Фото: НБУ
Напередодні засідання робочої групи ЄС з питань відновлення та підтримки України, яке відбудеться 11 вересня. В інформаційному просторі можуть активізуватися наративи про нібито «боргову залежність» України від Євросоюзу, «втрату суверенітету», корупцію та неефективність європейської допомоги.
На тлі цих тверджень в етері Громадського радіо економіст Юрій Гайдай пояснив, як насправді працює фінансування України за програмою Ukraine Facility.
Йдеться не про нові політичні переговори, а про перевірку виконання Україною визначених у плані зобов’язань.
«Справді, просто Ukraine Facility. Європейська комісія передала Раді ЄС пропозицію про наступний платіж у рамках Ukraine Facility. Це не політичні перемовини, політично все давно погоджено і схвалено. Це звірка — чи підтверджено виконання кроків українського плану, тобто нашої домашньої роботи, до яких прив’язані умови, передумови та виплати коштів», — пояснив Юрій Гайдай.
Він зазначив, що різні міжнародні програми фінансової підтримки України мають власні умови. Серед основних інструментів він назвав Ukraine Facility, механізм ERA від країн G7 та фінансування за програмами Міжнародного валютного фонду.
За словами економіста, у межах Ukraine Facility ЄС контролює виконання Україною погодженого плану. Якщо певні його елементи не виконані, відповідна частина фінансування може бути затримана до моменту виконання необхідних зобов’язань.
«Для всіх програм можуть бути трохи різні умови. У нас є Ukraine Facility, основний інструмент, є ERA від G7, є фінансування МВФ. Якщо ми говоримо про контроль з боку ЄС, то ЄС виконання українського плану може і фактично робить. Якщо якісь елементи плану не виконуються, то ми, відповідно, пропорційно суму коштів не отримуємо, поки це не буде імплементовано. Це давно погоджений механізм», — сказав Гайдай.
Він додав, що наразі йдеться про значні суми фінансування, отримання частини яких залежить від рішень Верховної Ради.
«На зараз близько 12–15 мільярдів доларів залежить від Верховної Ради», — зазначив економіст.
За словами Гайдая, фінансова ситуація України залишається надзвичайно складною. У 2026 році розрив між коштами, які держава планує отримати через податки, інші надходження та розміщення облігацій, і видатками на війну та цивільні потреби становить близько 50 мільярдів доларів.
«У нас на 2026 рік розрив між тим, що держава розраховує зібрати податками й іншими надходженнями плюс розміщенням облігацій, і тим, що вона планує витратити на війну та цивільні потреби, — 50 мільярдів доларів. Це величезна сума для нашого бюджету», — наголосив він.
Водночас потреби оборони можуть бути ще більшими. Зокрема, Силам оборони необхідне додаткове фінансування на закупівлю засобів протиповітряної оборони та інші потреби.
«Крім того, що Сили оборони зараз заявляють про додаткові потреби — що їм потрібно докупити, умовно, перехоплювачі для повітряної оборони, ще якісь додаткові витрати, — там ще близько 25 мільярдів доларів. Це поза бюджетом, і зараз не зрозуміло, як вони будуть реалізовуватися. Відповідно, це дуже критично», — розповів економіст.
Гайдай зазначив, що до загального фонду державного бюджету України вже надійшов близько 21 мільярд доларів міжнародної допомоги. Ще майже 30 мільярдів доларів, за його словами, очікується до кінця року відповідно до передбачених програм.
«На сьогодні надійшло близько 21 мільярда доларів допомоги до загального фонду бюджету і ще майже 30 мільярдів очікується. Це те, що передбачено програмами до кінця року, але тільки якщо Україна буде виконувати зобов’язання», — сказав він.
Економіст наголосив, що навіть за стабільної роботи економіки Україна залишається критично залежною від міжнародної фінансової допомоги. Водночас російські атаки по інфраструктурі та промисловості створюють додатковий тиск на доходи бюджету.
«Навіть якби з економікою все було гладко, рівно, відносно в умовах війни, то все одно ми критично залежні від цих грошей. Але зараз ми бачимо, що через обстріли, через обстріли інфраструктури, які унеможливлюють експорт зерна в тих обсягах, у яких це є звичним, через подальші обстріли металургії, яка скорочує виробництво, є ненадходження, тобто недовиконання плану податкових надходжень, у першу чергу по ПДВ», — пояснив Гайдай.
За його оцінкою, додатковий розрив у доходах бюджету наразі становить менше мільярда доларів. Водночас у разі відсутності міжнародної допомоги ситуація може швидко стати критичною.
«Тут є ще додатковий якийсь розрив, він менше мільярда доларів, але це ще додаткові гроші. Відповідно, вже зараз міністр фінансів говорить про те, що прямо жорстко впритик із грошима. І якщо не буде цих надходжень, допомоги від наших західних партнерів, то доведеться вживати якихось екстремальних заходів», — сказав економіст.
Одним із можливих заходів Гайдай називає скорочення невійськових бюджетних видатків. Іншими варіантами можуть стати збільшення запозичень через розміщення облігацій.
За словами економіста, валютних резервів наразі достатньо приблизно на чотири місяці, однак використовувати їх для покриття бюджетного дефіциту було б небажаним сценарієм.
