Мінне поле / Ілюстративне фото
Після російських обстрілів уламки дронів, ракет та інші вибухонебезпечні предмети можуть залишатися небезпечними навіть через тривалий час після падіння. У ДСНС закликають не наближатися до таких предметів, не торкатися їх і не намагатися забрати уламки додому, а відійти на безпечну відстань та повідомити рятувальників за номером 101.
Про це в етері Громадського радіо розповіли Микола Дідик, заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт ДСНС, та Тетяна Нікітіна, старша дослідниця відділу Східної Європи та Центральної Азії BBC Media Action.
За словами Тетяни Нікітіної, нинішня інформаційна кампанія «Помічай зміни» є вже третьою хвилею кампанії, яка стартувала у 2023 році. Її основна мета — нагадати людям, що звичне та знайоме середовище після початку повномасштабної війни може приховувати небезпеку.
Вона зазначила, що під час досліджень перед початком кампанії фахівці неодноразово фіксували зниження пильності людей у звичному для них середовищі.
«Дуже часто, перед початком кампанії, ми проводили дослідження, спілкувалися з людьми. І дуже часто ми бачимо, що, коли, власне, люди знаходяться у своєму звичному середовищі, то пильність знижується, і це може містити в собі небезпеку. І, знову ж таки, повертаючись до назви, це і є основний меседж. Будь пильним, помічай зміни і бери відповідальність за власну безпеку і безпеку своїх близьких на себе, тобто реагуй на ситуацію», — пояснила дослідниця.
Микола Дідик наголосив, що після повітряної атаки не можна вважати безпечним предмет, який упав, але не вибухнув.
«Дійсно, тут трошки фокус, увагу потрібно змінити, тому що внаслідок повітряних атак небезпека може чекати будь-де. І тут потрібно розуміти, що якщо, наприклад, той же дрон чи ракета впала і не спрацювала, це не значить, що вона є безпечною», — сказав представник ДСНС.
За його словами, частина засобів ураження може мати механізми самоліквідації, а деякі боєприпаси можуть здетонувати через зміну положення, нагрівання або інші фактори.
«Як правило, багато таких засобів ураження можуть мати в собі елемент самознищення, тобто через певний час він самоліквідовується. І це якраз зроблено для того, щоб ті, хто знаходяться поруч, і якщо навіть, скажімо так, він не досяг своєї цілі, все одно якусь шкоду зробити. Чи фахівцям, чи простим громадянам, які знаходяться поруч», — пояснив Дідик.
Він додав, що небезпечними можуть бути й боєприпаси з механізмами невилучуваності.
«Також дуже багато таких боєприпасів мають механізми невилучуваності, тобто будь-яка зміна положення, кут нахилу — вони нестабільні до нагрівання. Наприклад, може десь пожежа бути поряд, і відповідно такий об’єкт вибухає», — розповів фахівець.
Окрему небезпеку, за його словами, становлять касетні боєприпаси.
«Багато з них зараз скомплектуються касетними боєприпасами, які також за своєю природою мають механізми самоліквідації. Як правило, через певний невеликий проміжок часу вони можуть спрацювати. Але, знову ж таки, хоча знаючи навіть характеристики тих боєприпасів, що він там повинен спрацювати. Одна-дві хвилини чи п’ять хвилин сповільнення стоїть, це не значить, що якщо він не спрацює зараз, він може не спрацювати з якихось причин. Механізм десь там заклинило, і воно може призвести до вибуху в подальшому», — зазначив Дідик.
Тому після атаки він радить за можливості не наближатися до місця падіння та певний час обходити такі ділянки.
«Бачачи такі, наприклад, наслідки обстрілів, я просто б радив триматися подалі певний період часу. Якщо є можливість обійти той район, вибрати інший маршрут, тому що воно може вибухнути, можуть бути касетні боєприпаси. Слава Богу, зараз ми стараємося максимально швидко реагувати на такі випадки. Фахівці приїжджають, обстежують, ліквідовують небезпеку і, в принципі, можна тоді вже користуватися тим же маршрутом чи відвідувати той чи інший район», — сказав представник ДСНС.
Дідик зазначив, що універсальну безпечну відстань визначити складно, оскільки вона залежить від типу боєприпасу, місцевості та інших факторів. Водночас у ДСНС орієнтують громадян триматися щонайменше за 100 метрів від підозрілого предмета.
«Тут важко передбачити, але ми, як правило, орієнтуємо громадян, у нас така є негласна цифра. Це безпечна відстань 100 метрів, але зрозуміло, що вона може залежати від різних факторів. Тобто відкрита територія чи це в межах міста», — пояснив він.
