Пропаганда, фейки/Колаж ЦПД
У TikTok з’явився акаунт, автор якого, представляючись українським військовослужбовцем, закликає долучатися до нового протесту. Запланованого на 3 жовтня. За два дні він опублікував щонайменше п’ять відео із закликами зібрати 15–20 тисяч учасників та поширював програму з десяти політичних вимог. Від проведення президентських виборів і відкриття кордонів до відмови від «зовнішнього управління» та референдумів щодо вступу України до НАТО і ЄС. Станом на 15:00 16 вересня ці відео сукупно набрали понад 234,2 тисячі переглядів.
Аналітикиня ІМІ Олена Голуб в етері Громадського радіо зазначила, що використання образу військового може підвищувати довіру до таких повідомлень. А самі заклики містять формулювання, характерні для російської пропаганди.
Водночас вона наголосила, що неможливо стверджувати, що за акаунтом стоїть російська пропаганда. Або що його автор не є військовослужбовцем, лише на підставі самих наративів. Такі меседжі можуть бути спрямовані на дестабілізацію внутрішньополітичної та соціальної ситуації в Україні.
За словами Олени Голуб, одним із маркерів можливого російського інформаційного впливу є використання формулювань, характерних для російських медіа.
«Передусім це вкидається для дестабілізації внутрішньо-політично-соціальної ситуації в Україні, це очевидно. Але ви сказали «проти всього поганого, за все хороше». Ви знаєте, коли я чую «проти зовнішнього управління», мене відразу наштовхує на думку, що ті слова, якими говорить російська пропаганда. Це в усіх їхніх ресурсах, в телеграм-каналах, в медіа. Тобто, коли ви чуєте стосовно того, що «проти зовнішнього управління», це вже має наштовхнути на думку, що з вами говорить не український громадянин, а російська пропаганда за допомогою чи згенерованого військового, чи, можливо, і певної особи, яка видає себе за військового. Це ми не можемо стверджувати, звісно. Але коли ми чуємо ті наративи, які тими ж словами, які є в російських медіа і в російських ресурсах. То це вже відразу має наштовхнути на певні думки», — зазначила Голуб.
Аналітикиня також звернула увагу на взаємозв’язок між тезами про українські корисні копалини та нібито втрату Україною суверенітету.
За її словами, такі твердження варто перевіряти разом із фахівцями, які можуть оцінити реальну цінність українських ресурсів та економічні домовленості навколо них.
«Дивіться, мене відразу наштовхує, що в принципі ці два пункти ніби як пов’язані. Ніби що ми продаємо свій суверенітет через певні якісь копалини і тому подібне. Це потрібно відразу розбиратися з експертами, які скажуть, які тут настільки копалини є і настільки вони цінні, і для Америки в тому числі. Чи вартують вони того, аби було якесь зовнішнє управління і все інше. Якісь такі пункти досить дивні, звісно, там референдум стосовно НАТО і ЄС, я навіть не знаю, чи зараз варто його проводити взагалі. Тому що мені здається, що все-таки більшість людей вже розуміє цінність цих інституцій, передусім безпекових інституцій. Це те, що нам болить і те, що ми безпосередньо, звісно, що кожен український громадянин хоче бути захищений і саме вступ до цих організацій, передусім НАТО, він в принципі може нам в певній мірі гарантувати певні безпекові моменти. Хоча, ну, не факт, звісно, я розумію, що зараз міжнародні інституції, можливо, трошки втрачають свої позиції, але все ж таки це краще, ніж нічого», — сказала Голуб.
Голуб також зазначила, що не знайшла підтверджень інформації про нібито заплановані події 3 жовтня, які могли б бути пов’язані з протестами в Україні.
Водночас, за її словами, напередодні російських виборів можна очікувати посилення відповідних інформаційних наративів в українському інформаційному просторі.
«Але, ну, варто розуміти, що чим ближче російські вибори і усі подібні наративи, вони будуть все більше просуватися в українському інформаційному просторі. Це, ну, мені здається, що це пов’язано з російськими виборами, може бути», — розповіла аналітикиня.
На її думку, однією з можливих цілей такого інформаційного впливу є створення контрасту між Росією та Україною. Коли російські вибори намагаються представити як демократичний процес, а відсутність виборів в Україні — як ознаку проблем із демократією.
«Ну, я думаю, що це з цим може бути пов’язано, якусь внести, можливо, навіть для тієї картинки, аби показати, що подивіться, там в Росії вибори демократичні, все хорошо. А в Україні виборів немає, все погано і тому подібне. Можливо, для просування цих наративів», — зазначила Голуб.
Окремо аналітикиня пояснила, чому автори подібних інформаційних вкидів можуть намагатися представляти їхніх авторів саме як військовослужбовців. За її словами, в українському суспільстві зберігається значна довіра до військових, тому заяви від їхнього імені можуть сприйматися переконливіше.
«Я б хотіла наголосити для аудиторії, передусім, що насправді військові дуже неохоче роблять подібні заклики. Дійсно військові, коли їх можна ідентифікувати якось», — сказала Голуб.
Вона закликала критично ставитися до політичних та соціальних закликів від осіб, які представляються військовими. Особливо якщо їхню особу та статус складно перевірити.
«Тому що варто розуміти, що військові перебувають в певній військовій системі, яка є досить рамкова. І просто вийти військовий і щось говорити, що він хоче, насправді це досить сумнівна ситуація. Тому що, в принципі, вислови військових, всі, і їхні заклики, вони досить чітко регламентуються військовим керівництвом, з цією військовою системою. Тому коли ви бачите певних військових, які так вільно розмовляють, себе ідентифікують і роблять певні політичні чи соціальні заклики. До цього треба дуже ретельно відноситися і критично перед усім», — наголосила аналітикиня.