Книги «Лабораторії»/Фото: Facebook/Лабораторія
Росія під час атак намагається уражати успішні українські бізнеси, зокрема склади друкарень і видавництв. Українська книжка стала важливою частиною економіки, однак через втрати галузь потребує додаткової державної та міжнародної підтримки.
Про це в етері Громадського радіо розповіла заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк.
За її словами, українська книжкова галузь нині стикається не лише з наслідками російських атак. А й із загальними проблемами книжкового ринку, зокрема падінням рівня читання.
«Коли ми говоримо зараз про нову стратегію російських атак, то розуміємо, що ворог прагне уразити успішні бізнеси. І тут важливо проакцентувати, що українська книжка стала успішною. І це важлива ланка економіки в Україні.
Ворог цілить по складах українських друкарень і українських видавців, тому що це великі успішні бізнеси. Але це дуже вразливі бізнеси, які, очевидно, потребують підтримки. Тому що читання падає в усьому світі, тому що мова йде про бізнеси, які дуже часто не володіють матеріалами, які можна використати для застави. Адже головна їхня коштовність — це права інтелектуальної власності.
Тому тут я хочу проакцентувати, що українська книжка справді впливова, але так, українська книжка потребує підтримки, як ніколи», — сказала Лаюк.
Заступниця міністерки культури розповіла, що постраждалі видавці та друкарні можуть скористатися кількома державними програмами підтримки. Зокрема, йдеться про гранти Міністерства економіки на відновлення пошкодженого обладнання.
«Сьогодні є декілька рівнів можливостей, якими можуть скористатися постраждалі видавці та друкарні. Передусім хочу звернути увагу на можливості, які пропонує Міністерство економіки України.
І це, приміром, гранти на відновлення пошкодженого обладнання для друкарень і поліграфій — це до 16 мільйонів гривень. Ці гранти можна використати на придбання обладнання, відновлення виробництва. І знаємо, що деякі видавці та друкарні вже цими грантами скористались.
Також це гранти «Власна справа» — до 2,5 мільйонів гривень. Теж є видавництва, друкарні, що вже скористалися цією програмою», — розповіла вона.
За словами Лаюк, Міністерство культури також працює над компенсацією вартості оренди для книгарень. Першочергово програму планують запустити для книгарень у малих громадах.
«Зараз ми працюємо над програмами компенсації вартості для книгарень на оренду. І передусім будемо стартувати з підтримки книгарень у малих громадах, бо розуміємо, наскільки важливо, аби саме там люди мали доступ до книжок.
Але так само це дозволятиме нам запілотувати програму і пізніше адвокатувати її розширення на ширше коло суб’єктів підприємництва. І, звісно, думаємо про оновлення програми закупівлі книжок до публічних бібліотек, тому що книжки мають якомога швидше розосереджуватися полицями книгарень, полицями бібліотек і врешті-решт потрапляти до читачів та читачок», — зазначила заступниця міністерки.
Окремо Міністерство культури планує створити фонд підтримки малих видавців. До проєкту планують залучити фундацію Київської школи економіки, Книжковий Арсенал та Український інститут книги.
Лаюк пояснила, що саме для невеликих видавництв втрата навіть відносно невеликого накладу може мати критичні наслідки.
«Останнє, але теж дуже важливе — це окремий фонд підтримки для малих видавців. Це буде незалежний наш проєкт разом із фундацією Київської школи економіки, Книжковим арсеналом і Українським інститутом книги.
Поясню коротко, чому міркуємо про нього і чому це варто акценту. Саме малі видавці дійсно є особливими жертвами атак Росії сьогодні. І для них втрата накладу навіть в тисячу чи дві тисячі примірників може стати летальною.
Водночас поміркуємо про тих малих видавців, яких ми з вами бачимо на ярмарках і фестивалях. Дуже часто це ті, хто видає особливу, нішеву літературу. Це люди, які не бояться експериментів. Тому ми прагнемо підтримувати малих видавців і так само ми прагнемо підтримувати тих, хто видає українську літературу», — сказала вона.
Заступниця міністерки культури також звернула увагу на ризик скорочення частки української літератури на книжковому ринку. За її словами, через значні втрати галузі видавці можуть насамперед зосереджуватися на популярних книжках, серед яких значну частину становить перекладна література.
«Адже розуміємо, що зараз, коли мова йде про втрати принаймні третини книжкового ринку за рік, передусім будуть віддруковуватися популярні книжки. На превеликий жаль, це передусім не українські автори. І тому я закликаю усіх наших слухачів подумати про це.