У населених пунктах фахівець радить насамперед перейти в укриття або за будь-яке надійне фізичне прикриття.
«Зрозуміло, що в більшості випадків ми говоримо зараз про населені пункти, тому максимально старатися просто бути за укриттям, будь-яке там дерево, приміщення. Якщо ви щось побачили, то в першу чергу подивіться під ноги — чи нічого поряд не валяється, і просто перейдіть до укриття, і це вас убезпечить», — сказав Дідик.
Фахівець навів приклад із Черкаської області, де після падіння російського безпілотника загинули люди, які наблизилися до місця події.
«У нас в цьому році, в квітні місяці, в Черкаській області, село Тарасівка поряд, там впав «шахед» десь на відстані 200–300 метрів від населеного пункту. І там відбулося загоряння. І місцеві хлопці поїхали дивитися туди, що ж там відбувається. Наслідок — чотири загиблих, один постраждалий», — розповів Дідик.
За його словами, наразі неможливо точно встановити, чому люди вирішили наблизитися до місця падіння — через бажання допомогти, побачити наслідки чи просто з цікавості.
«Чи вони хотіли, можливо, якось відреагувати на пожежу, яка горить, тому що там була житлова будівля. Чи в них була певна цікавість, але зараз ми не можемо дізнатися, у чому саме причина була їхньої поведінки. Але я хотів би знову ж таки застерегти громадян: навіть якщо бачите, що щось горить, у першу чергу відійти на безпечну відстань. По можливості попередити тих, хто поряд, і бути уважним, помічати зміни, дивитися під ноги. Тому що на вашому шляху, якщо це касетні боєприпаси, ви можете побачити знову ж таки щось небезпечне», — наголосив представник ДСНС.
Тетяна Нікітіна зазначила, що попередні дві хвилі інформаційної кампанії сумарно зібрали 87 мільйонів переглядів на телебаченні, у диджиталі та на інших майданчиках.
«Якщо говорити про попередні хвилі, попередні дві хвилі кампанії зібрали 87 мільйонів переглядів. Це не унікальні люди, але це перегляди, включаючи і телебачення, і діджитал, і всі платформи», — сказала вона.
За її словами, після перших двох хвиль кампанії 28% людей задекларували намір практикувати безпечну поведінку. Кількість людей, які знали, куди телефонувати у випадку виявлення небезпечного предмета, зросла на 69%.
«Якщо говорити саме про меседжі, то тут важливо сказати, що ми зараз всі втомлені. У нас, в принципі, наші когнітивні здібності доволі знижені через постійний стрес, постійну напругу. І ми бачимо, розуміємо, що ці меседжі мають бути дуже прості, доносити дуже конкретні дії», — пояснила Нікітіна.
Вона наголосила, що понад половину нещасних випадків спричиняє саме небезпечна поведінка людей.
«На жаль, більше половини нещасних випадків стаються саме через те, що люди порушують правила безпеки», — сказала дослідниця.
За її словами, навіть після кількох років повномасштабної війни люди продовжують підходити до підозрілих предметів, розглядати їх, фотографувати та іноді навіть забирати додому.
«Тобто, не дивлячись на те, що ми вже п’ятий рік живемо у війні, все одно є оце бажання підійти, подивитись, взяти в руки. І навіть під час опитування 15% людей відверто, відкрито кажуть, що я підійду, розгляну, візьму в руки, можливо, понесу собі додому», — розповіла Нікітіна.
Вона наголосила, що правильною поведінкою є не спроба самостійно огородити предмет чи забрати його, а відхід на безпечну відстань і виклик рятувальників.
«Якщо повертатися до меседжів — прості правила. І у нас дуже часто вважається, що якщо ти підійдеш або навіть огородиш. Це ти робиш правильний героїчний вчинок. Але ні, безпечна поведінка — не чіпати, відійти і подзвонити ДСНС 101 тим людям, які це знають», — зазначила вона.
Микола Дідик розповів, що деякі люди намагаються забрати частини російських дронів додому, зокрема як сувенір.
«Ну є ще такий момент, коли багато, ну це більше чоловіків, звичайно, стосується, хочеться там вже якусь частину, якийсь сувенір зробити. От я там куму зроблю подарунок чи ще щось таке, якийсь кусочок від «шахеда» того відпиляю, от там, де крило, точно не вибухне, і от я собі буду мати якийсь презент чи ще щось таке. Ну, а враховуючи те, що в нас, як то кажуть, люди вміють руками багато чого робити, і на господарстві згодиться. І таке, на жаль, є», — сказав він.
