П’ять образів Зеленського в російській пропаганді: від «маріонетки» до «узурпатора»

Російська пропаганда атакує президента України Володимира Зеленського. Репутаційні атаки на нього дедалі частіше перетворювалися на інструмент дискредитації української державності, оборонної політики та міжнародної суб’єктності.

Складні інституційні рішення — мобілізаційні, дипломатичні, виборчі, безпекові й антикорупційні — штучно зводяться до нібито особистих мотивів президента. У такий спосіб політичний процес замінюється спрощеною причинною моделлю: «Зеленський особисто вирішив», «Зеленський особисто виграє», «Зеленський виконує наказ», «Зеленський не хоче миру».

Редакція Громадського радіо дослідила й виділила п’ять взаємопов’язаних моделей персоналізованої дискредитації, які актуалізувалися саме в умовах повномасштабної війни:

• «нелегітимний узурпатор»;
• «маріонетка Заходу»;
• «персональний винуватець продовження війни»;
• «корумпований бенефіціар війни та західної допомоги»;
• «репресивний керівник, який воює з власним населенням».

Російська інформаційна екосистема регулярно поєднує їх в одному повідомленні, зображуючи Зеленського одночасно слабкою «маріонеткою» і всесильним «диктатором», залежним від Заходу політиком і особою, що нібито змушує партнерів продовжувати війну.

Не обходиться тут і без конспірології: вона в цій системі виконує функцію зв’язування окремих фактів у цілісну дискредитаційну конструкцію, яка поєднує події, між якими немає доведеного причинно-наслідкового зв’язку, в єдину історію про приховані наміри, зовнішніх «кураторів», змови еліт або свідоме продовження війни.

Чому для атак пропаганда обрала Зеленського

Після проведення дослідження ми вирішили поцікавитись: чому для атак Росія обирає саме президента? На це запитання в етері Громадського радіо відповіла головна редакторка проєкту VoxCheck Аліна Тропиніна.

Вона каже: саме Зеленський є однією з найупізнаваніших фігур. Відповідно, через його образ можна атакувати значно ширше коло державних інституцій.

«Мета таких вкидів — послабити здатність держави отримувати суспільну підтримку, посилення внутрішніх конфліктів і переконання людей, що державним інституціям не можна довіряти», — наголосила фактчекерка.

Вона також зазначила: ключова особливість цих атак — ігнорування контексту. Наприклад, говорячи про те, що Зеленський не хоче зупиняти війну, пропаганда свідомо замовчує, що саме Росія цю війну розв’язала.

Такі ж повідомлення транслюють і проросійські англомовні ресурси в соцмережах. Аліна Тропиніна пояснює: це робиться не для того, щоб впливати на іноземців, а для наповнення інформаційного простору тим чи іншим наративом.

«Якщо ми говоримо про пропаганду, особливо зараз, в умовах штучного інтелекту й масового поширення інформації, то це не завжди про вплив на конкретну людину. Це не означає, що іноземці прочитають це повідомлення та змінять думку. Тут йдеться про насичення інформаційного простору потрібним наративом. Зокрема, насичення програм штучного інтелекту, щоб вони видавали подібну відповідь під час спілкування», — каже головна редакторка VoxCheck.

Нагадаємо, російська пропаганда просуває серед українців заклики виходити на протести проти влади. Відповідні відео та публікації переглянули майже три мільйони людей. Водночас політолог Валерій Димов в етері Громадського радіо пояснював, чому такі заклики не матимуть успіху.