Краматорськ/Ілюстративне фото
Російські війська зараз переходять до активнішої фази боїв за Краматорсько-Слов’янську агломерацію. Однак говорити про безпосередні бої за Краматорськ чи Слов’янськ поки зарано. Росія навряд чи зможе захопити ці міста до кінця 2026 року.
Про це в етері Громадського радіо розповів Антон Дзюбенко, начальник штабу батальйону безпілотних систем «Black Raven» 93-ї бригади «Холодний Яр».
За його словами, нині російські війська намагаються просуватися в районі Краматорсько-Слов’янської агломерації. Однак безпосередньо у Краматорську, Слов’янську чи Дружківці російських підрозділів наразі немає.
«Я думаю, що говорити про початок битви за Слов’янськ чи Краматорськ в контексті саме вже боїв за місто ще рано. Можна точно казати про те, що ми переходимо зараз у фазу боїв за Краматорсько-Слов’янську агломерацію. Цю велику ділянку на півночі Донецької області, яка, по суті, залишається найбільшою агломерацією, підконтрольною Україні. Це два великих, головних міста області», — сказав Дзюбенко.
Він зазначив, що російське військово-політичне керівництво не приховує мети вийти на адміністративні кордони Донецької області.
На думку військового, захоплення Краматорська та Слов’янська Москва могла б використати як символічну перемогу для власної аудиторії.
Водночас, за його словами, безпосередньо боїв за Краматорськ, Слов’янськ чи Дружківку наразі немає. Міста продовжують зазнавати постійних російських ударів.
«Ситуація не проста, вона складна. Противник дійсно тут перебуває в активній фазі, намагається просуватися. Але безпосередньо противника в населених пунктах, таких як Слов’янськ, Краматорськ чи Дружківка, саме на сьогодні немає. Тому говорити про безпосередні бої за ці міста ще рано. Хоча, безперечно, вони дуже сильно потерпають від постійного вогневого впливу противника. Це і нескінченні КАБи, і FPV-дрони, і різні інші засоби безпілотних систем, у тому числі артилерія працює. Тому їм зараз, цим містам, складно», — розповів Дзюбенко.
Окремо військовий розповів про тактику проникнення російських військових у глибину українських бойових порядків. За його словами, такі групи намагаються діяти непомітно, що ускладнює їхнє виявлення та знищення.
«Це так звана інфільтрація противника в глибину наших бойових порядків. Найбільш складна вона тим, що коли противник намагається непомітно проникати в глибину наших бойових порядків, відповідно, ми не зовсім завжди можемо володіти інформацією про їхнє місцезнаходження. Тому це ускладнює роботу по пошуку цього противника і його знищенню», — пояснив начальник штабу.
За його словами, для боротьби з такими групами українським військовим доводиться залучати додаткові сили та засоби, які могли б використовуватися на основній лінії зіткнення.
«На це доводиться витрачати час, певні сили і засоби, які доводиться переключати з основного напрямку лінії бойового зіткнення десь у глибину. Де цей противник зміг проникнути. Тому ця тактика, я не скажу, що вона максимально успішна, бо зачасту ці групи виявляються і знищуються. Але тим не менш вона набагато складніша для нас, як для сил оборони, ніж, умовно кажучи, тактика їхніх штурмових груп 2023 року», — сказав Дзюбенко.
Найбільш складною ця тактика, за його словами, є в умовах лісосмуг та міської забудови. Зокрема, військовий назвав складною ситуацію в районі Костянтинівки.
Дзюбенко також зазначив, що важливе значення для подальшого розвитку ситуації має Костянтинівка. У разі її захоплення росіяни отримають можливість просуватися в бік Дружківки, яка може стати одним із ключових рубежів перед Краматорськом.
«Я думаю, що воротами південними все ж таки буде Дружківка. Але захоплення противником Костянтинівки дає їм такий певний простір вийти на Олексієво-Дружківку в повному обсязі і подальше може це підійти впритул до Дружківки. Яка вже дійсно буде таким форпостом перед Краматорськом з південної сторони», — розповів військовий.
