Президент США підписав закон, який робить депортацію українських дітей підставою для санкцій

18 вересня президент США Дональд Трамп підписав закон покійного сенатора Ліндсі Грема про антиросійські санкції: H.R. 5334 — «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026».

• Серед підстав для застосування санкцій закон прямо називає примусові переміщення та примусову депортацію дітей як тяжкі порушення прав людини щодо громадян України, розповіли Громадському радіо в ініціативі Bring Kids Back UA.

Згаданий законопроєкт внесли до Конгресу у вересні 2025 року, а санкційний текст додали влітку 2026-го. Закон запроваджує й розширює санкційні механізми щодо Росії — її посадовців, фінансового та енергетичного секторів і тих, хто допомагає обходити обмеження, — а також продовжує дію Iran Sanctions Act of 1996 до 2031 року.

Так, в ініціативі Bring Kids Back UA пояснили, кого можуть стосуватися санкції:

«Закон говорить про іноземних осіб — і це означає як конкретних людей, так і організації: установи, фонди, структури опіки, перевізників, будь-які юридичні особи, що не є американськими. Окремо закон перелічує вищих посадовців Російської Федерації, до яких обмеження застосовуються за самим фактом їхньої посади, і дозволяє Президенту США доповнювати цей перелік іншими високопосадовцями.

Підставою є свідома участь — пряма або опосередкована — у тяжких порушеннях прав людини щодо громадян України. Закон називає серед них примусові переміщення, насильницькі зникнення, незаконне утримання, примусову депортацію дітей і катування. Цей перелік не є вичерпним. Формулювання про опосередковану участь поширює норму на посередників і тих, хто забезпечував виконання, а не лише на безпосередніх виконавців. Важливо й те, як закон трактує «свідомо»: достатньо, щоб особа мала знати про свої дії та їхні наслідки — доводити прямий умисел не обов’язково».

Що означають санкції на практиці?

Зазначається, що йдеться про два види обмежень.

• Перший — повне блокування активів. Усе майно та майнові інтереси особи, що перебувають у США або під контролем американських осіб, заморожуються, а будь-які операції з ними забороняються.
• Другий — візові обмеження. Особа втрачає право на в’їзд до США і на отримання будь-яких імміграційних пільг, а наявні візи анулюються негайно.

Порушення цих заборон тягне цивільну та кримінальну відповідальність за американським законодавством. Рішення про включення конкретних людей і організацій до списків ухвалює президент США.

«Депортація дітей тепер має ціну, прописану в американському законі, а не лише в політичних заявах, — каже Максим Максимов, керівник Bring Kids Back UA. — Норма про опосередковану причетність означає, що під неї потрапляють не тільки ті, хто фізично вивозив дитину, а й ті, хто це оформлював і фінансував: структури опіки, перевізники, посадовці, які підписували документи. І ця норма стоїть у тому самому законі, що й санкції проти нафти, банків і оборонної промисловості Росії, — тобто депортація дітей тепер є не окремим гуманітарним треком переговорів, а повноцінним інструментом тиску на агресора. Це той самий тиск, який зрештою робить і завершення війни, і повернення дітей ближчими.»

Ключова відмінність цього рішення, наголосили в Bring Kids Back UA — його рівень. Так, підстава для санкцій за депортацію українських дітей тепер закріплена в законі, а не у виконавчому указі, тобто її не можна скасувати зміною адміністративного рішення.

Водночас закон нікого не вносить до санкційних списків автоматично: він створює механізм, а наповнення цього механізму залежатиме від конкретних рішень адміністрації США.