Російські дрони / Сили оборони Півдня
Росія планомірно нарощує використання реактивних ударних безпілотників проти України. Якщо раніше такі дрони застосовувалися у відносно невеликих кількостях, то від початку 2026 року темпи їхнього використання зростають.
Про це в етері Громадського радіо розповів оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков.
За його словами, Росія почала експериментувати з реактивними ударними дронами ще на межі 2024–2025 років. Йшлося, зокрема, про іранські Shahed-236, які згодом стали основою для створення російської локалізованої версії, відомої як «Герань-3».
Кушніков зазначив, що пошук нових типів ударних засобів пов’язаний, зокрема, з необхідністю Росії зберігати ефективність своїх атак. За його словами, українські дрони-перехоплювачі продемонстрували високу ефективність проти звичайних безпілотників із поршневими двигунами.
«Ворог тенденційно шукає нові засоби, більшою мірою через потребу в пошуку засобів, які би могли зберегти свій високий рівень ефективності. Безпосередньо він зіткнувся з цим у 2025 році. Тоді українські технології, а саме дрони-перехоплювачі, показали свою доволі високу ефективність проти звичайних дронів на поршневому двигуні. За останніми оцінками, їхня ефективність сягала 40% від усіх перехоплених ворожих дронів», — сказав він.
За словами Кушнікова, спочатку Росія використовувала реактивні дрони десятками, однак від початку 2026 року їхня кількість поступово збільшується. Нині росіяни намагаються вийти на виробництво близько 30 тисяч таких засобів на рік.
«На сьогоднішній момент ми можемо констатувати, що, за даними, в тому числі які оприлюднило ГУР МО, дві третини від усіх виготовлених дронів є реактивними. За кількістю ворог намагається вийти на показники до 30 тисяч на рік і з темпом виробництва приблизно 200 подібних засобів на день», — додав Кушніков.
Реактивні двигуни дозволяють дронам розвивати значно більшу швидкістью. А отже, українські сили ППО мають менше часу для їхнього виявлення та перехоплення.
Кушніков порівняв швидкість реактивних дронів із попередніми моделями, оснащеними поршневими двигунами.
«Якщо ми подивимося на тактику застосування попередніх дронів, у яких використовували поршневі двигуни, то це безпосередньо час на реакцію. При середній швидкості 160–200 кілометрів на годину умовно з рубежів Чернігівської області до Київщини вони мали подолати цю дистанцію за 40–50 хвилин. Зараз вона зменшилася до 20–30 хвилин і, відповідно, майже чи не вдвічі зменшився термін та час на реакцію», — пояснив він.
За словами оглядача, реактивні «Герані» також мають вищу середню висоту польоту.
«Ми бачимо лінійку «Гераней» — це «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5». Всі ці подібні засоби ворог почав використовувати ще в минулому році. На сьогоднішній момент, якщо ми подивимося на їхні технічні характеристики. То вони мають значно вищу швидкість у порівнянні зі своїми попередниками. Це на рівні 300–400 кілометрів на годину. І з ремоторизацією стала можлива відносно більша середня висота польоту. Вона сягає від 3000 метрів. І на сьогоднішній момент було повідомлення про детекцію подібних засобів на висотах до 7000 метрів», — зазначив Кушніков.
Він також звернув увагу на розширення російської номенклатури ударних безпілотників і боєприпасів. Серед таких засобів він назвав С-8000 «Бандероль», який, за його словами, застосовується разом із великими безпілотними авіаційними комплексами.
«Ми бачимо і розширення номенклатури з появою нових боєприпасів змішаного обладнання. Це С-8000 «Бандероль», який на сьогоднішній момент використовується ворогом разом із великими безпілотними авіаційними комплексами типу «Оріон», або ж «Іноходець», як він отримав назву в російській армії», — сказав оглядач.
За його словами, Росія також працює над можливістю запуску баражуючих боєприпасів із різних платформ. Зокрема ударних вертольотів та наземних пускових установок.
«Також ми бачимо розширення можливостей із використанням уже ударних гелікоптерів типу Мі-28, «Нічний мисливець». Так і можливість використання цих баражуючих боєприпасів безпосередньо з наземних пускових», — розповів Кушніков.
Оглядач згадав і про продовження російських робіт над сімейством безпілотних авіаційних систем «Дань». Спочатку цей безпілотник розробляли як швидкісний дрон-мішень для тренування розрахунків ППО.
