Інтернет, модем / Фото ілюстративне
Ризик масштабних перебоїв у роботі українського інтернету через російські удари по телекомунікаційній інфраструктурі існує. Однак він залишається невеликим. Водночас атаки на дата-центри, центри зв’язку та інші об’єкти телеком-інфраструктури можуть призводити до тимчасових перебоїв.
Про це в етері Громадського радіо розповів Анатолій Фроленков, представник точки обміну інтернет-трафіком.
«Ризик є, але він невеликий. Це дуже коротко відповідати на ваше питання. Можливо, у мене є якась, знаєте, профдеформація, тому що я бачу більше те, що знаходиться за екраном ваших моніторів. За кабелями, те, що в нас бігає, як у нас бігає наш інтернет і працює. Тому в мене якоїсь паніки великої немає і, чесно кажучи, не дуже розумію, чому зараз такий ажіотаж навколо цього питання. Ми воюємо п’ятий рік. П’ятий рік Росія виносить нашу телеком-інфраструктуру. Згадайте, будь ласка, нещодавно цю зиму. Ці блекаути. Телеком дуже залежний від енергетики, і ми, зв’язківці, забезпечували всіх нас зв’язком», — сказав Анатолій Фроленков.
За його словами, російські атаки на телекомунікаційну інфраструктуру відбуваються постійно. Частина таких випадків стає публічною лише тоді, коли їхні наслідки безпосередньо відчувають користувачі.
«Атаки на телеком відбуваються постійно, перманентно. Я вам перелічую тільки ті речі, які там спливли, скажімо так, назовні. З того, що ми бачимо зараз, це новий етап, він дуже важкий, тому що з вересня Росія почала систематично, я бачу в цьому якусь систему, виносити наші дата-центри, центри зв’язку і дата-центри. Почали вони з Києва, і я думаю, що вони не зупиняться», — зазначив експерт.
Водночас Фроленков закликав не очікувати повного зникнення інтернету в Україні. Він пояснив, що українська телекомунікаційна система має значну кількість операторів, дата-центрів, точок обміну трафіком та магістральних мереж. А після початку повномасштабної війни оператори додатково розосереджували свою інфраструктуру.
«Хочу всіх зразу заспокоїти: інтернет не пропаде. Ніколи не кажи «ніколи», давайте так, все може бути — ядерна війна, там ще щось, але глобально інтернет не має пропасти. Якщо не вдаватися в технічні нюанси, в саму архітектуру, мережеву архітектуру, протоколи й інші штуки, найближча аналогія, напевно, — це продуктові магазини. Згадайте літо, як Росія зараз виносить нам продуктові склади. Чи пропали продукти харчування, чи пусті супермаркети? Ні. Чи звузився об’єм, асортимент? Так, він звузився. Чи маємо ми перебої з певними продуктами або певними магазинами? Так, маємо. Так само буде зі зв’язком», — пояснив Фроленков.
Він додав, що окремі сервіси можуть тимчасово припиняти роботу, а деякі — взагалі виходити з ладу, однак оператори намагаються забезпечити безперервність зв’язку.
«Це буде важко. У нас будуть збої, у нас будуть етапи, коли будуть перебої зі зв’язком. У нас, можливо, будуть відвалюватись сервіси: деякі сервіси, деякі можуть помирати взагалі, деякі просто відвалюватись на певний час. Але суцільно ми будемо на зв’язку, зв’язок буде. Принаймні ми зробимо і робимо все можливе для того, щоб кожен з нас залишався 24 години на добу, сім днів на тиждень на зв’язку», — сказав представник точки обміну інтернет-трафіком.
За словами експерта, до повномасштабного вторгнення значна частина української телекомунікаційної інфраструктури була сконцентрована в Києві. Столиця була ключовим вузлом, через який проходила значна частина українського інтернет-трафіку.
«Якщо бути коректним, розподілення на Київ і регіони досить умовне. Раніше, ще п’ять років тому, інтернет еволюційно починався в 90-х. Коли всі масово пірилися з усіма, налагоджували зв’язок. Потім це все еволюціонувало у великі телекомунікаційні хаби, власне, в які зараз і б’є Росія. У Києві, особливо український сегмент, традиційно був розташований у Києві. Оскільки це центр, тут більшість дата-центрів і розгалужена система зв’язку. Потім з Києва це все йшло на Франкфурт, Амстердам, Франкфурт і далі розподілялося по світу», — розповів Фроленков.
Водночас після початку повномасштабної війни оператори почали активніше розосереджувати обладнання та резервувати канали зв’язку.
«П’ять років повномасштабної війни показали, що Україна взагалі досить диверсифікована. У нас дуже багато операторів, у нас багато точок обміну трафіку, у нас багато дата-центрів, магістральних операторів. Це наша велика чесна перевага, тому що ми трошечки диверсифіковані в цьому плані. І п’ятий рік показав, що мати такі крупні вузли — це еволюційно логічно, це як великі хаби з їжею, логістичні, але вони мають свої мінуси, і, власне, ми ці мінуси бачимо», — зазначив експерт.
За його словами, після 2022 року інфраструктуру почали максимально резервувати та розміщувати в різних точках, зокрема за межами України.
