Андрій Новак. Фото: Громадське радіо
Зміни до державного бюджету України під час повномасштабної війни є закономірним явищем. Оскільки держава постійно стикається з новими економічними збитками та потребами у видатках. Водночас говорити про те, що в Україні нібито закінчуються кошти на пенсії, зарплати чи соціальні виплати, підстав немає.
Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Новак, голова Комітету економістів України.
За його словами, гучні заяви про нібито критичний стан державного бюджету варто сприймати обережно.
«Це дуже добре, що ви самі зробили цей акцент про гучні заголовки. Гучні заголовки дуже часто формуються на основі гучних заяв. Подібна заява, яку ви зараз наводите, — взагалі цей профільний голова комітету Верховної Ради з питань бюджету є майстром гучних заяв в основному провокативного змісту. І цю чергову заяву я раджу не дуже серйозно сприймати», — зазначив Новак.
Економіст наголосив, що бюджетний процес передбачає постійне коригування видатків і доходів навіть у мирний час. Під час війни передбачити всі обставини наперед практично неможливо.
«Я не згодний із таким підходом, тому що є бюджетний процес, він проходить упродовж фінансового року завжди зі змінами. Навіть у мирні роки, а тим більше під час війни, коли нічого неможливо передбачити станом на завтра. Звичайно, що бюджет великої країни не може передбачити під час війни всіх обставин і всіх додаткових змін до бюджету, які треба проводити. Це стосується змін як у дохідній частині, так і у витратній частині», — пояснив він.
Новак зазначив, що кожен російський обстріл призводить не лише до людських втрат, а й до нових прямих та опосередкованих економічних збитків.
«Грубо кажучи, відбувся черговий обстріл території України. Щось збили, те, що не збили, або прямі попадання, або уламки завдали певної шкоди об’єктам. Я вже не кажу про, на жаль, трагедії людських життів. Але ще плюс після кожного обстрілу виникають додаткові прямі економічні збитки різних суб’єктів господарювання — приватних, державних, різних об’єктів, інфраструктури, енергетики, складів. Зараз бачимо акцент по складах. Все це прямі економічні втрати», — сказав економіст.
За його словами, втрати приватного сектору також зрештою впливають на державні фінанси. Оскільки пошкоджений або знищений бізнес отримує менше доходів і, відповідно, сплачує менше податків.
«У тому числі для держави це прямі втрати — там, де мова йде про інфраструктуру, державні підприємства, державні організації. І опосередковано, коли приватна компанія понесла втрати, вона отримує менше доходів. Вона менше сплатить податків державі. Відповідно, під час війни йдуть постійні зміни як дохідної, так і витратної частини, що вимагає внесення змін до бюджету, корекції бюджету, перегляду бюджету. І тут нічого екстраординарного немає», — наголосив Новак.
Він підкреслив, що такі зміни є нормальною частиною бюджетного процесу, особливо в умовах війни.
«Ця риса — зміни до бюджету — характерна навіть для мирного часу, тим більше для часу війни. Тому говорити, що в нас у бюджеті зараз «ай-яй-яй, все пропало і немає грошей», мені дивно. Ще не сказав цей чиновник із Верховної Ради, депутат, що вже немає грошей для пенсій, наприклад. Тому одразу хочу заспокоїти: всі так звані захищені статті бюджету у нас як виконувалися, так і будуть виконуватися», — зазначив економіст.
Новак наголосив, що попри масштаб і тривалість війни держава продовжує виконувати основні соціальні зобов’язання.
«Як ми бачимо, навіть під час війни, такої важкої, масштабної і затяжної, всі пенсії виплачуються вчасно. Всі зарплати виплачуються вчасно в державному секторі і на державних підприємствах. Усі соціальні виплати, допомоги, в тому числі величезній армії вимушених переселенців, виплачуються», — сказав він.
За словами економіста, про виконання бюджету свідчить також продовження будівельних та ремонтних робіт у різних регіонах.
«Більше того, ми навіть бачимо, що ведуться будівельні, ремонтні роботи всюди по країні. Це означає, що бюджет виконується практично за всіма своїми статтями. Тому немає підстав створювати враження, що держава раптом перестала виконувати свої фінансові зобов’язання», — додав Новак.
Економіст пояснив, що захищені статті бюджету — це видатки, які держава має забезпечувати навіть за умов перегляду інших напрямів фінансування.
