Мобілізація жінок можлива лише після змін до законодавства, — військова юристка прокоментувала петиції й дискусії на цю тему

Мобілізація жінок — чутлива тема. Нещодавно вона знову активізувалась: в Україні зареєстрували щонайменше три петиції щодо мобілізації жінок. На цій темі не забуває спекулювати й ворожа пропаганда. Які жінки підлягають мобілізації та чи впливають ці петиції на щось, крім дискусій?

На ці запитання в етері Громадського радіо відповіла військова юристка Лілія Калашникова.

Вона наголосила: мобілізації підлягають лише жінки двох категорій — це медичні й фармацевтичні працівниці. Петиції, які зареєстрували щодо мобілізації жінок, є лише виявом громадської думки й більше нічим. Лілія Калашникова наголосила, що не зустрічала жодних законопроєктів, які могли б навіть натякати на запровадження мобілізації жінок.

«Ми прекрасно розуміємо, що без змін у профільному законі, яким у нас є Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу», Не буде далі ніякого розвитку цієї теми. Лише на рівні обговорень, доцільності-недоцільності, можливості-неможливості, але зрештою законодавчо в нас наразі мобілізація жінок виключно добровільна», — наголосила військова юристка.

Вона розповіла, що обов’язково на військовий облік мають стати жінки, які працюють у медичній або фармацевтичній галузі. Завдяки цьому держава розуміє, який у неї запас військовозобов’язаних у цих категоріях лише за освітою.

«Але ми не можемо говорити, що як тільки жінка стала на військовий облік, вона відразу буде мобілізована на рівні з чоловіками. Ні, в нас такого дійсно немає», — наголосила військова юристка.

Вона додала: жінки, які не працюють у медицині або фармацевтиці, також можуть стати на військовий облік і мобілізуватися, але це — лише добровільно.

Вона також згадала про жінок, які закінчували військову кафедру в університетах. Такі жінки є офіцерками запасу, військовозобов’язаними й теж мають бути на військовому обліку. Але навіть для них мобілізація є добровільною.

Мобілізація жінок і ворожа пропаганда

На темі мобілізації жінок активно спекулюють пропагандисти. Зокрема — Telegram-канали та сторінки у Facebook, які працюють на українську аудиторію.

Все почалося з інтерв’ю військовослужбовця Сергія Гнезділова та петицій щодо мобілізації бездітних жінок. Пропагандисти почали розширювати цю рамку, включивши до неї:

• міркування гінеколога Андрія Мартича про потенційні наслідки масової мобілізації жінок для здоров’я;
• вуличне опитування у Львові, в якому жінки виступали проти відкриття кордонів для чоловіків через побоювання, що після цього мобілізуватимуть жінок;
• заяву сержантки Юлії Кобринович про те, що жінки мають нести рівні обов’язки щодо захисту України;
• повідомлення про закупівлю жіночих бронежилетів.

Кілька ресурсів подавали ці окремі події як сукупні свідчення того, що влада поступово готує мобілізацію жінок попри офіційні заперечення, а деякі прямо пов’язували її нібито майбутнє запровадження з новим міністром оборони Євгенієм Хмарою. Наратив також поширився на контент, згенерований за допомогою ШІ.

Редакція Громадського радіо провела моніторинг і з’ясувала: в період з 13 по 18 серпня на цю тему було опубліковано загалом 72 дописи у Facebook і Telegram, які сукупно набрали понад 2 млн переглядів.

Лілія Калашникова каже: помітила, що переважно за мобілізацію жінок виступають чоловіки. Такого висновку вона дійшла, аналізуючи коментарі під її дописами та роликами в соціальних мережах.

«Далеко не всі можуть впоратися з цією думкою, що на чоловіків все ж таки покладається військовий обов’язок більшою мірою. Моя суб’єктивна думка все-таки схиляється до того, що це йде більше від чоловіків. І якщо навіть проаналізувати, що вони пишуть у коментарях з приводу висловлювань на цю тему, то вони таки згодні з тим, щоб дійсно була мобілізація жінок на рівні з чоловіками, тоді й вони, можливо, підуть виконувати свої обов’язки», — сказала Лілія Калашникова.