«В 2023 році росіяни анонсували продовження робіт із цим безпілотником, який розроблявся як швидкісний дрон-мішень. Тобто для того, щоб тренувати та проводити навчання з розрахунками протиповітряної оборони росіян, вони додали нові можливості, саме безпосередньо можливість несення бойової частини», — зазначив він.
За словами Кушнікова, російські розробники також експериментували з реактивними двигунами та використовували технології адаптивного виробництва, зокрема 3D-друк окремих компонентів.
«Ворог експериментував із силовою частиною. Тоді ж, у 2023 році, розробник цього комплексу звітував про те, що успішно інтегрував у попередню модифікацію «Дань-М» російський реактивний двигун. Який дуже широко використовує технології адаптивного виробництва. Тобто це 3D-друк різних компонентів, які безпосередньо важливі при виготовленні реактивного двигуна», — розповів оглядач.
Кушніков наголосив, що саме поєднання високої швидкості та більшої висоти польоту робить нові російські засоби значно небезпечнішими.
«Всі ці комплекси відрізняються відносно великою середньою швидкістю. Якщо ми кажемо про дрони сімейства «Герань», вона на рівні 300–400 до 500 кілометрів на годину. Під час подолання маршового відтинку польоту вже вироби типу С-8000 «Бандероль» мають середню швидкість польоту 500 плюс кілометрів на годину. Все це якраз і робить подібні засоби настільки небезпечними. Оскільки середня висота польоту та середня швидкість значно збільшилися відносно попередніх модифікацій ударних засобів, які використовували росіяни», — пояснив він.
На думку оглядача, зміна характеристик російських дронів змушує Україну адаптувати систему протиповітряної оборони.
«Відповідно під нові реалії нам варто, і ми перебудовуємо безпосередню архітектуру засобів та сил протиповітряної оборони. Які можуть ефективно боротися з подібними засобами», — сказав Кушніков.
Він зазначив, що раніше важливу роль у боротьбі з ударними безпілотниками відігравали мобільні вогневі групи. Вони озброєні великокаліберними кулеметами, а також дрони-перехоплювачі. Однак зі зростанням швидкості та висоти польоту російських БпЛА можливостей такого озброєння може бути недостатньо.
«Але якщо подивитися на їхній ефективний радіус використання. То, наприклад, у великокаліберного кулемета типу М2 Browning ефективна дальність стрільби по повітряних цілях не перевищує 1500 метрів. Що не в повній мірі може відповідати сучасним викликам, які росіяни ставлять перед нами», — зазначив він.
Тому, за словами Кушнікова, дедалі важливішу роль у протидії швидкісним цілям відіграють винищувальна авіація та зенітно-ракетні комплекси.
«Серед загальної номенклатури на сьогоднішній момент на передній план виходять наші Повітряні сили з винищувачами. Які можуть ефективно перехоплювати такі швидкісні цілі. На сьогоднішній момент вони є авангардом протидії подібним викликам. Так і широка номенклатура зенітно-ракетних комплексів, починаючи від переносних зенітно-ракетних комплексів різних модифікацій та різного виробництва. Закінчуючи великими зенітно-ракетними комплексами», — сказав оглядач.
Водночас він наголосив на проблемі дефіциту боєприпасів для систем ППО та винищувальної авіації.
«Попри це все слід розуміти, що на сьогоднішній момент, на жаль, є досить сильний дефіцит саме боєкомплекту за тими номенклатурами, які використовує як наша винищувальна авіація. Так і наземні сили, на озброєнні яких перебувають зенітно-ракетні комплекси», — зазначив Кушніков.
За його словами, одним із можливих рішень є розвиток дешевших засобів перехоплення, зокрема реактивних дронів-перехоплювачів.
«Тому на сьогоднішній момент ми активно працюємо, і наші команди та компанії активно працюють над створенням дешевших засобів. Таких як реактивні дрони-перехоплювачі, які можуть стати відповіддю на кшталт тієї, яку ми бачили у попередніх ітераціях проти дронів із поршневим двигуном», — підсумував оглядач «Мілітарного».
Нагадаємо, що російська армія продовжує атакувати цивільну логістичну інфраструктуру Дніпропетровської області. Увечері 3 серпня окупанти завдали ударів по логістичних складах кількох компаній, після чого на об’єктах спалахнули пожежі.