Фото ілюстративне
Після корупційного скандалу «МІДАС» наприкінці 2025 року уряд розпустив і переобрав шість наглядових рад стратегічних державних підприємств. Також змінив механізм їх формування.
Про це в етері Громадського радіо розповіла парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО Ірина Корженкова.
За її словами, для розуміння ситуації важливо пояснити, що таке наглядова рада і чому її склад має стратегічне значення.
«Наглядова рада — це орган, який стоїть між власником компанії і її директором. У випадку стратегічних державних підприємств власником є держава, тобто фактично всі ми. А директор — це людина, яка щодня ухвалює операційні рішення. Саме наглядова рада призначає і звільняє керівництво, затверджує стратегію, обирає аудитора, погоджує великі контракти. Простими словами: директор веде компанію, а наглядова рада вирішує, хто буде цим директором і куди компанія має рухатися», — пояснила вона.
Корженкова наголосила, що після скандалу «МІДАС» відбулася масштабна кадрова перебудова.
«Шість наглядових рад, якщо не рахувати «Енергоатом», було розпущено і переобрано після того, як вибухнув великий корупційний скандал «МІДАС» наприкінці листопада 2025 року. Тоді ж уряд затвердив новий механізм відбору через відкриті конкурси із залученням міжнародних рекрутингових агентств і представників донорів. Те, що ми бачимо зараз, — це наслідкова ланцюгова реакція того великого корупційного скандалу», — розповіла анаітикиня.
Коментуючи присутність радників Офісу президента у наглядових радах, вона зазначила, що це не є порушенням закону.
«Ми розуміємо, що сьогодні існує кадровий голод і знайти професійних фахівців досить складно. Люди, які працюють радниками в Офісі президента, законом не обмежені у праві бути членами наглядових рад. Тому це радше дискусійне питання. Чи є тут щось протизаконне? Ні, закон це дозволяє. Є випадки, коли одні й ті самі люди очолюють або входять до складу кількох наглядових рад. Тут уже питання ефективності. Якщо людина здатна поєднувати керівництво наглядовою радою підприємства оборонного сектору і паралельно працювати в наглядовій раді іншої стратегічної компанії, наприклад «Укрзалізниці», то закон цього не забороняє. Але чи правильно, що одна людина працює одразу в двох важливих наглядових радах, — це вже дискусійне питання», — каже парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО.
Окремо Корженкова розповіла про ситуацію в «Енергоатомі».
«Наглядову раду «Енергоатому» повністю розпустили наступного дня після скандалу «МІДАС», і ми побачили нових людей. Але новий склад протримався недовго — лише чотири місяці. У травні 2026 року двоє новообраних членів достроково склали повноваження. Тобто рада, яка формувалася три місяці відповідно до нових конкурсних процедур, пропрацювала у повному складі дуже недовго. Ми будемо спостерігати, хто прийде на заміну тим людям, які вже не працюють у наглядовій раді «Енергоатому». Сподіваємося, що нові члени будуть пильніше стежити за роботою компанії. Тому що те, що стало відомо після «МІДАСу», не дає підстав вважати, що попередня рада добросовісно виконувала свої обов’язки», — наголосила вона.
Аналітикиня також нагадала про скандали навколо винагород членів наглядової ради «Укрзалізниці».
«У липні 2020 року були оприлюднені дані, згідно з якими тодішній голова наглядової ради «Укрзалізниці» Шевкі Аджунер за вісім місяців отримав понад 13,8 мільйона гривень. Це відбувалося на тлі переходу компанії на чотириденний робочий тиждень і скорочень під час ковідної кризи», — розповіла Корженкова.
Вона навела загальні цифри виплат.
«Фінансовий звіт «Укрзалізниці» показав, що у 2019 році винагороди членам наглядової ради сягнули 43,4 мільйона гривень, а у 2020 році — 20,7 мільйона. Саме після цього уряд запровадив обмеження: спочатку до 47 тисяч гривень на місяць, а потім приблизно до 60 тисяч гривень. «Укрзалізниця» стала індикатором того, що потрібно переглядати зарплати членів наглядових рад. Щоб не виникало ситуацій, коли працівники підприємства отримують мінімальні зарплати, а члени наглядової ради — десятки мільйонів гривень», — пояснила парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО..
Цікавим прикладом аналітикиня назвала наглядову раду «Лісів України».
«У 2025 році Кабмін затвердив склад наглядової ради державного підприємства «Ліси України» у складі трьох незалежних членів і одного представника держави. Але згодом представник держави звільнився, і зараз у наглядовій раді цього підприємства працюють лише іноземці. Це доволі цікава обставина», — каже парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО.
Вона додала, що окремої детальної розмови потребує і банківський сектор, де держава залишається власником «Ощадбанку», «ПриватБанку» та «Сенс Банку».