Кравченко перед відставкою підписав підозру директору НАБУ, у Бюро заявляють про атаку

Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який нещодавно написав заяву про відставку, заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

Про це він сказав у відеозверненні.

«Щоб не бути голослівним, опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні», — сказав Кравченко.

Друга підозра, як вказує Кравченко, стосується близької до керівника САП Клименка. Людини «за вплив на керівника ВАКС, пропозиція їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації». Кравченко вважає, що саме це стало причиною обшуків в будівлі ОГП.

Він також заявив, що раніше від ухвалення цих рішень його «політично» стримував президент Володимир Зеленський.

«Я обіцяв не бути політично зручним, і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що окрім мене цього ніхто б не зробив, тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписано», — додав він.

Кравченко вважає, що єдиною метою операції НАБУ та САП «Карфаген» було зупинити його «як прямого політичного опонента». І «людини, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП».

На тлі цього він порадив директору НАБУ Семену Кривоносу та САП Олександру Клименку подати у відставку.

Водночас у НАБУ на заяву Кравченка відповіли, що «НАБУ і САП розцінюють ці дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

«Ця атака розпочалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа. Коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора.

НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі. Ми діємо виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи», — йдеться у заяві. 

Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено.

«НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах Генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності. Відтак заяви Генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер. Окремо наголошуємо, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної «недоторканності» для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб», — додали у відомстві. 

Нагадаємо, що раніше Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора України.  Він назвав це «свідомим політичним рішенням».

Також раніше Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат.

Про операцію НАБУ «Карфаген»

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.

Як пише «Суспільне, з матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.

  • Серед фігурантів розслідування: «Канцлер» — посадовець Офісу генпрокурора і керівник групи; «Муза» — близька до «Канцлера»; «Камрат» — водій «Канцлера»; «Флеш» — помічник «Канцлера».

Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.

Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.

Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.

Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.

Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.

Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.