Директор НАБУ Семен Кривонос / Фото: Главком
Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос заявив про витік даних у справі «Карфаген», завдяки якому її фігуранти знали про майбутні обшуки.
Про це він заявив на брифінгу в понеділок, 14 вересня.
«Протидія цьому кримінальному провадженню («Карфаген») шалена. Це постійний моніторинг реєстру судових рішень», — сказав керівник НАБУ.
За його інформацією, фігуранти знали, що буде обшук. Кривонос пояснює: коли детективи готують клопотання про обшук, то вони заходять в реєстр речових прав. Після цього автоматично спрацьовує повідомлення невідомій НАБУ особі і проводиться інформування фігурантів.
Кривонос додав, що відомство буде з’ясовувати, яким чином знову був витік інформації.
«Це ті самі проблеми, які пов’язані з реєстром судових рішень і базами даних, які моніторять», — наголосив він.
Він також розповів, що два тижні тому співробітники СБУ намагались отримати доступ до журналу судової системи, щоб подивитись які клопотання НАБУ заходять у ВАКС. У цій системі, серед іншого, міститься інформація про клопотання про надання дозволу на обшуки та проведення інших слідчих дій.
Кривонос також звернув увагу на «незрозумілу активність» ДП «Інформаційні системи».
«Вони чомусь в цей самий період часу звертаються до ВРП з запитанням чи може детектив закривати доступ до ухвал про проведення обшуку. Там відповідають, що ні, не може, там же є рішення суду. Хоча раніше цього питання не стояло. Це все попередньо виглядає, як спроба перешкодити діяльності НАБУ та САП шляхом отримання доступу до чутливої інформації про заплановані слідчі дії», — сказав Семен Кривонос.
На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.
Як пише «Суспільне, з матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.
Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.
Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.
Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.
Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.
Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.
За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.
Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.
6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку. З посади його має звільнити парламент.
13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.
14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.
Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку. Також він відсторонив Кравченка від посади генпрокурора.