Атакований росіянами пасажирський поїзд. Фото: Oleksandr Pertsovskyi/ Facebook
Російські безпілотники дедалі частіше використовують комбіновані системи навігації, зокрема машинний зір, тому одного лише РЕБ, щоб захистити залізницю, недостатньо.
Про це в етері Еспресо розповів виконувач обов’язків міністра транспорту та зв’язку України у 2009–2010 роках Василь Шевченко.
За його словами, ефективність захисту залізниці залежить передусім від того, якими каналами зв’язку та навігації користується конкретний безпілотник.
«Будь-яке рішення залежить від каналів комунікації. Якщо ми говоримо про радіо, якщо це мобільні мережі, ретранслятори, особливо близько до фронту, це можна перебивати. Але системи комбіновані».
Він пояснив, що російські безпілотники можуть використовувати різні способи наведення.
«Є або радіо, або GPS. Якщо український РЕБ глушить, то вони можуть переходити на машинний зір. І от машинний зір – тут уже можна застосовувати різні системи».
Шевченко зазначив, що протидія машинному зору може бути як складною та дорогою, так і відносно простою.
«Якщо це дешево, то це може бути задимлення. Тобто ми просто забиваємо машинний зір, щоб він не бачив ціль».
За його словами, можна також використовувати маскування, яке змінює зовнішній вигляд об’єкта для системи наведення.
«Можна використовувати таке деформуюче маскування, яке буде спотворювати вигляд потяга. Тобто об’єкт, який летить, має певну пам’ять, як виглядає його ціль, і якщо ми її спотворюємо, він може її не впізнати».
Окремі способи захисту, за словами Шевченка, залежать від того, який саме сенсор встановлений на безпілотнику.
«Якщо камера дивиться знизу, то можна її засліпити лазером або спалахами. Якщо це тепловий сенсор, то можна використовувати теплові пастки».
Він додав, що одним із варіантів також можуть бути хибні цілі.
«Можна зробити фальшивий локомотив, який буде їхати попереду, і він буде забирати на себе цей удар».
Водночас Шевченко наголосив, що конкретне рішення можна визначити лише після розуміння того, яке саме обладнання використовує противник.
«Тут треба знати точно, яке обладнання стоїть. Тому що вони можуть комбінувати: спочатку GPS, ГЛОНАСС, Galileo, BeiDou, а потім переходити на машинний зір. Це така динамічна система, яка постійно розвивається».
На думку експерта, сам локомотив фактично не має можливості протистояти ударному безпілотнику.
«Фізично локомотиви не можуть протидіяти. Якщо це дизельний локомотив, то там близько 7 тонн дизеля, і якщо він отримує ураження, то він горить. Якщо це електричний локомотив, там може виникати дуга, яка спалює локомотив і контактну мережу, і це вже небезпека для людей».
Шевченко також звернув увагу, що Росія зацікавлена в ураженні саме дорогих локомотивів, використовуючи для цього складні системи.
«Росія полює на дорогі локомотиви і використовує для цього дорогі комбіновані системи».
Експерт наголосив, що удари по залізниці мають значення не лише через безпосереднє знищення техніки.
«Точкові удари по Укрзалізниці — це дуже небезпечно, тому що Укрзалізниця – це інфраструктура, інфраструктура — це стійкість країни».
За його словами, після ударів важливо не лише захистити об’єкти, а й забезпечити їхнє швидке відновлення.
«Треба захищати і треба дуже швидко відновлювати».
Шевченко окремо зупинився на ударах по залізничній інфраструктурі на Сумщині. За його словами, особливо складною ситуація стає там, де залізниця має лише одну колію.
«Якщо ми говоримо про Сумщину, там є залізнична лінія, яка фактично одноколійна. Якщо її заблокувати, то блокується доступ ремонтного поїзда».
Він пояснив, що після пошкодження колії ремонтна техніка сама може опинитися під загрозою.
«Ремонтний поїзд має їхати із Сум або Конотопа, і він теж стає ціллю. Там потрібні крани, обладнання, час. І якщо дорога заблокована, то з’являються нові цілі».
На думку Шевченка, перші удари по таких об’єктах також показують, наскільки система готова до подібних атак: «Перший удар показує, що система ще не готова».
Шевченко підкреслив, що універсального способу захисту від нових типів дронів немає.
«Усі інструменти будуть працювати тільки комбіновано. РЕБ працює тільки в одному напрямку».
Тому, за його словами, захист має передбачати кілька послідовних рівнів протидії — від порушення навігації до протидії оператору та системам розпізнавання цілі.
«Спочатку ми протидіємо інерційному входженню, потім треба подавляти оператора, треба засліплювати, треба спотворювати ціль. І це все має працювати в комплексі».
Шевченко наголосив, що технології російських безпілотників змінюються, а отже, українська система захисту також має постійно адаптуватися.
«Це тестування. Воно буде розвиватися. І нам треба розвивати систему захисту разом із цим».