Пожежа та руйнування після удару по складу Українського Червоного Хреста (УЧХ) у Херсоні / Фото: УЧХ
Удари Росії по українській логістичній інфраструктурі можуть посилити інфляцію в Україні на 0,5–1 відсотковий пункт. Основний ефект від подорожчання логістики, ймовірно, проявиться вже у 2027 році. Водночас інфляція наприкінці 2026 року може сягнути близько 11%.
Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Круковець, керівник напрямку макроекономічного аналізу KSE Institute.
За його словами, масштаби російських ударів по українській інфраструктурі суттєво зросли. За останні 12 місяців було пошкоджено близько 500 тисяч квадратних метрів складів, що відповідає приблизно $10 млрд запасів.
«Поки що цього ефекту ми не дуже сильно спостерігаємо з низки причин. По-перше, давайте поговоримо про інтенсивність власне ударів і що у нас відбувається з цим. Вона зросла більше ніж утричі, і вже за 12 місяців пошкоджено близько 500 тисяч квадратних метрів складів. І це десь 10 мільярдів доларів запасів. Це дуже багато, це дуже велике число», — розповів Круковець.
Експерт зазначив, що пошкодження складської та логістичної інфраструктури зрештою позначатиметься на цінах. Водночас інфляційний тиск в Україні вже формується під впливом інших факторів.
«Зараз ми вже маємо оцінку за серпень інфляції, і вона була 8,1%. Причому ми очікували, що почнеться вже підвищення інфляції. Після її падіння було доволі низьке значення, нижче ніж 8%. Ми очікували, що воно почнеться і на кінець року інфляція буде 10–11%. Наприклад, НБУ очікує більше 10%, а ми, Київська школа економіки, очікуємо 11% на кінець року», — сказав він.
За словами Круковця, ці прогнози формувалися ще до того, як повною мірою проявилися наслідки проблем із логістикою. Додатковий тиск на ціни створює, зокрема, подорожчання пального.
«А це було навіть до ситуації з логістикою, до ситуації з портами. Тому що насправді у нас зараз інші фактори також вистрілюють. У першу чергу це війна в Ірані і подорожчання палива. Тобто і поступове перекладання додаткових цін і вартості виробництва на споживачів через власне інфляцію», — пояснив експерт.
Водночас, на його думку, логістичні проблеми поступово посилюватимуть інфляційний тиск. Однак масштаб цього ефекту залежатиме від реакції бізнесу, споживачів та Національного банку.
«Це логістичне шокування потихеньку буде посилювати. Але тут дуже велика залежність від того, по-перше, яка буде реакція на це зростання інфляції. І ми бачимо з того, як це комунікувалося під час останнього комітету монетарної політики, і побачимо, як воно буде комунікуватися під час наступного комітету вже за тиждень», — зазначив Круковець.
Він нагадав, що Національний банк несподівано підвищив облікову ставку до 15,5% та дав сигнал про можливість подальшого підвищення.
«Тобто неочікувано Нацбанк підняв свою ставку до 15,5% минулого разу, прокомунікував, що цілком, мабуть, буде піднімати далі. І це допоможе знизити розбалансовані очікування і стримати ще більше зростання інфляції. Тому поки що ефект доволі помірний», — сказав експерт.
Водночас Круковець очікує певного підвищення цін через дорожчу логістику. Проте, за його словами, доставка є лише частиною собівартості товару, а кінцевий ефект залежатиме від того, яку частину додаткових витрат погодяться взяти на себе ритейлери.
«Я б сказав, що певне підвищення варто очікувати. Проте важливо розуміти, що вартість доставки займає лише певну частку вартості виробництва продукту. І також важливо, яку частину витрат будуть брати на себе рітейлери, щоб отримати цінову перевагу для покупців», — пояснив він.
На ринок впливатиме не лише зростання витрат бізнесу. Експерт звернув увагу на те, що купівельна спроможність населення також може слабшати через підготовку до зими.
«Ситуація погіршується не тільки у бізнесу, який обстрілюють, у якого втрачаються потужності і додаткова вартість виробництва зростатиме. І додаткова вартість логістики буде зростати, але також і купівельна спроможність громадян теж буде трошки більш депресивною. Через доволі песимістичні очікування стосовно зими і бажання трошки наростити можливості відреагувати на важку зиму, можливо, купити додаткові генератори або батареї, щоб пережити цю зиму», — розповів Круковець.
Через це, за його словами, споживачі можуть скорочувати витрати, а ритейлери — частково відмовлятися від власної маржі, аби не втрачати покупців.
«І тому я вважаю, що вони будуть витрачати менше грошей, і якщо вони будуть бачити більші ціни, то вони ще ощадливіше будуть ставитися до своїх купівель. І тому дійсно конкуренція трошки зростає, і вони будуть відмовлятися від частини своєї маржі», — зазначив експерт.
Круковець також навів приклад різних підходів великих торговельних мереж до розподілу збитків від ударів по логістичних центрах.