За його словами, наближення російських військ до населених пунктів агломерації також дозволило б окупантам збільшити інтенсивність ударів безпілотниками та спростило б застосування тактики інфільтрації.
«Населені пункти невеликі, але насправді, враховуючи, що вони розташовані впритул уже до міста, до Слов’янська безпосередньо. І якщо там буде проходити, умовно кажучи, якась лінія бойового зіткнення, противник буде там мати позиції. То, по-перше, вогневий вплив засобами БПЛА стовідсотково може збільшуватись, тому що відстань скоротиться. А по-друге, використовувати тактику інфільтрації і проникнення вже в саме місто буде набагато простіше. Тому що доведеться їхнім передовим підрозділам, штурмовим загонам або піхотним групам долати вже набагато меншу дистанцію до цих міст», — пояснив Дзюбенко.
Окремо начальник штабу «Black Raven» прокоментував російські атаки на Київ та Київську область. Він вважає, що однією з головних цілей таких ударів є психологічний тиск на мешканців столиці та спроба дестабілізувати українське суспільство.
«Якщо ми будемо говорити про Київ, Київську область, то тут більше мета ворога — це здійснити якийсь психологічний тиск на столицю. На людей, які там проживають, з метою постійного нанесення ураження по головному місту держави. Плюс ми розуміємо, що це головне місце, де концентруються усі посадові особи і приймаються всі відповідні рішення в державі», — сказав він.
На його думку, Росія також намагається через атаки впливати на українську економіку, зокрема завдаючи ударів по торговельних об’єктах.
«Якщо говорити про об’єкти торгівлі і все інше, що зараз відбувається, тобто удари по якимось там супермаркетам, гіпермаркетам і все таке інше. То, не маючи якихось там суттєвих результатів на полі бою, противник намагається впливати на нашу економічну складову. Безперечно, це одна із головних їхніх задач, що стосується ударів по Києву і по Київській області», — зазначив Дзюбенко.
Військовий також наголосив, що не варто очікувати автоматичного скорочення російських атак через нібито нестачу ресурсів. За його словами, РФ продовжує масштабувати виробництво безпілотників.
Дзюбенко додав, що Росія має значні економічні ресурси для продовження війни та готова витрачати їх на удари по Україні.
Водночас, за його словами, багато залежатиме від здатності України завдавати ударів по військових та оборонних об’єктах РФ.
«Питання там інтервалів — це вже таке складне питання. Воно, в тому числі, буде залежати і від нашої роботи в глибину на території Росії. Ми в цьому році вже продемонстрували, що, в принципі, здатні працювати на великій відстані і в 3 тисячі кілометрів вражати підприємства і установи на території Росії, які працюють на їхній оборонпром», — сказав він.
Дзюбенко вважає нереалістичним сценарій, за якого Росія зможе швидко захопити всю Краматорсько-Слов’янську агломерацію. Він пояснив, що навіть у разі проведення нової мобілізації в РФ російським військовим знадобиться час для підготовки та формування підрозділів.
«Абсолютно не реалістично. Треба розуміти, що Краматорсько-Слов’янська агломерація — це дуже велика територія з великою кількістю населених пунктів, забудов, які не можуть завершити за тиждень чи місяць. Це перше. По-друге, будь-яка мобілізація, яку проведуть у Росії, — це ж не значить, що якщо людей завтра мобілізують, то післязавтра вони з’являються на фронті», — наголосив військовий.
Він зазначив, що мобілізовані мають пройти підготовку, злагодження, після чого сформовані підрозділи можуть бути перекинуті на фронт.
За словами Дзюбенка, українське військово-політичне керівництво також усвідомлює ризики на цьому напрямку та вживає заходів для посилення оборони.
«Наше військово-політичне керівництво теж розуміє ситуацію, ці ризики. Теж вживаються заходи по посиленню оборони на Слов’янсько-Краматорському напрямку. Ми чули президента два дні тому, здається, коли він визначив, що будуть створені два нові угруповання військ, які очолять бригадні генерали Прокопенко і Білецький, які самі будуть відповідати за оборону Слов’янська і Краматорська. Стосовно виборів чи до кінця року я не бачу жодної перспективи у росіян виконати ці завдання», — підсумував Дзюбенко.