«Давайте я одразу окреслю, що таке захищені статті бюджету. Це перш за все соціальні платежі, пенсії, зарплати, соціальні допомоги різним верствам населення, які передбачені різними законами. Друге — це оплата енергоносіїв і житлово-комунальних послуг, щоб житлово-комунальне господарство могло нормально функціонувати і забезпечувати нам усе необхідне», — розповів Новак.
До захищених видатків, за його словами, також належать закупівля ліків та продуктів, освіта і наукові дослідження.
«Наступні захищені статті — це придбання ліків, придбання харчів, це витрати на освіту. Також захищені статті — витрати на науково-дослідну діяльність. І під час воєнного стану всі витрати, пов’язані з обороною, абсолютно всі. Не тільки зарплати військовослужбовцям, а й амуніція, озброєння, техніка, пальне для техніки. Все це під час воєнного стану, всі витрати на оборону — прямі й опосередковані — так само належать до захищених статей бюджету», — зазначив економіст.
Водночас незахищеними є передусім капітальні видатки.
«Незахищені статті — це витрати на так звані капіталовкладення, тобто будівництво, ремонт, реконструкцію. Це означає, що трошки менше бюджетних коштів буде витрачено. Можливо, це ще не доконаний факт, але є ризики, що трошки менше бюджетних коштів буде витрачено на будівництво, реконструкцію і ремонт», — пояснив Новак.
За його словами, це не означає повної зупинки відповідних робіт.
«Це не означає, що зупиниться зовсім будівництво по країні, реконструкція і ремонт. Це означає, що на певні напрямки буде трошки менше бюджетного фінансування. Всього-на-всього. А не зупинка всіх цих сфер взагалі. Просто трошки менше витрат буде. Як ви розумієте, тут немає ніякої трагедії, тому що країна в стані війни — тяжкої і затяжної», — наголосив він.
Економіст звернув увагу, що подібні заяви про нібито неминучий колапс державних фінансів звучали в Україні вже неодноразово після початку повномасштабного вторгнення.
«Те, що у нас під час війни виконуються всі основні і не тільки основні статті бюджету, це також треба визнавати і не робити тут трагедію зі змін до бюджету. Тому що, повторюю ще раз, з чого я починав, особливо під час війни зміни до бюджету відбуваються постійно — як дохідної частини, так і витратної. Тому тут ніяка не сенсація», — сказав Новак.
Він додав, що аналогічні заголовки з’являлися практично щороку після початку великої війни. Окремо Новак звернув увагу на вплив гучних заяв на поведінку людей. За його словами, тривожні повідомлення можуть провокувати населення на панічні дії.
«Справа в тому, що не тільки в християнстві, у всіх релігіях є така теза: першим було слово. От першим іде слово, а за ним, відповідно, яке це слово, за ним іде відповідна дія людей, залежно від того, яким було те перше слово», — сказав він.
Економіст навів як приклад заклики залишати міста через нібито неминучі проблеми взимку.
«І коли слово — «ай-ай-ай, трагедія, біжіть, тікайте, виїжджайте з міст, бо буде страшна зима», — от ми знаємо ці заголовки: виїжджайте кудись, невідомо куди людям виїжджати. Хто не має нічого, крім житла в місті і в родичів немає», — зазначив Новак.
На його думку, подібний ефект зараз можуть мати повідомлення про нібито загрозу дефіциту продуктів після ударів по складах.
«Або як зараз: «біжіть до магазинів, скуповуйте всі крупи, макарони», бо от удари по складах і все, і страшне буде в Україні, чуть не голод, а як мінімум дефіцит продуктів. І наслідок який? Люди побігли скуповувати гречку і макарони. І в деяких магазинах, дійсно в деяких магазинах, на деяких полицях відсутні або зменшений асортимент певної продукції», — розповів він.
Водночас Новак вважає, що об’єктивних передумов для масштабного дефіциту продуктів харчування в Україні немає.
«Але всі очевидні факти свідчать, що в Україні не може бути дефіциту продуктів за визначенням із трьох головних причин. Перша — Україна має значне перевиробництво усіх основних продуктів харчування і їхньої сировини. Другий фактор, безумовний, — нікуди не подівся імпорт продуктів харчування і він нікуди не дінеться в разі потреби», — пояснив економіст.
Третім фактором він назвав зміну напрямів руху української аграрної продукції через морську блокаду Росії.
«І третій фактор: от Росія нам влаштувала кілька місяців нову морську блокаду. До чого це призвело? Це призвело до того, що частина української аграрної продукції, яка мала йти на експорт, тепер, логічно, не піде на експорт, а піде на внутрішній ринок. Таким чином буде ще більше перенасичення внутрішнього ринку», — підсумував Новак.