Тетяна Нікітіна додала, що під час досліджень фахівці помітили різницю у реакціях чоловіків і жінок на вибухонебезпечні предмети.
«Коли ми питаємо, знаєте, перше, що у вас асоціюється з темою міни, вибухонебезпечні предмети, у жінок перша реакція — це страх, переляк, не чіпати, страх смерті, відійти. А у чоловіків перша реакція — це цікавість. Тобто є ця природна, напевно, якась історія, що я ж чоловік, я маю відчувати себе експертом», — розповіла вона.
За її словами, саме бажання розібратися у небезпечному предметі або продемонструвати свою обізнаність може призвести до трагедії.
«Насправді зараз бути експертом — це слідувати правилам мінної безпеки і вберегти своє життя і життя своєї родини і оточуючих», — наголосила Нікітіна.
Окремо фахівці наголосили на важливості розмов із дітьми про мінну безпеку. Нікітіна зазначила, що безпечна поведінка має стати повсякденною звичкою.
«Важливо, щоб це стала звичка. Звичка і у дорослих, і у дітей. І важливо, щоб у дорослих стала звичка говорити про це з дітьми. Взагалі, якщо говорити про поведінкові зміни, перший крок до поведінкових змін — це розмова, це обговорення», — сказала вона.
За її словами, дітям потрібно спокійно пояснювати правила, не залякуючи їх.
«Не лякати, але пояснювати, що можна, що не можна. І тут, насправді, механізм доволі простий. Так само, як ми пояснюємо, що не можна торкатися газу, чи гарячої праски, чи розетки, так само — це нова норма. Тобто правила мінної безпеки — це така ж сама нова норма, як і поводження з електрикою, чи гарячими предметами, чи іншими небезпечними предметами», — пояснила Нікітіна.
Вона наголосила, що неможливо навчити дитину розпізнавати всі види вибухонебезпечних предметів.
«Ми не можемо знати, як виглядають всі вибухонебезпечні предмети. Це просто неможливо. Особливо зараз, коли вони змінюють форми. Важливо говорити про те, що будь-який підозрілий предмет — це може бути небезпека. І дитина, по-перше, не має до нього торкатися і підходити, зразу ж попередити дорослих», — зазначила вона.
Микола Дідик додав, що саме поведінка дорослих значною мірою визначає поведінку дітей.
«Діти, як правило, повторюють поведінку дорослих. Якщо дорослі говорять — не роби так, але самі роблять, знову ж таки, дитина буде повторювати, тому що в неї буде дисонанс. Ти говориш — не роби, а сам робиш», — пояснив він.
За офіційною статистикою, яку навів представник ДСНС, внаслідок вибухонебезпечних предметів в Україні загинули 486 людей, серед них 22 дитини. Ще близько 1200 людей були поранені, з них 151 дитина.
«Якщо ми візьмемо у відсотковому відношенні, то найбільша загрозлива категорія — це дорослі чоловіки. Із загиблих — це в нас майже 90%, 87%. І поранених — 77% складають дорослі чоловіки», — сказав Дідик.
За його словами, тому інформаційна кампанія окремо спрямована на дорослих чоловіків.
Фахівці також закликають бути особливо обережними після повітряних атак навіть у регіонах, які не є прифронтовими.
«Якщо були повітряні атаки, тому, будь ласка, будьте пильними. День-два наступні — для того, щоб фахівці могли знизити небезпеку, тому що ви можете щось побачити. Можливо, таке, що навіть в полі працюють фермери і, зрозуміло, десь на підльоті збивають дрон до населеного пункту чи села, міста, і він може впасти в полі, його можна знайти, знову ж таки, він може не здетонувати», — пояснив Дідик.
Він окремо закликав людей не фотографуватися з уламками та не намагатися забрати їх із собою.
«Будь ласка, не робіть селфі, не фотографуйте, не підходьте, тому що, пам’ятайте, можуть здетонувати, є механізм самоліквідації. Це також може призвести до непоправних наслідків», — наголосив представник ДСНС.
За словами Тетяни Нікітіної, типовою є ситуація, коли після падіння дрона люди бачать, що він не вибухнув, і вирішують підійти ближче.
«Якщо говорити саме про дрони і ракети, яка найпоширеніша, найтиповіша ситуація, коли стається лихо? Падає дрон, він не розривається, і, як правило, дорослі чоловіки чи фермери, чи ті чоловіки, які працюють на вулиці, вони підходять і торкаються. Або хтось навіть забирає собі», — розповіла вона.
Вона підкреслила, що навіть зовні пошкоджений або нерухомий предмет може становити смертельну небезпеку.