Громадське радіо претендує на частоти у трьох прифронтових регіонах

Громадське радіо подалося на конкурс Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на отримання частот у Запоріжжі, Дніпрі та селищі Нова Водолага Харківської області.

Про це в етері Громадського радіо розповіла голова правління та програмна директорка Громадського радіо Тетяна Курманова.

За її словами, цього разу Нацрада оголосила конкурс на 18 частот у різних містах. Громадське радіо бере участь у конкурсі вже не вперше, зокрема торік редакція не змогла отримати частоту в Запоріжжі.

«Можливе розширення мовлення — тут я підкреслю, тому що це лише конкурс, на якому ми дуже-дуже сподіваємося все ж таки врешті-решт отримати частоти. На які подаємось вже вкотре. Цього разу на багато місць Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс. Було 18 частот в різних містах», — розповіла Курманова.

У Запоріжжі Громадське радіо претендує на частоту 95,1 МГц.

За словами Тетяни Курманової, конкуренція тут буде значною — крім Громадського радіо, на цю частоту подалися ще п’ять станцій.

«Ми цього разу подались на конкурс, щоб спробувати поборотися за мовлення в трьох містах. Запоріжжя — це теж така наша мрія вже вкотре. Минулого року ми, на жаль, не виграли конкурс на мовлення в Запоріжжі. Цього року дуже-дуже сподіваємось, що вдасться це зробити. В Запоріжжі це частота 95,1. Сподіваюсь, ми її вже вивчимо скоро як свою. Але конкурентів в нас теж багато. На Запоріжжя, крім нас, подались ще п’ятеро станцій. Тобто буде така запекла боротьба, скоріш за все», — сказала вона.

Ще одна частота, на яку претендує Громадське радіо, — 94,4 МГц у Дніпрі. Там, за словами Курманової, за частоту також змагатимуться кілька організацій.

Крім того, Громадське радіо подалося на мовлення у селищі Нова Водолага Харківської області. Там передавач буде менш потужним, однак для редакції важливо забезпечити мовлення і на цій території.

«Крім того, ми подались на мовлення в Харківській області. Там є селище Нова Водолага. Там такий теж буде не дуже потужний передавач. Але оскільки ми знаємо, що великі комерційні станції не йдуть, і їм не цікаво мовити на прифронтових територіях. Тому, що там не продаси рекламу, і це така більш соціальна робота і відповідальність, то ми вирішили покрити і спробувати поборотися», — зазначила Курманова.

Вона додала, що саме через невелику частоту в Новій Водолазі конкуренції там, імовірно, не буде. Водночас для Громадського радіо важливим є сам принцип розширення мовлення на прифронтові та потенційно деокуповані території.

«Для нас важливо і Громадське радіо у всіх статутних документах і в нашій стратегії розвитку затверджувало, що ми намагатимемося максимально розвивати нашу мережу мовлення на прифронтових і, сподіваємось, деокупованих територіях. І нам важливо, щоб слухачі могли безпосередньо вже налаштовувати свої приймачі на частоти в своїх рідних містах. Нас підтримують, до речі, дуже активно слухачі з Запоріжжя, пишуть в соцмережі і теж кажуть, що будуть тримати кулаки за нас. Дуже-дуже сподіваюсь, що цього разу вийде», — розповіла голова правління Громадського радіо.

Тетяна Курманова вважає, що умови конкурсів на радіочастоти варто робити більш конкретними та враховувати потреби окремих регіонів.

За її словами, нині конкурсні умови є доволі загальними та фактично дозволяють брати участь усім гравцям ринку. Натомість, на її думку, для окремих територій можна було б визначати, якого саме типу мовлення їм бракує.

«Тут доволі складне це питання і, насправді, я вже багато років звертаюся до колег з Національної ради, до різних каденцій Національної ради. До речі, це, я так розумію, буде останній конкурс саме цієї каденції колег з Нацради, потім буде переобиратись Нацрада, теж складний цей конкурс. Так от, зазвичай, коли оголошують конкурс, є умови ліцензії. І цього разу, і взагалі останні декілька років, вони доволі розмиті», — пояснила вона.

Курманова навела приклад, що конкурсні умови могли б передбачати потребу регіону в розмовному, інформаційно-аналітичному чи, навпаки, музичному радіо.

«Хотілося б такого звуження, все ж таки, кваліфікаційних умов, конкурсних умов. Ну, наприклад, регіону цьому потрібно розмовне радіо, або, наприклад, частка програмна, щоб була інформаційно-аналітична, або там навпаки не вистачає регіону музичних станцій чи ще щось таке. І тоді вже подавалися саме ті станції, які відповідають цьому, і це було б зрозуміло», — сказала голова правління Громадського радіо.

Тетяна Курманова наголосила, що для прифронтових територій важливим є не лише розважальний контент, а й можливість оперативно отримувати перевірену інформацію.

Вона нагадала, що під час повномасштабного вторгнення Громадське радіо мовило, зокрема, на окуповану частину Київщини та оперативно повідомляло людям інформацію про гуманітарні коридори й місця зустрічі родин.

«Звісно, що, як людина, яка очолює громадську організацію, я виступаю за Громадське радіо і саме за розповсюдження наших програм і взагалі розмовного радіо. Саме тому, що у нас є багато кейсів, коли дійсно ми рятували життя.

Я розумію, як пафосно це звучить зараз, але під час повномасштабного вторгнення ми мовили на окуповану Київщину, ми розповідали, як виходити коридорами, ми повідомляли навіть в такому режимі про те, де сім’ї можуть зустрітися, нам писали в редакційний чат і так далі», — розповіла Курманова.

За її словами, під час повномасштабної війни редакція змогла швидко перебудовувати роботу та організовувати мовлення з різних місць.

«Ми можемо собі дозволити те, що не може одразу дозволити, наприклад, велике державне радіо. Тому що ми переналаштували дуже швидко віддалене мовлення, мовили з коридорів, зі сховищ, з різних міст і повідомляли просто тут і зараз 24 на 7 про те, що відбувається, і цим допомагали людям», — зазначила вона.

Курманова вважає, що саме ця можливість оперативно поширювати інформацію є особливо важливою для регіонів, де тривають бойові дії або зберігається загроза російських атак.

«Враховуючи безпекову ситуацію в цих регіонах, в які ми подаємось, це суперважливо повідомляти про те, що відбувається. Це суперважливо говорити і розповсюджувати інформацію, яка протидіє дезінформації, яку Росія активно включає на цих хвилях», — сказала голова правління Громадського радіо.

За її словами, документи для участі в конкурсі вже подані. Безпосередньо конкурс має відбутися наприкінці листопада. Засідання Національної ради, на якому визначатимуть переможців, планують транслювати наживо.

«Вмикайте Громадське радіо, у нас точно є чим вас здивувати і про що вас проінформувати. І я завжди закликаю не просто слухати, думати, діяти. В нашій синергії обов’язково будуть зміни, реформи, можливо, змінимо життя на краще. Я на це дуже сподіваюся», — підсумувала Тетяна Курманова.