’ять років, і у 2026 році черга була саме 4-го та 9-го класів. Якщо для 4-го класу є альтернатива — підручники попередніх років за стандартом НУШ, то з 9-м класом складніше, оскільки він уперше йде за новим стандартом»,— підкреслив Євген Баженков.

Найбільше нестачу можуть відчути східні області, для яких харківський логістичний хаб накопичував і розподіляв підручники. Попри втрати, навчальні програми змінювати не планують.

«Навчальну програму коригувати не потрібно. Є альтернативний доступ до електронного підручника, можна скачати PDF-версію і централізовано в закладі освіти роздрукувати кілька сторінок на перший місяць навчання. Також є альтернативні підручники інших авторів, які не постраждали», —  каже чиновник.

Баженков переконаний, що навіть у сільській місцевості школи мають можливість організувати тимчасовий доступ до матеріалів.

«Можливо, будуть певні незручності, але точно в кожному закладі освіти є інтернет, є папір, є можливості роздрукувати необхідні матеріали. Останніми роками через освітню субвенцію держава спрямовувала значні кошти на забезпечення шкіл оргтехнікою»,— розповів Баженков.

Посадовець також пояснив, чому МОН не може централізовано евакуйовувати підручники зі шкіл у небезпечних регіонах.

«Коли МОН надрукувало підручники і передало їх до закладу освіти, це вже є власність закладу. Якщо місцева громада ухвалює рішення про реорганізацію чи переміщення школи, вона одночасно вирішує питання переміщення матеріальних цінностей, зокрема підручників. У кожній області є невеликий резервний фонд. Є також центральний резервний фонд Міністерства освіти, з якого заклади можуть отримати підручники. Зрозуміло, що резервний фонд не покриє повністю ті наклади, які були знищені, але це один із механізмів підтримки», — розповів керівник Інституту модернізації змісту освіти МОН.

В Україні працює близько десяти підприємств, здатних друкувати підручники, а найбільше навантаження припадає на період червень–серпень.

«Якщо буде знайдено фінансування для передруку, то у вересні навантаження на підприємства вже буде меншим, і питання можна буде оперативно вирішити на інших виробничих майданчиках, навіть якщо «Конві+» не встигне відновити свої потужності. Раніше всі підручники звозилися на централізований склад, потім — на обласні бази, і ми бачили великі затримки: іноді школи отримували підручники в листопаді, а іноді навіть у грудні. Зараз видавництво, яке друкує свій перелік підручників, зобов’язане доставити кожен примірник безпосередньо до закладу освіти»,— наголосив Євген Баженков.

Він додав, що в окремих випадках підручники можуть страхуватися під час доставки, хоча через бойові ризики в Харкові не всі страхові компанії погоджуються працювати з такими вантажами.

На завершення Баженков ще раз перелічив тимчасові альтернативи для учнів і вчителів:

«Це електронний підручник, PDF-версія, повноцінний інтерактивний електронний додаток, який можна використовувати з будь-якого гаджета — телефона, смартфона чи комп’ютера. Можна роздрукувати окремі сторінки, а для 4-го класу — скористатися підручниками попередніх років або альтернативними виданнями інших авторів».

Нагадаємо, що у Києві внаслідок російської атаки у ніч проти 2 липня зазнала пошкоджень будівля друкарні «Мегаполіграф», де готують підручники до нового навчального року, підприємство зупинило роботу.