«Зараз у резервах є валюта, її достатній запас приблизно на чотири місяці. Але це все є погані варіанти, до яких не будуть вдаватися без зовсім крайньої потреби. І вона настане доволі швидко, якщо не буде цих надходжень», — наголосив Гайдай.
Гайдай вважає, що можливості української економіки сплачувати додаткові податки вже значною мірою вичерпані. Водночас певні зміни податкової системи є частиною погодженого з ЄС плану.
«Я думаю, що всі добре розуміють у фінансовому блоці і депутати, що економіка вичерпала можливість сплачувати додаткові податки без того, щоб додатково скорочуватися. Навантаження і так є доволі великим», — сказав він.
За його словами, йдеться передусім не про суттєве збільшення податкового навантаження, а про зміну структури податкової системи.
«Єдине питання — це певні податкові зміни, які є частиною плану України, які були погоджені давно, які закладені власне в план, які були передбачені в бюджетному плануванні в тому числі. Але це не так підвищення податків істотне, як зміна структури податкової системи. Хоча вона теж щось би мала принести, наприклад, саме оподаткування посилок», — пояснив економіст.
Гайдай також закликав критично ставитися до повідомлень про нібито катастрофічну боргову залежність України. За його словами, сам рівень державного боргу не є достатнім показником для оцінки ситуації — важливо враховувати умови його обслуговування.
«Зразу, якщо бачиш, що щось поширюють російські телеграм-канали або їхні рупори українські, які повторюють ці наративи, то значить, насправді, воно є не так. Треба дивитися протилежне. Тут багато маніпуляцій», — зазначив він.
Економіст визнає, що рівень державного боргу України високий, однак наголошує, що це закономірний наслідок тривалої війни.
«Так, справді, рівень боргу в нас високий. І це не могло бути інакше. П’ятий рік війни. Можна подивитися, в якому стані був борг у Британії після Другої світової війни та й після Першої. Величезні були борги. Але у нашому випадку насправді ситуація значно краща», — сказав Гайдай.
За його словами, важливим є не лише загальний обсяг боргу, а й те, скільки коштів держава витрачає на його обслуговування.
«Одна справа — це рівень боргу, інша справа — те, що насправді для нас важливо, — це як його обслуговують. Тобто платежі з обслуговування боргу. У нас величезна частина цього боргу пільгова. Тобто з неї не треба платити ринкові відсотки або взагалі гасити», — пояснив економіст.
Він навів як приклад механізм ERA на 50 мільярдів доларів.
«Той же ERA — там 50 мільярдів — він обслуговується з прибутків від російських активів. ESL— це погашення тіла після репарацій російських. Тобто якщо б ми отримали репарації від РФ, тоді ми без цих репарацій мали б погасити. Якщо ні, то ні. А так, обслуговування, покриття відсотків на себе бере ЄС сам», — розповів Гайдай.
Водночас частина боргу України припадає на кредити МВФ та ринкові облігації, які створюють реальне навантаження на державний бюджет.
«Є там ще ряд пільгових умов. Відповідно, у нас є якась частина боргу з МВФ, у нас є частина боргу по облігаціях, які ми обслуговуємо, які створюють справді навантаження на бюджет. Але це незначна частина. Якраз те, що дає нам ЄС, я б сказав, що це по своїй суті грант, по-перше», — зазначив економіст.
Він наголосив, що залежність України від західного фінансування є вимушеною, оскільки без нього держава не змогла б підтримувати нинішній рівень видатків на оборону.
«По-друге, в нас не може бути дискусії, чи ми надмірно залежні, тому що якби цього фінансування не було, вже не було б, скоріш за все, і України. Тому що ми б не могли фінансувати війну в такій інтенсивності. Тому це для нас порятунок у будь-якому разі, і він, крім того, ще й дуже пільговий», — наголосив Гайдай.
Економіст також відкинув твердження, що вимоги Євросоюзу щодо отримання фінансування означають посилення контролю Брюсселя над Україною. За його словами, частина умов Ukraine Facility фактично відповідає реформам, які країни виконують на шляху до вступу в ЄС.
«Умови отримання допомоги — це така базова домашня робота, яка частково, по суті, є тим, що робить будь-який кандидат на вступ до Євросоюзу, а частково це те, що спрямовано на зменшення дефіциту бюджету. Тобто те, що цей жахливий Брюссель штовхає нас до кроків, які б мали зменшити нашу залежність від Брюсселя, — це іронічно», — сказав економіст.
За його словами, досвід інших держав, які проходили шлях європейської інтеграції, свідчить про значні економічні переваги такого процесу.
«Якщо подивитися, то більшість країн, які на шляху до ЄС виконували абсолютно аналогічні кроки, вони досягнули значно більшого економічного успіху, зростання. Власне, через інтеграцію в єдиний європейський ринок. Такі були проблеми, як у Греції. Ну, а давайте подивимося на сусідню Польщу. Це історія величезного успіху», — зазначив Гайдай.
Він додав, що російські інформаційні кампанії намагаються представляти європейську фінансову допомогу як інструмент підпорядкування України.
«Ці всі історії треба розуміти: вони йдуть від джерела, яке реально хотіло фізично підпорядкувати собі Україну і досі хоче», — наголосив економіст.