«Потихеньку з 2022 року ми почали диверсифікуватися. Наша точка обміну трафіку, інші оператори почали включатися в різних точках присутності. Дата-центрах, диверсифікуватися і по максимуму резервувати і канали зв’язку, і дата-центри. Тому Київ у цьому плані досить рознесений, але зараз ми всі рознесені і по Україні, і багато операторів винесені в Європі. Варшава стала великим телекомунікаційним хабом, там розміщується більшість наших сервісів і операторів, і ми там маємо великий дата-центр свій», — сказав Фроленков.
Експерт також пояснив, що однією з особливостей українського телеком-ринку є велика кількість операторів і розгалужена інфраструктура. На його думку, це створює додаткові можливості для резервування зв’язку.
«Нам повезло з інтернетом. Є така у нас у телекому фраза, що інтернет розвився завдяки тому, що не було Міністерства інтернету. І тому нам дуже повезло. У нас є велика кількість мобільних операторів, достатньо велика кількість, як на таку бідну країну. І дуже велика кількість фіксованих операторів, тому що це була нерегульована послуга. І це нас досить рятує. Відповідно, інфраструктура, яка їх обслуговує, як точки обміну трафіком, як дата-центри і так далі. Також задубльована. І це наша дуже велика перевага», — розповів Фроленков.
Водночас резервування інфраструктури після початку повномасштабної війни стало значно дорожчим для операторів. Йдеться не лише про обладнання, а й про оренду майданчиків, енергозабезпечення та створення додаткових каналів.
«Це не тільки перевага в так званій технологічній стійкості, resilience, а й у тому, що, незважаючи на ті колосальні затрати ресурсів, які несуть оператори. Це блекаути, це тонни пального, космічні гроші просто в акумулятори, інфраструктуру. Зараз рахуйте дубляж: кожен дубляж, для розуміння, оператору треба помножити на два залізо, це хоча б щоб мати N+1, тобто бути в одній точці ядромати і в другій, платити там щомісячну оренду і так далі. Це дуже великі затрати. А зараз N+1, точніше, два резерви вже недостатньо, треба мати три-чотири, враховуючи, як це все виноситься», — сказав він.
Збільшення витрат на резервування, енергозабезпечення та відновлення інфраструктури. За словами Фроленкова, зрештою може позначитися на вартості послуг для користувачів. Водночас експерт не очікує різкого стрибка цін.
«Незважаючи на ці колосальні затрати, які несуть оператори, ціни в нас є до сих пір одні з найнижчих у світі. І ця конкуренція допомагає нам не платити ті ж самі космічні гроші, які платить європейський споживач. Причому дуже часто мені закидують, що в Європі інший рівень зарплат. Але якщо перерахувати у відсотках, скільки сплачує домогосподарство за послуги інтернету до офіційних доходів, то ми все одно в топі. Нам дійсно повезло», — зазначив представник точки обміну трафіком.
Він вважає, що підвищення вартості послуг є ймовірним, однак конкуренція на ринку може стримувати його масштаб.
«Ми всі ходимо в магазини і бачимо, що відбувається з цінами. Всі їздимо на машинах, на громадському транспорті, і ми бачимо, наскільки все виросло. Тому інтернет буде дорожчати. Це не стільки через ці резерви і колосальні ресурси, які вкладаються в операторів, а в тому числі і через це. Тобто за це буде здорожчання неминуче. Прогнозувати, наскільки, я думаю, що це не буде якийсь космічний ріст, непідйомна вартість, тому що конкуренція все ж таки дозволить більш-менш регулювати ринок, але треба очікувати здорожчання», — сказав Фроленков.
Фроленков наголосив, що атаки на дата-центри та точки обміну трафіком становлять ризик не лише для окремих видів зв’язку. За його словами, мобільні та фіксовані мережі значною мірою використовують спільну інфраструктуру.
«Ми говоримо про беззв’язок. Це є мобільний зв’язок, це є фіксований зв’язок, тому що всі дата-центри, магістралі і центри зв’язку, курсування, вони йдуть по одним і тим же каналам. Тобто ти можеш дивитися YouTube чи Instagram, листати на мобільному телефоні через мобільні соти чи фіксовані соти. Це питання якраз в інфраструктурному винесенні таких речей, як дата-центри, точки обміну трафіком, де я працюю і так далі. Це якраз загроза для всього телекому», — пояснив експерт.
Він порівняв цю ситуацію з енергетичною системою, де пошкодження розподільчих вузлів може впливати на різних споживачів незалежно від того, з якого саме джерела вони отримують електроенергію.
«Це як електроенергія. Ви умовно плутаєте атомну, гідро- і сонячну енергію. А це якраз просто енергетика як така, тому що вони виносять розподільчі станції, умовно. Дуже приблизно, щоб не вдаватися в технологічні подробиці. Тобто це питання виживання цього зв’язку», — сказав Фроленков.
Водночас він зазначив, що як великі національні оператори, так і невеликі компанії мають власні можливості для швидкого відновлення мереж.
«Так, мобільні оператори, національні оператори, у них є свої переваги за рахунок масштабу і ресурсів, але і у малих операторів є переваги. Щоб втримати цей resilience за рахунок гнучкості і швидкості реагування. Ми бачимо, що в тому ж самому Києві, не буду називати операторів, сервери, усе залито водою, усе згоріло, але оператори за декілька годин, за добу фактично підняли мережу заново. Просто красавчики. Це щось неймовірне», — розповів він.