Олександр Алфьоров під час служби в період повномасштабної війни у занедбаній сільській хаті / Фото: з особистого архіву, надане агенції «Укрінформ»
Президент Володимир Зеленський підписав закон про Український національний пантеон. Верховна Рада ухвалила його 1 липня. 4 липня уряд визначив, де саме його буде розміщено. Утім, довкола Українського національного пантеону є багато запитань. На них в етері Громадського радіо відповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Одне з поширених запитань полягає в тому, чим Український національний пантеон відрізнятиметься від Національного військового меморіального кладовища. Керівник УІНП наголосив: пантеон — це не кладовище.
Він пояснив, що там буде похована незначна кількість людей. Процедура поховання на Національному пантеоні визначена на законодавчому рівні.
За словами Олександра Алфьорова, під час або після будівництва Пантеону буде утворено постійний дорадчий орган при Кабінеті міністрів. Він обиратиме постаті, яких на ньому ховатимуть. Також він зможе дослуховуватись до громадськості з приводу того, хто там буде похований.
Далі цей орган вноситиме відповідне подання до Верховної Ради. І вже Верховна Рада вирішуватиме: буде на Пантеоні похована та чи інша постать, чи ні.
На особисту думку Алфьорова, там точно повинні бути поховані Симон Петлюра й Павло Скоропадський.
«На НВМК ховають захисників і захисниць. Пантеон — це місце, де будуть поховані кілька десятків осіб та будуть у тій чи іншій формі вшановані інші герої (наприклад, такі, як президент Карпатської України Августин Волошин, якого замучили в Москві й поховали у братській могилі. Тобто це місце пошанування, місце пам’яті й місце майбутнього», — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті.
Він додав, що буде ще третє меморіальне місце — Меморіал Героїв. Його буде створено, як каже Олександр Алфьоров, після війни. І він буде місцем пошанування всіх, хто загинув у цій війні.
Уряд визначив, що Український національний пантеон буде розташований на території Києво-Печерської лаври. Але як це розуміти?
Олександр Алфьоров каже: йдеться про територію заповідника «Києво-Печерська лавра», а не безпосередньо про Лавру як комплекс релігійних споруд.
«Згідно з постановою Кабінету міністрів України, Пантеон буде розташований на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Територія заповідника і сама Лавра — це не одне й те саме. […] Постанова нам говорить про ареал, про межі, про концептуальне визначення місця», — сказав керівник УІНП.
Він пояснив: заповідник обрали тому, що Пантеон має будуватися відповідно до якоїсь логіки чи сакральності. Також він зазначив, що землі заповідника є державними та охороняються.
«Межі заповідника ширші за межі самої Києво-Печерської лаври», — наголосив Олександр Алфьоров.
Він згадав про Київські пагорби та річку Дніпро. За його словами, Дніпро є символом тяглості національної пам’яті. Також Дніпро є великим символом зшивання народу. Бо вона не стала кордоном між двома державами.
«Коли ми кажемо про лівобережжя, то відразу розуміємо, що має бути й правобережжя. Отже, Дніпро — це про єдність, а не про розділення», — наголосив голова УІНП.
Олександр Алфьоров наголошує: багато чого про майбутнє Українського національного пантеону ще невідомо. Зокрема, невідомо, хто там буде похований, а також який вигляд він матиме. Адже з цього питання проходитимуть громадські слухання.
Керівник УІНП каже: якби зараз сісти й почати виконувати всю паперову роботу, то на отримання всіх дозволів знадобився б рік.
«Тому ми маємо час і поступово робимо так, щоб навіть у разі зміни влади ми могли сказати, що пантеон буде. Бо ми його вже почали робити», — заявив він.
Коли президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні буде створено Український національний пантеон, це викликало обурення з боку Польщі. Місцеві політики й урядовці навіть погрожували Україні проблемами, зокрема, якщо там перепоховають Романа Шухевича чи Степана Бандеру. То чи чекати подальшої ескалації?
Олександр Алфьоров каже:
«Ми говоримо про дружбу між нашими народами. Водночас говоримо: яка може бути ескалація, коли суб’єктність та суверенність — це справи кожної країни. Нагадаю, що в польському пантеоні теж поховані люди, які не відповідають критеріям рівної оцінки з боку інших країн. Тому це про суб’єктність держави. Сьогодні існує лише одна держава, яка відмовила Україні в суб’єктності — це Росія».