Тому що через півроку ландшафт типової книгарні, типового ярмарку дійсно може неймовірно змінитися і перекладної літератури стане ще більше. А тому я закликаю вас звертати увагу саме на українських авторів, особливо на сучасників і підтримувати їх своєю гривнею і розголосом. Діліться, коли читаєте їх і розповідайте, чому вони вам сподобалися», — закликала Лаюк.
Лаюк також розповіла про зміни до програми «єКнига». За її словами, до переліку людей, які зможуть скористатися програмою, планують додати батьків новонароджених.
««єКнига» — дійсно дуже важлива програма для видавців і для книгарень. Насправді, саме цими днями ми разом із народними депутатами додаємо ще одну категорію до тих читачів, які можуть цією програмою скористатися. Це будуть батьки новонароджених. Ця правка в закон уже пройшла перше читання, і наприкінці цього місяця ми розраховуємо, що буде друге читання, а отже, ця новела вступить у дію.
«єКнига» дуже важлива, бо вона насправді показує також і реальний читацький попит. І загалом ця програма дуже близька моєму серцю, тому що для багатьох людей, особливо коли ми говоримо про «єКнигу» для молодих людей, для повнолітніх, вона стає чи не першим досвідом самостійного вибору книжки. І це дуже-дуже важливо — розвивати і культивувати у людях можливість з’ясовувати, а що ти любиш, а що дійсно може вплинути на твій смак. І цей момент самостійного вибору культури та мистецтва, він важливий і він зашитий у програму «єКнига»», — пояснила вона.
За словами Лаюк, Міністерство культури також працює над розширенням програми «Тисячовесна», ініційованої президентом України, на книжкову сферу. Очікується, що це може відбутися наступного року.
«Ми працюємо над тим, аби програма «Тисячовесна», яку ініціював президент України, була розширена на книжкову сферу. І сподіваємося, що наступного року це відбудеться, але тут важливо говорити про те, що необхідні негайні кроки зараз, аби наступного року достатньо людей могли цією програмою скористатись.
Саме тому це такий конструктор варіантів того, яким чином ми можемо підтримати книжкову сферу», — сказала заступниця міністерки.
Водночас у Міністерстві культури завершують національне дослідження читання в Україні. Воно має допомогти визначити основні бар’єри, які заважають людям читати, та використати ці дані для формування державної політики.
«Ми завершуємо величезне національне дослідження читання в Україні, як читають українці, і що важливо, якими є бар’єри до читання. Що зупиняє їх перед тим, аби стати читачами і читачками. Я переконана, що інсайти цього дослідження ми теж використаємо у наших державних програмах, аби вони працювали синтетично, тобто допомагали індустрії.
Але завжди у серці цього всього є людина. Є людина з книжкою, людина, яка читає і людина, яка обговорює зі своїми близькими книжку, як на цих книжкових клубах, про які ви згадували. Тому для нас це теж такий величезний конструктор політик, які завжди мають працювати на користь людини, яка живе в Україні, яка читає тут і яка хоче жити тут щасливе життя», — зазначила Лаюк.
Окремий фонд підтримки малих видавців планують фінансувати також за рахунок міжнародної допомоги. У Міністерстві культури сподіваються швидко зібрати необхідну суму та запустити гранти.
«Ми розраховуємо залучити іноземну підтримку саме у контексті грантів для малих видавців. Розуміємо, що нам потрібно дуже швидко зібрати доволі поважну суму коштів разом із партнерами. І будемо звертатися до міжнародної спільноти, зокрема, до спільноти людей-книжки. І насправді зараз на кожному міжнародному книжковому ярмарку, на кожній міжнародній книжковій події ми говоримо і продовжуємо говорити і про втрати сфери, але так само будемо фандрейзити на цю програму для малих видавців, тому що це можливість такого швидкого реагування для тих, хто цього найбільше потребує.
Водночас відчуваємо імпульс від іноземних партнерів, вони хочуть допомогти, тому дуже сподіваюся, що нам вдасться вийти на необхідну суму для того, аби запустити ці гранти якомога швидше», — розповіла Богдана Лаюк.
Нагадаємо, що у Харкові 1 серпня внаслідок російської атаки зайнялися склади корпорації RNK-Ranok, згоріли книги самого «Ранку», а також мережі книгарень «Книголенд» та видавців «Readberry»,«Жорж», «Фабула» та інших.
Рятувальники боролися з вогнем кілька днів. Склад, за інформацією власника, відновленню не підлягає. Знищені 8 мільйонів примірників книжок, зокрема 600 тисяч підручників, які мали надійти до навчальних закладів до 1 вересня.