Ілюстративне фото з відкритих джерел
В Україні наразі немає дефіциту пального. Високі ціни на бензин і дизель значною мірою пов’язані з тим, що мережі АЗС досі продають запаси, закуплені за високими цінами під час так званої «іранської кризи» навесні.
Про це в етері Громадського радіо заявив експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
За його словами, твердження про нестачу пального суперечать даним про зростання імпорту нафтопродуктів.
«Я би не сказав, що в нас існує дефіцит пального. Більше того, суперечливою є навіть теза, що в липні був дефіцит пального, адже водночас зросли великі обсяги імпорту і дизпалива, і бензину. За таких умов дефіциту як такого не мало би бути. Якби справді пального не вистачало, ми б бачили зникнення окремих видів пального на АЗС. Наприклад, залишався б лише один вид бензину чи дизеля. Такого зараз немає», — каже Корольчук.
Він пояснив, що навесні трейдери очікували тривалого зростання цін на нафту і закупили значні обсяги пального за високими цінами.
«Наші нафтопродуктотрейдери потрапили в пастку. Вони очікували, що ситуація з високими цінами на нафту затягнеться до кінця року, тому накопичили значні запаси бензину й дизпалива за цінами березня-квітня. Ці запаси фактично залишалися на ринку ще до червня і навіть початку липня. Саме тому ми не бачили швидкого реагування АЗС на зниження світових цін на нафту», — пояснив експерт.
Водночас він звернув увагу на падіння споживання пального через загальне скорочення економічної активності.
«Ринок нафтопродуктів просів, тобто споживання скорочується. Це стосується всієї економіки. Якщо навіть споживання електроенергії за перше півріччя офіційно скоротилося приблизно на 15%, то пальне не може жити окремим життям. Використання бензину й дизеля також зменшується, і це тенденція, яка триває з 2025 року», — додає експерт Інституту енергетичних досліджень.
На його думку, за нинішніх умов ціни на АЗС мали б бути суттєво нижчими.
«Середня ціна дизпалива зараз близько 92 гривень, але вона вже мала би бути приблизно на 10 гривень нижчою — десь 82–83 гривні. За бензин ціна також мала б бути меншою приблизно на 5 гривень — не 82, а 76–77 гривень. Це наслідок того, що мережі намагаються компенсувати свої попередні втрати і заробити більше зараз. Це наслідки, скажімо так, жадібності АЗС і того, що вони розуміють: у майбутньому вже не зароблять тих коштів, які заробляли раніше. Ми бачимо і слабкість позиції влади. Антимонопольний комітет міг би збирати дані й констатувати факти продажу пального за завищеними цінами та передавати цю інформацію правоохоронним органам. Але, на жаль, від цього страждають усі споживачі — і автомобілісти, і пасажири громадського транспорту», — наголосив експерт.
Корольчук визнав, що російські удари по АЗС та паливній інфраструктурі створюють проблеми, але вони не призвели до загальнонаціонального дефіциту.
«Удари по АЗС і паливній інфраструктурі, особливо в прифронтових регіонах, — це реальна проблема. Але Нацбанк оцінював, що безпосередньо постраждали близько 4% об’єктів, і це невеликий відсоток. Великі мережі просто перекладають свої локальні збитки на споживачів у Центральній та Західній Україні, де ударів немає. Виходить, що всі потроху оплачують ці втрати через вищу ціну на пальне», — каже експерт Інституту енергетичних досліджень.
Він також прокоментував ризики для логістики через атаки на південний напрямок.
«Проблеми на румунському коридорі та в районі Рені справді є, але я не бачу тут критичної загрози. Досвід 2022 року показав, що Україна здатна переорієнтовувати постачання пального — спочатку на автотранспорт, потім на залізницю і морські маршрути. Навіть якщо доведеться більше використовувати автомобільний транспорт, це не повинно швидко вплинути на ціну нафтопродуктів», — наголосив Корольчук.
За словами Корольчука, восени можливі різні сценарії, але за відсутності різких змін на нафтовому ринку та валютному ринку ціни мають поступово знижуватися.
«Однозначно спрогнозувати осінь неможливо, тому що впливають і світові ціни на нафту, і курс гривні. Але якщо не буде різкого подорожчання нафти чи серйозної девальвації гривні, то ми маємо рухатися в бік зниження цін. Реальна ціна дизеля зараз мала б бути близько 82 гривень, а бензину — 76–77 гривень. Думаю, що восени, ближче до жовтня, ринок поступово стабілізуватиметься, якщо не буде кардинальних змін у війні чи нових масштабних ударів по інфраструктурі», — підсумував експерт.
Водночас він наголосив, що панічного ефекту, на який, ймовірно, розраховувала Росія, наразі не виникло.