« Тобто не буде різке зростання цін. І тут також грає велику роль, у якому форматі будуть перекладатися ціни. Наприклад, нещодавно виходила стаття, в якій описувалося, що АТБ планує перекласти збитки від зруйнованих складів повністю на виробника, в той час як Сільпо, Новус, група Fozzy Group — вони будуть ділити 50 на 50 втрати, якщо будуть удари по логістичних центрах», — сказав він.
За словами експерта, якщо додаткові витрати повністю перекладаються на виробника, це може сильніше вплинути на кінцеву ціну товару.
«І якщо буде перекладання на виробника, у котрого і так уже маржа трошки не дуже висока через, власне, зростання цін на паливо, то їм доведеться піднімати свої ціни. Закладати в них також ризик того, що їх товар буде зруйнований на складах, або закладати додаткові витрати на те, щоб умовно змінити логістику і не везти в логістичний центр вантажі, а розвозити по магазинах напряму. Це буде дорожче і, відповідно, їм доведеться вкладати це у свої ціни. І тоді це може відобразитися сильніше на фінальних цінах, котрі бачать покупці в магазині», — пояснив Круковець.
Найшвидше, на його думку, дорожчати може імпортна продукція, оскільки логістична складова в її кінцевій вартості більша.
«Я думаю, що імпорт буде трохи більш першочерговим у контексті зростання, бо там логістична складова має більшу вагу. Тому що доставити з локальної фабрики на локальний ринок якісь товари, мовляв, хліб чи воду, там логістична складова не дуже велика. А якщо говорити, щоб доставити з Польщі сири, то воно дорожче, тому що або треба везти умовною вантажівкою, де дизель і так же дорожчає, поступово через війну в Ірані чи через її продовження. Або везти залізницею, яка перебуває теж не в найкращому стані через атаки Росії», — розповів експерт.
Водночас частину імпортних товарів український ринок може заміщувати продукцією власного виробництва.
«Ну, це дасть ефект тільки в тому контексті, що виробники не будуть закладати у свої ціни ймовірне знищення товару, але сама логістика, вона буде дорожчою», — зазначив Круковець.
Він додав, що дорожчий імпорт може впливати і на торговельний баланс України, оскільки країна витрачатиме більше валюти на придбання товарів за кордоном.
За його словами, імпортні молочні продукти, зокрема польські сири, можуть дорожчати швидше за українські аналоги.
«Я очікую, що сири з Польщі, молочка буде дорожчати трохи швидше, ніж локальні, через саме ефекти ситуації на ринку. Ось тому тут можна говорити, що з обох сторін будуть ефекти. Але, звісно, ті товари, котрі не можна замістити внутрішнім виробництвом, то вони будуть дорожчати. Вони будуть впливати на торговельний баланс і, відповідно, тиснути на долар негативно», — сказав Круковець.
Водночас найбільший вплив на валютний баланс, за його оцінкою, матиме не імпорт товарів для ритейлу, а скорочення українського експорту.
Круковець вважає, що інфляція на рівні 10% не є критичною для України, оскільки під час повномасштабної війни країна вже переживала значно вищі показники.
«В умовах війни ми бачили і більші відсотки, ми бачили 25% у 2022 році, і, в принципі, ми це пережили. Я впевнений, що ми переживемо 10% зараз. Проте, звісно, 10% — це такий поріг, з котрого було дослідження, що люди починають більше звертати увагу на зростання цін.І більш перспективно дивитися на це, і це погіршує очікування, що, відповідно, змушуватиме НБУ більш агресивно діяти в контексті стримування зростання цін», — розповів Круковець.
За його оцінкою, чинний прогноз інфляції НБУ ще не повною мірою враховує наслідки ударів по логістиці.
«Прогноз 10% готувався, якщо не помиляюся, до липня і опублікований був саме на початку серпня. Тому він не повною мірою охоплює цей ефект зростання цін через удари по логістиці», — сказав він.
Круковець припускає, що оновлений прогноз Нацбанку може бути ближчим до 11%, тоді як оцінка KSE вже перевищує цей рівень.
«До того, якщо я не помиляюся, була комунікація стосовно того, що ці удари в 2026 році дадуть ще декілька десятих відсоткового пункту до інфляції. Тому цілком можна очікувати, що і поновлений прогноз, який вийде в жовтні 2026 року, він буде ближчим до 11%, можливо, 11% з копійками. Наш прогноз — він уже 11%, і він теж ближче до 12%», — зазначив експерт.
За його словами, безпосередньо логістичні проблеми можуть додати до інфляції близько 0,5–1 відсоткового пункту, однак основний ефект проявиться не одразу.
«Тобто 0,5–1% — це той ефект, який можна закладати від ситуації з логістикою. Основний ефект, як ми говорили раніше, він буде відображатися поступово і, скоріш за все, ми побачимо більший тиск на інфляцію вже у 2027 році, аніж у 2026-му», — підсумував Круковець.