Фото ілюстративне
Резонансні висловлювання співачки Олі Полякової про ТЦК та мобілізацію стали основою для нової хвилі антимобілізаційних і антиурядових наративів у проросійському сегменті Telegram.
11–12 серпня низка проросійськах Telegram-каналів активно поширювала її заяви про те, що Україна «більше не є вільною країною», порівняння ситуації з «концтабором» та згадки про «повернення до совка».
У багатьох публікаціях ці слова подавалися вже не як емоційна оцінка артистки, а як нібито доказ того, що українці втратили громадянські права. А влада намагається змусити Полякову та інших публічних осіб, які підтримали її позицію, замовкнути.
За приблизно 31 годину такі дописи з’явилися щонайменше у 13 публікаціях на 11 ресурсах і сукупно набрали понад 765 тисяч переглядів.
Фактчекерка проєкту StopFake та викладачка Могилянської школи журналістики Олена Чуранова в етері Громадського радіо заявила, що російська пропаганда використала вирвану з контексту цитату для посилення усталених наративів про мобілізацію та дискредитації України як демократичної держави.
За її словами, резонансна фраза була вирвана з контексту інтерв’ю, а в соцмережах її почали подавати як прямий опис мобілізації в Україні.
«Ці слова щодо критики і щодо того, що саме Україна є концтабором, звісно, резонують. Вони були масштабно поширені в соцмережах, були сказані емоційно. Плюс сама цитата Полякової була вирізана з інтерв’ю, тому що слова про «концтабір» почали подаватися як нібито опис конкретно ситуації з мобілізацією. А мобілізація — це одна з основних тем, з якою активно працює Росія. Ми бачимо, що дуже багато різних акаунтів у коментарях підключалися для того, щоб ще більше розганяти цю тему»,— каже фактчекерка проєкту StopFake.
Чуранова наголосила, що журналісти повинні чітко відокремлювати факт від коментаря.
«Коли ми виносимо в заголовок фразу «Полякова сказала, що Україна — це концтабір», ми маємо наголосити, що це саме Полякова сказала, що це її думка. І разом із цим ми зобов’язані пояснити, що це не відповідає дійсності, тому що це не відповідає дійсності. Це є факт», — розповідає Олена Чуранова.
Вона пояснила, чому порівняння України з концтабором є некоректним.
«Якщо ми говоримо про країни, які справді можна називати концтаборами, то це, наприклад, Північна Корея або Росія, де медіа чітко підпорядковані одній політичній силі, існують прямі вказівки, як вони мають працювати, а за неправильні слова людей можуть ув’язнити. У Росії десятки людей досі сидять у в’язницях за те, що назвали вторгнення війною, а не «СВО». Україна точно не є концтабором, і це підтверджують міжнародні рейтинги демократії та свободи слова», — розповіла Чуранова.
Фактчекерка зазначила, що медіа мають балансувати емоційні висловлювання перевіреними даними.
«Ми ж не будемо просто цитувати людину, яка вірить, що Земля пласка, і подавати це як факт. Так само не можна подавати як факт твердження, що вакцинація викликає аутизм. Журналісти мають боротися за факти. До 2014 року у багатьох був певний бекграунд, пов’язаний із Росією. Але важливо оцінювати, що люди робили після 2014 року: що говорили, чи працювали з Росією, чи їздили туди. Саме це має значення. Журналісти можуть перевіряти такий бекграунд, а далі вже аудиторія має робити висновки, наскільки позиція людини є об’єктивною», — додає фактчекерка проєкту StopFake.
Коментуючи слова Полякової про мобілізацію, Чуранова нагадала, що сама співачка не була свідком описаних нею подій.
«Коли Полякова почала говорити про те, що людей «забирають на вулицях», ведуча запитала: «А ти це бачила?» І вона відповіла: «Ні, я бачила відео». На це теж треба звертати увагу, тому що ми розуміємо, що таке відео в сучасних соцмережах. Є справжні відео, але є й цілі кампанії, і ми в StopFake постійно фіксуємо велику кількість роликів, згенерованих штучним інтелектом»,— пояснила вона.
Водночас фактчекерка підкреслила, що в Україні існує можливість відкрито критикувати владу та військові структури.
«Ми демократична країна. Те, що Оля Полякова може публічно сказати таку фразу, вже саме по собі показує, що це не концтабір. У справжньому концтаборі їй би ніхто не дав права таке сказати. В Україні є журналістські розслідування щодо проблем у війську, є критика влади, військові можуть висловлюватися в соцмережах. Ми постійно сперечаємося, критикуємо, дискутуємо — і це ознака демократії», — каже викладачка Могилянської школи журналістики.
Вона вважає, що особливо гостро на цю фразу відреагували люди, які особисто пережили російські злочини.
«Це зачіпає насамперед тих, хто на власному досвіді знає, що таке справжній концтабір. Це наші військовополонені, які повернулися додому і можуть свідчити про пережите. Є книжки, свідчення, розповіді людей, які пройшли через російський полон», — додала фактчекерка.
Також Чуранова нагадала про ситуацію на окупованих територіях.
«Саме на окупованих територіях ми бачимо вбивства людей за іншу віру, переслідування за іншу думку, знищення української мови, спалювання українських книжок. Саме це більше відповідає визначенню тоталітарного режиму, а не те, що відбувається в Україні. Сьогодні медіа — це фактично кожна людина зі смартфоном. Раніше, щоб донести щось до великої аудиторії, треба було мати телеканал чи газету. Тепер будь-хто може записати відео, вирвати цитату з контексту й зібрати аудиторію більшу, ніж традиційні медіа, які працюють за стандартами і несуть відповідальність», — наголосила викладачка Могилянської школи журналістики.
На її думку, головний спосіб захиститися від маніпуляцій — відповідально формувати власне інформаційне середовище.
«Ми маємо думати, кого читаємо, на кого підписуємося, які пости репостимо. Якщо люди споживають лише тіктоки та блогерів, які підхоплюють вирвані з контексту фрази, не розбираючись, що саме було сказано, тоді ними дуже легко маніпулювати. Тому відповідальність за чистоту інформаційного простору сьогодні лежить і на кожному з нас», — підсумувала вона.