Національний банк України/Фото ілюстративне з відкритих джерел
Національний банк України може знову підвищити облікову ставку восени. Підставою для цього стануть російські атаки, які й надалі створюватимуть проблеми для логістики, енергетики та постачання товарів.
Про це в етері Громадського радіо розповів президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
За його словами, НБУ вже двічі поспіль підвищував облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта. Попереднього разу ставку підняли з 15% до 15,5%, а нині — ще на пів відсоткового пункта.
«Відносно недавно Національний банк взагалі по своєму графіку, він має у році вісім засідань монетарного комітету. Останнє засідання, яке було вчора, на якому вони підняли ставку на пів відсоткового пункта. Попередній раз було буквально півтори місяці назад. На попередньому їхньому засіданні вони підняли ставку з 15 до 15,5. Тобто ми бачимо двічі поспіль на засіданнях монетарного комітету і рішенням правління Національний банк вже два рази по пів відсотка піднімає облікову ставку. Відверто кажучи, чи може бути це останнє підняття ставки, я б тут так впевнено не відповідав. Оскільки ми зайшли в цьому році в таку трішки турбулентність і кілька факторів, які працюють, можливо економічним терміном скажу, мають вплив на проінфляційний тренд. Якщо простою мовою сказати, ми спостерігаємо ріст цін і бачимо тренд на те, що ціни будуть зростати трішки швидше і надалі», — сказав Дубас.
Президент Асоціації українських банків пояснив, що одне з ключових завдань Національного банку — забезпечення цінової стабільності. Для цього регулятор використовує, зокрема, облікову ставку.
«І саме для того в нас є певні інструменти в нашому Центральному банку, в Національному банку України. Його перша ключова функція або мандат, як називають, це цінова стабільність, це стабільність цін в Україні. І користуючись інструментами, в тому числі і інструментом облікової ставки, вони намагаються досягати результатів у цій конкретній функції свого мандату. Державні органи, кожен має певну якусь свою функцію, свою відповідальність, зону відповідальності. І Національного банку зона відповідальності, одна із зон відповідальності і досить така важлива, це слідкувати і впливати на ситуацію з цінами. Або, як по-іншому називають, інфляція або індекс споживчих цін. Тобто, грубо кажучи, коли ми ходимо в магазини за продуктами, чи купуємо паливно-мастивні матеріали. Чи, я не знаю, будь-які інші товари з споживчого кошику нашого, такого щоденного, приріст цих цін повинен бути в певному контролі. Тобто вони не повинні почати рости надто швидко», — пояснив Дубас.
За словами банкіра, одним із факторів, який впливає на інфляційні процеси, є ситуація на світовому нафтовому ринку. Він пов’язує її з подіями на Близькому Сході та перебоями у постачанні нафти через Ормузьку протоку.
«От лютий 2026 року Сполучені Штати розпочинають операцію на Близькому Сході. Зупиняється рух величезної кількості танкерів з нафтою і, можливо, нафтопродуктами через Ормузьку протоку. Вся світова економіка розуміє, що це не тимчасове якесь короткострокове явище, що, знаєте, там, не знаю, умовно кажучи, в цій Ормузькій протоці перевернувся якийсь танкер і його зараз швиденько відбуксирують і все поїде назад.
Це не короткострокове явище, що це може трапитись надовго, весь світовий бізнес розуміє, що можуть трапитися тривалі проблеми з постачанням нафти. І вони починають потихеньку піднімати ціну на нафту на товарних біржах, на світових біржах. І фактично ми це побачили, що нафта до початку операції на Близькому Сході коштувала в межах 60–65 доларів за один барель. Потихеньку почала рости в той період часу від лютого 26-го року, навіть досягаючи позначки 120 доларів за один барель», — розповів він.
Дубас зазначив, що здорожчання нафти опосередковано впливає на широкий спектр товарів і послуг. Оскільки нафтопродукти використовують у транспорті та логістиці.
«Давайте тепер простою мовою. От коли щось в світі зростає вдвічі, то відразу виникає питання, чи матиме, бо ми не купуємо з вами нафту, ні я, ні ви, ми не купуємо і не знаємо інколи навіть, як вона там вживу виглядає. Але коли ми говоримо про нафту, з виробництва нафти виробляються нафтопродукти, такі як дизель, бензин, автогаз, авіаційне паливо і так далі.
