Вступна кампанія 2026 року проходить спокійно. Твердження про масовий виїзд абітурієнтів за кордон через складність Національного мультипредметного тесту (НМТ) не підтверджуються статистикою.
Про це в етері Громадського радіо заявила освітня експертка та співзасновниця громадської організації «Смарт освіта» Іванна Коберник.
За її словами, попри зменшення кількості пріоритетів і заяв, які може подати один вступник, загальна кількість поданих заяв зросла.
«Я оцінюю вступну кампанію як цілком спокійну. Працює широкий вступ. Цього року була зменшена кількість пріоритетів і кількість заяв, які можуть подавати абітурієнт. При цьому загальна кількість заяв збільшилася. Тобто інтерес до вищої освіти все ще дуже високий. Тому чутки й нарікання про те, що через складний вступ усі масово поїдуть за кордон, — це дуже м’яко кажучи перебільшення», — каже освітня експертка.
Коберник наголосила, що оцінювати систему вступу слід на основі цифр, а не окремих емоційних дописів у соцмережах.
«Минулого року 80% вступників вступили за своїм першим пріоритетом. Це дуже яскравий показник того, що система й алгоритм працюють. Давайте порівнювати цифри, а не інтерпретації. У 2021 році, коли ЗНО з математики стало обов’язковим, 30% вступників не подолали поріг з цього предмета. Цього року поріг не подолали близько 11%. Тому ці цифри свідчать про те, що вступне випробування на цьому етапі вже достатньо спрощене»,— розповіла Коберник.
Експертка визнала, що умови повномасштабної війни суттєво впливають на можливості дітей.
«Так, є дуже серйозні складнощі, і вони залежать від того, в якому регіоні живе дитина — безпечному чи небезпечному. Чи має вона доступ до очного навчання, чи могли батьки оплатити репетиторів. Діти живуть в умовах постійного стресу, і це справді може створювати труднощі під час вступу. Але так само потім буде складно навчатися і в закладах вищої освіти», — додає співзасновниця громадської організації «Смарт освіта».
Коментуючи заяву президента щодо НМТ, Коберник сказала, що головним є питання безпеки під час тестування.
«Я почула насамперед те, що НМТ має проводитися в безпечних умовах. Це надзвичайно важливо. Міністерство освіти і науки та Український центр оцінювання якості освіти не мають ані грошей будувати укриття, ані повноважень змусити місцеву владу це зробити. Якщо з рівня президента буде проведена робота з місцевими громадами для того, щоб у небезпечних регіонах 100% дітей могли складати НМТ в укриттях і не переривали тестування через повітряні тривоги, це буде дуже важливий результат. На Одещині, здається, лише близько 25% дітей мали можливість складати НМТ в укриттях. Попри те, що місцева влада чудово знала, під якими серйозними атаками перебуває регіон», — розповіла Коберник.
Щодо дискусії про можливе зменшення ролі математики в НМТ, експертка закликала не робити передчасних висновків.
«Я не знаю, що саме мав на увазі президент, коли говорив про зменшення інтенсивності. Але я знаю, що він висловлював розуміння важливості математики як обов’язкового предмета. І для виживання країни, і для підготовки фахівців на спеціальності, які є життєво необхідними для України», — наголосила експертка.
Коберник звернула увагу, що депутати, які раніше пропонували залишити обов’язковими лише українську мову та історію України, не відмовилися від цієї ідеї. І в серпні ті самі депутати зареєстрували ще один законопроєкт.
Вона також прокоментувала можливість проведення додаткових сесій НМТ.
«Проблема тут не в конкурсі на бюджетні місця, а в логістиці. Організувати додаткові тестувальні центри дуже складно: потрібні комп’ютери, обладнані класи, укриття. Якщо буде обраний варіант, коли, наприклад, у квітні проводитиметься додаткова сесія для випускників попередніх років із правом повторного складання влітку. І на це будуть виділені додаткові кошти, то це може стати нормальним полегшенням», — каже освітня експертка.
На завершення Коберник нагадала, що НМТ є тимчасовим рішенням воєнного часу.
«Треба пам’ятати, що НМТ — це тимчасовий захід, який був запроваджений у 2022 році для того, щоб зберегти широкий вступ на рівних засадах. Це вимушене рішення на час повномасштабного вторгнення. Тому реформування вступної системи в майбутньому, безумовно, буде, але яким саме воно стане, залежатиме насамперед від безпекової ситуації в Україні»,— підсумувала вона.