Озброєні правоохоронці проводять обшуки в шахрайському кол-центрі / Фото: Національна поліція
Президент України Володимир Зеленський передав на розгляд Верховної Ради два законопроєкти про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участі в них, а також про додатковий суттєвий захист людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками. Один з них Верховна Рада вже підтримала у першому читанні, тоді як розгляд іншого ймовірно може відбутися 17 вересня — принаймні з цієї дати не буде перешкод для його розгляду.
Про це в етері Громадського радіо сказав член правоохоронного комітету парламенту, нардеп від «Слуги народу» Владлен Неклюдов.
Він розповів, що президентський законопроєкт пропонує прописати в законодавстві відповідальність і організаторів шахрайських кол-центрів, і їхніх працівників, а також правоохоронців, які їх «кришують».
Водночас люди, які працюють у таких кол-центрах, зможуть уникнути кримінальної відповідальності, якщо повідомлять про злочин правоохоронців ще до оголошення підозри.
«Якщо вони повідомлять правоохоронцям про злочин ще до оголошення підозри і допоможуть встановити й викрити учасників, організаторів і всіх, хто цим займається, То вони звільняються від відповідальності», — сказав депутат.
Зазначимо, що 15 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт президента Володимира Зеленського №16013, спрямований на посилення захисту громадян від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками. За документ проголосували 299 народних депутатів.
Зокрема, документ запроваджує відповідальність для так званих «дропів» – людей, які передають свої банківські картки, рахунки або платіжні дані для використання у шахрайських схемах.
За передачу своєї платіжної картки для незаконних операцій передбачений штраф до 7 тис. грн. Водночас за проведення операцій із чужими платіжними картками або їхніми реквізитами може загрожувати штраф до 170 тис. грн або до шести років позбавлення волі.
У разі повторного вчинення такого правопорушення покарання може становити до восьми років ув’язнення.
Законопроєкт спрямований на протидію схемам, у яких банківські рахунки та платіжні інструменти використовують для незаконного переказу або приховування коштів. Окрему увагу документ приділяє відповідальності людей, які свідомо надають свої рахунки для таких операцій.
На початку вересня НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.
Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.
Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення про тримання Кропиви під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави.
Кропиву, окрім «кришування» кол-центрів, підозрюють у легалізації майна з серпня 2025 по вересень 2026 року на 41,7 мільйона гривень. Це відбулося під час його перебування на посаді в Офісі генпрокурора.
Крім того, його також підозрюють у легалізації майна під час роботи на посаді заступника керівника Одеської обласної адміністрації з серпня 2023 по травень 2025 року. Йдеться про легалізацію майна на 48,2 мільйона гривень. Керівником Одеської ОВА в той час і дотепер залишається Олег Кіпер.
Також, судячи з плівок, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку у Козині, де проживає генпрокурор Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.
За даними слідства, Кропива організовував переліт дружини та співмешканки Кравченка в Іспанію незадовго до відрядження туди генпрокурора. Він також планував святкування в Мадриді дня народження Кравченка.
Уже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.
6 вересня Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат. Проте невдовзі після цієї заяви він подав у відставку.
13 вересня Кравченко підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він підозрює його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. Також Кравченко заявив про політичний тиск.
14 вересня стало відомо, що Руслан Кравченко виїхав з України у відрядження. Утім, як згодом стало відомо, в ПАРЄ, куди нібито мав потрапити Кравченко на комітетські слухання, його не чекають.
Президент Володимир Зеленський відкинув заяви Кравченка про тиск, сказавши, що Україна «бачила всі причини» для його звільнення, й закликав парламентарів невідкладно відправити його у відставку.
15 вересня Рада звільнила Кравченка з посади генпрокурора, а президент підписав указ про його звільнення.