А вони вже безпосередньо впливають на квиток на авіа, на вартість бензину чи дизеля, чи скрапленого автогазу на наших заправках, на яких ми заправляємося в Україні чи в Європі, чи будь-де. І третій крок цього впливу, коли ми купуємо товари в магазинах. Споживчі товари, звичайні продукти і так далі, їх же ж хтось має до нас доставляти. Доставляють їх теж вантажівки, якийсь товар, такий транспорт, якийсь товар, навіть авіасполучення. І тому підняття вдвічі ціни, ріст вдвічі ціни на нафту, він має вплив на всі практично види нашої діяльності і товари, які ми купуємо», — сказав президент Асоціації українських банків.
За словами Дубаса, підвищення облікової ставки має зробити гривневі заощадження привабливішими. А також стимулювати людей зберігати кошти у гривневих інструментах.
«І один з важливих таких його інструментів — це підвищення ставки. Простою мовою, він робить гроші дорожчими, він робить гривню привабливою. В якому розумінні, коли ми, маючи якісь заощадження, наприклад, вдома 10 тисяч гривень, 100 тисяч гривень, мільйони гривень. Наприклад, ми бачимо, що невизначена є ситуація і нам може відразу викликати певне бажання, ой, треба, напевно, поміняти свої гривні на долари, бо долар може бути, чи євро якісь стабільніші. І саме для того, щоб ми цього не робили, а ми далі користувалися гривнею і свої заощадження тримали в гривневих активах. Це такі, як, наприклад, депозити в банку, які дають більшу ставку, ніж інфляція по року. Або, наприклад, облігації внутрішньої державної позики, які колись були досить складним інструментом. А сьогодні ти можеш зайти в смартфон, зробити два кліки і в тебе куплені ОВДП, які дають дохідність 16–17%, 15% в залежності від випуску. І таким чином ти свої гривні убезпечуєш від знецінення, яке відбувається в Україні через оцей ріст цін», — пояснив він.
Він додав, що за умови, коли дохідність заощаджень перевищує інфляцію, людина може зберегти купівельну спроможність своїх коштів.
«Наприклад, якщо по результату року буде 10% інфляція, то на 1 січня 26-го року 100 тисяч гривень будемо рахувати, ти можеш витратити їх як всі 100 тисяч гривень. А на кінець року тих самих 100 тисяч гривень вони на 10% зможуть менше купити товарів. І тому в тебе інтерес має бути, щоб твої заощадження розміщені були, вкладені в щось, що є вищим, ніж інфляція. А сьогодні депозит і ОВДП, вони дають 16–17%. Тобто, коли 10% купівельної спроможності з’їла інфляція, а ти отримав прибутку по депозиту чи по ОВДП 16% або 17%, ти в виграші і як мінімум зберіг купівельну спроможність тих своїх заощаджень. А як максимум ще й додатково 5–6% плюс по року отримав таку виграшу або премію», — сказав Дубас.
Окремо Дубас оцінив вплив російських атак на українську економіку. За його словами, останні півтора-два місяці ситуація ускладнилася через зміну тактики російських ударів. А також проблеми з протиракетною обороною та зростання кількості руйнувань.
«Ми заходимо зараз в досить важкий період. Останні півтори, можливо два місяці, бо вже відверто кажучи так ти не можеш фіксувати це, тримати в голові. У нас розпочалась серія обстрілів на Україну і української території, українських підприємств, яка трохи вирізняється за цих чотири роки. По-перше, відсутність захисту від балістичних ракет, про це публічно казали наші представники влади. А по-друге, зараз зміна тактики Російської Федерації з оцими безкінечними тривогами. Коли вони не запускають на певний період часу велику кількість шахедів чи чогось, а маленькими кількостями, але постійно. Це призводить до того, що ми бачимо частіше і ракетні обстріли з низькою кількістю антибалістичних оцих засобів. Ми бачимо все більше і більше руйнувань і це призводить до думки, що цієї зими може бути важче навіть, ніж минулої зі знищеними складами логістичними», — зазначив банкір.
