Чому TikTok став найзручнішим місцем для поширення російської пропаганди: пояснює аналітик

Російська пропаганда дедалі частіше поширюється як короткі відео в соцмережах або на YouTube. Проте найстрімкіше вона поширюється на платформі TikTok. Чому так відбувається?

Про це в етері Громадського радіо розповів старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергій Жуков.

Він порівняв TikTok з Telegram та WhatsApp (останній також має можливості створювати канали й підписуватись на них). Сергій Жуков каже: щоб бачити певний контент, користувач має бути підписаним на ті чи інші канали, або ж йому має хтось цей контент переслати чи це має бути рекламне повідомлення. Це ускладнює доступ до аудиторії. А у TikTok все працює інакше.

«У  TikTok показують відео, схоже на ті, що користувач вже дивився. Додаткові покази отримує контент, який вже отримав багато переглядів, до якого інтерес проявляють інші користувачі цієї мережі. Таким чином формуються рекомендації на основі вподобань інших користувачів плюс особистої поведінки користувача в цій соціальній мережі. Умовно кажучи, якщо користувач дивиться відео з бійками ТЦК, то TikTok пропонуватиме переглянути ще більше таких відео. Якщо користувач дивиться згенеровані ШІ ролики дуже товстих, огрядних українських депутатів, які сидять десь на Мальдівах і розповідають, як вони класно обікрали український народ, то таких роликів мережа підкидатиме ще більше. Таким чином, користувач перебуватиме в бульбашці, яка складається лише з контенту такого типу», — каже аналітик.

Тому росіяни використовують ботоферми для розкручування якогось контенту, тобто накручують йому охоплення, внаслідок чого ці ролики залітають у рекомендації й починають генерувати органічні перегляди.

Російська пропаганда кидає в TikTok пропагандистські відео, згенеровані ШІ

TikTok став найбільш придатним середовищем для швидкого тестування і масштабування коротких ШІ-згенерованих матеріалів. Рекомендаційна стрічка дозволяє навіть невеликому акаунту отримувати сотні тисяч переглядів, якщо ролик викликає сильну емоційну реакцію. Саме тому оператори інформаційного впливу використовують короткі конфліктні сюжети, перебільшення, абсурдизацію та вигадані «особисті історії», які не потребують складного пояснення і можуть бути зрозумілими без додаткового контексту, свідчить моніторинг, який провела редакція «Громадського радіо».

У березні 2026 року TikTok повідомив про розширення інструментів маркування ШІ-контенту, використання C2PA-метаданих і тестування невидимих водяних знаків. Платформа вимагає позначати реалістичний синтетичний контент, однак повторне редагування, запис екрана або перезавантаження через інший акаунт можуть ускладнювати збереження первинного маркування. Це створює можливість для багаторазового перепакування одного ролика та його поширення через профілі з різним оформленням і мовною орієнтацією.

Основним наративним напрямом у TikTok була дискредитація мобілізаційних процесів. Штучно згенеровані персонажі розповідали про нібито примусове відправлення на фронт, жорстоке поводження з військовослужбовцями, «здавання ухилянтів», марність служби або небажання «помирати за політиків». Деякі ролики імітували свідчення поранених військових, медиків або родичів мобілізованих. Такі матеріали спрямовані на нагнітання страху перед мобілізацією, формування недовіри до Сил оборони, конфлікту між цивільними й військовими та ворожого ставлення до ТЦК та СП.

За тим же принципом, лише з певними нюансами, працюють Reels і Shorts в Facebook, Instagram та YouTube.

«Загалом ключовий інструмент пропагандистського інформаційного впливу на аудиторію фіксується не через великі формати, і навіть не через тексти, а через короткі відео на різних платформах. Їхня модерація, мабуть, найслабша на всіх соціальних платформах, з огляду на те, що на деяких платформах вони є тимчасовими. Вони розміщуються, потім видаляються і боротися з ними складно, оскільки навіть видалення нічого не дає, бо вони з’являються знову на інших каналах, на інших профілях», — наголосив Сергій Жуков.

Не лише TikTok: чому пропагандисти перейшли на короткі відео

Редакція Громадського радіо дослідила, що

YouTube використовується як платформа з довшим життєвим циклом контенту, де короткі ролики можуть повторно потрапляти до рекомендацій через тижні або місяці після публікації. Основним форматом поширення антиукраїнських матеріалів є Shorts: короткий хронометраж, вертикальне співвідношення сторін і автоматичне відтворення спрощують масове споживання та дають змогу політичним наративам проникати до розважального сегмента.

Окремим чинником масштабування є багатомовна адаптація. У лютому 2026 року YouTube повідомив, що автоматичний дубляж став доступним усім авторам і охопив 27 мов, а для частини мов запроваджено виразніше відтворення інтонації. Вбудований нейродубляж слід відрізняти від зовнішньої синтетичної озвучки: перший створює альтернативні аудіодоріжки всередині платформи, тоді як другий додається до відеофайлу до завантаження. Для російських інформаційних операцій обидва механізми функціонально важливі, оскільки дають змогу швидко переносити один сюжет у нові мовні середовища, зберігаючи відеоряд і змінюючи лише голос, текст або субтитри.

Ми проаналізували низку пропагандистських каналів і з’ясували: найбільше охоплення отримують не обов’язково матеріали, що містять пряму дезінформацію, а емоційні й легко впізнавані політичні пародії. Їх вплив зумовлений багаторазовим повторенням спрощених образів: Україна — «прохач», українське керівництво — джерело проблем, а міжнародна підтримка — марна або корупційна практика. Високе охоплення окремих Shorts дозволяє таким образам виходити далеко за межі сталої аудиторії каналу.

Платформи Instagram та Facebook можуть просувати антиукраїнські матеріали на платній основі. Утім, за першу половину літа таких рекламних кампаній зафіксовано не було.