Водночас він підкреслив, що оцінка щодо складнішої зими є його особистим припущенням, а не твердженням про неминучий розвиток подій.
«Дивіться, я ж не використав, що буде апокаліпсис, чи буде кінець світу. Я сказав, що на мій погляд ця зима буде навіть важчою, ніж минула. Тому тут треба. Просто це мій погляд і оцінка ситуації», — сказав Дубас.
За його словами, якщо російські удари продовжаться, а проблеми з логістикою та енергетикою посилюватимуться, Національний банк може розглянути подальше підвищення ставки.
«Я вважаю, що тут може бути кілька сценаріїв. Якщо надалі буде продовжуватися ось такий російський терор, важкий. З невеликою кількістю можливостей з нашої протиракетної оборони, то, як на мене, Нацбанк навіть може, зважаючи на ситуацію, на проблеми з логістикою, на труднощі з енергетикою і іншим, він навіть може піти ще далі і на наступний, я не пам’ятаю, здається, це буде в жовтні або на початку листопада. Ще раз навіть підняти ставку, таким чином, якби не дозволяючи цінам рости неконтрольовано, скажімо так, щоб зупинити цей темп», — припустив Дубас.
Водночас президент Асоціації українських банків назвав інший сценарій, за якого ситуація може змінитися. Йдеться, зокрема, про посилення української протиповітряної та протиракетної оборони, а також появу нових засобів боротьби з російськими дронами.
«Але якщо взяти сценарій інший, наприклад, коли ми можемо побачити ситуацію, що наші західні партнери після всіх своїх виборчих процесів і багато чого іншого починають застосовувати дію певних законів. Ліндсі Грема і так далі, постачають Україні протибалістичні ракети. І ми можемо, і наш, наприклад, військово-оборонно-промисловий комплекс напрацьовує нові рішення по боротьбі з реактивними цими дронами. Які, як новим викликом, зараз трапилися, то фактично це може призвести до того, що ситуація стабілізується.
Бо, пригадайте, минулого року влітку ми теж стикалися з новим таким явищем, коли Росія величезною кількістю шахедів атакувала Україну практично кожної ночі. І тоді наші технічні розробники, хлопці, дівчата, придумали оці перехоплювачі, які фактично звели нанівець намагання Росії створити нову проблему для України», — розповів Дубас.
Він також очікує, що наслідки рішення НБУ щодо ставки банківський ринок відчує досить швидко. Зокрема, може зрости дохідність депозитів.
«І в даному випадку є хороші приклади. Тому, як на мене, результат ми побачимо від вчорашнього рішення Нацбанку досить швидко. Тому що ринки реагують в Україні, у нас жива економіка і живий ринок не такий, як в Російській Федерації, де там все штучно і тільки на папері. У нас ринок реагує досить швидко і я думаю, що дві речі ми побачимо. По-перше, в банках почнуть підвищуватися ставки по депозитах, що є добре для населення, для бізнесу», — сказав президент Асоціації українських банків.
Він додав, що підвищення депозитних ставок має підтримувати привабливість гривневих заощаджень.
«Ми побачимо підвищення по депозитах і фактично це дозволить гривні продовжувати бути привабливою. Тобто заощадження в гривні нікуди вони звідти не будуть відтікати», — зазначив Дубас.
Щодо кредитування, то, на думку банкіра, підвищення облікової ставки не обов’язково призведе до суттєвого скорочення кредитної активності. Оскільки значна частина кредитів підтримується державними програмами.
«А друге, якщо говорити про трішки момент про кредитування, чи може воно подорожчати, я думаю, що тут багато чого залежить від державних програм. Бо сьогодні переважна більшість кредитування вона все ж таки теж забезпечується за допомогою різних державних програм. Таких як 5-7-9, а там компенсаційна ставка працює. І тому я думаю, що підвищення облікової не матиме негативного суттєвого впливу на динаміку кредитування в українській економіці», — підсумував Андрій Дубас.
Нагадаємо, що Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до рівня 16%. Рішення підтримає привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку.