Михайло Гончар/Фото з відкритих джерел
Оприлюднення детальної інформації про плани Росії щодо атак на українську енергетичну інфраструктуру може дати російській стороні можливість скоригувати алгоритм застосування озброєння. Натомість отримані розвіддані варто використовувати передусім для посилення захисту конкретних об’єктів.
Про це він розповів в етері Громадського радіо заявив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
За словами Гончара, якщо українська сторона отримала детальну інформацію про заплановані російські удари, її публічне розголошення може мати практичні наслідки для подальших дій противника.
«Я почну з того, а для чого міністр енергетики оприлюднює цю інформацію? Якщо ця інформація є, і вона така деталізована, і там і стратегія, і тактика розписана. І, як говорив міністр, там вказано, скільки, куди, яких засобів ураження призначено і так далі. Якщо ви отримали цю інформацію, то навіщо її оприлюднювати? Адже це приведе до змін відповідних не в стратегії і не в тактиці, а в алгоритмі застосування. І це матиме практичні наслідки», — зазначив Михайло Гончар.
Експерт пояснив, що наявність таких розвідданих могла б дозволити Україні завчасно посилити захист конкретних енергетичних об’єктів.
«Тому що якщо там було зазначено, і ви бачите це, що такий-то об’єкт енергетики, чи електростанція, чи підстанція буде атакований тоді-то і тоді-то такими-то засобами. То можна зманеврувати засобами протиповітряної оборони і вжити додаткові заходи по захисту цього об’єкту. Якщо тепер росіяни бачать, що ця інформація стала відома противнику, тобто українській стороні, значить, вони можуть поміняти план. Це достатньо нескладно зробити», — розповів Гончар.
На його думку, інформація про наявність таких розвідданих та їхня деталізація не повинні ставати публічними.
«Така інформація, сам факт оперування нею не повинен оприлюднюватися. Або, принаймні, це має бути інформація такого дуже обмеженого поширення з тим, щоб підготувати ті об’єкти. Наскільки це можливо, в нинішніх умовах, максимально їх захистити. Я не бачу користі від такого оприлюднення», — наголосив президент Центру глобалістики.
Експерт припустив, що публічне повідомлення про отримані розвіддані могло бути пов’язане з бажанням вплинути на міжнародних партнерів. Та пришвидшити отримання Україною додаткових засобів ППО. Водночас, за його словами, для цього існують дипломатичні та військові канали.
«Можна зрозуміти, що міністру енергетики очевидно було доручено — я ж не думаю, що це його самодіяльність. З точки зору оприлюднення цієї інформації, щоб вплинути на партнерів, щоб вони швидше вирішили питання надання нам додаткових засобів протиповітряної оборони. Це робиться в інший спосіб. Для цього є дипломатичні канали, для цього є закриті канали військового співробітництва. І в такий спосіб можна доводити все це, а не надаючи цьому розголосу, щоб ворог, по суті, отримав можливість внести відповідні корективи», — сказав Гончар.
Він зазначив, що планування ударів по інфраструктурі є стандартною військовою практикою — і Росія, і Україна здійснюють відповідні розрахунки перед застосуванням озброєння.
«А той факт, що за словами міністра є інформація про те, які об’єкти, де вони, скільки засобів нападу буде і так далі, — це звичайна інформація. Так і ми так само робимо. Коли ми плануємо зі свого боку удари по російській інфраструктурі, то це ж не просто так, що хтось дав команду: «А давай там сьогодні по, наприклад, Пермському НПЗ нанесемо удар чи по Новошахтинському». Є певний алгоритм, певна послідовність, ідуть певні розрахунки — чого, скільки, куди потрібно. Це стандартна військова практика. Незалежно від того, мова йде про енергетичну інфраструктуру чи про будь-що інше», — пояснив експерт.
Гончар також зазначив, що російські удари по українській енергетиці не є новою тактикою. За його словами, протягом останнього року РФ зосереджувалася, зокрема, на ураженні об’єктів критичної енергетичної інфраструктури місцевого рівня.
«А те, що Росія планує все це і так далі, а що, можна подумати, що минулого року вона не планувала? Чи позаминулого не планувала? Чи в 22-му році восени, коли почалися масові атаки на українську енергетичну інфраструктуру, Росія нічого не планувала, просто робила, як то кажуть, експромтом? Ні, все це планувалося», — зазначив він.
Водночас, за словами експерта, Росія нині має нові засоби ураження та коригує свій оперативний підхід.
«Просто зараз, звичайно, у них з’явились нові засоби ураження. І, відповідно був розроблений новий оперативний підхід. Відповідно, враховані вже елементи тієї тактики. Вона теж, до речі, не нова. Якщо ми поглянемо уважно на те, що робила Росія протягом останнього року приблизно, то це зосередженість на ураженні об’єктів критичної енергетичної інфраструктури місцевого рівня», — розповів Гончар.
Йдеться, за його словами, не лише про великі об’єкти генерації чи вузлові електропідстанції, а й про розподільчі підстанції енергетичних компаній.
«Себто мова йшла не стільки про якісь ураження крупних об’єктів генерації чи вузлові електропідстанції. А якраз займалися систематичним винищенням підстанцій розподільчих компаній енергетичних, ну, типу ДТЕК. І вони побачили, що це працює доволі ефективно. Хоча слід віддати належне нашим енергетикам: попри всі труднощі, вдається в той чи інший термін відновити енергопостачання споживачам», — сказав він.
На думку Гончара, Росія також адаптує застосування безпілотників, зокрема переходячи до використання реактивних варіантів.
«Але вони побачили, що це може бути ще більш ефективно, коли перейти від використання просто «Шахедів» звичайних, типу «Шахеда-136», до більш сучасних турбореактивних «Гераней». Ну, от, власне, все. Тому я не думаю, що всі ці одкровення міністра — вони якось, скажімо так, у правильному руслі. Треба іншим робити», — заявив експерт.
Гончар окремо розкритикував публічне обговорення деталей розвідданих, наголосивши, що воно може мати не лише інформаційні, а й безпекові наслідки.
«Саме так. Це гонитва за якимось поточним піар-елементом: от ми працюємо, дивіться, тут розвідка отримала інформацію, нам передали. Ми вам повідомили, бачите, як ми оперативно все реагуємо і так далі. Насправді це тупість, я би так сказав. Тому що це дає, окрім ефекту психозу, це дає той алгоритм, який ви назвали. В кінцевому підсумку це буде працювати проти. Звісно, що тут потрібно було поступати зовсім по-іншому», — сказав він.
Експерт також зауважив, що публічне розголошення деталей може створити ризики для джерела, від якого Україна отримала інформацію.
«Я, в принципі, оповів, як то мало би бути, якщо дійсно така інформація отримана. Тим більше не можна ставити під удар, якщо ця інформація отримана і вона така деталізована і там все так детально викладено. То під удар ставиться джерело, яке передало нам цю інформацію. Так не можна робити», — наголосив Гончар.
Водночас експерт вважає, що Україна має одночасно працювати над розвитком розосередженої генерації та посиленням протиповітряної оборони.
«Тут не працює принцип або-або. Потрібно робити і те, інше. Але зрозуміло, що питання створення розосередженої генерації — це не питання, яке вирішується протягом кількох літніх місяців. Тут потрібна системна робота протягом кількох років. Цього часу немає. Зараз основна проблема — це протиповітряний захист», — зазначив президент Центру глобалістики.
За його словами, тому українське політичне керівництво зосереджене на отриманні додаткових систем ППО. А інженерний захист уже продемонстрував ефективність там, де його вдалося належно реалізувати.
«Звідси така активність політичного керівництва країни з тим, щоб здобути додаткові засоби ППО, де не тільки про ракети до Patriot. Але й низку інших систем протиповітряної оборони. Інженерний захист там, де він зроблений, показав свою ефективність. Тут «Укренерго» є добрим прикладом», — розповів Гончар.
Водночас він вважає, що підприємства нафтогазового сектору почали приділяти належну увагу захисту своїх об’єктів пізніше.
«Чого не можна сказати про підприємства нафтогазового сектору, які розслаблено спостерігали і тільки спохватилися на початку цього року. Що потрібно щось робити. Хоча ураження об’єктів нафтогазового сектору, зокрема паливної інфраструктури, розпочалося ще з лютого 2022 року», — зазначив експерт.
Гончар також застеріг від надмірно песимістичних оцінок ситуації навколо української енергосистеми. На його думку, поширення таких сценаріїв може посилювати суспільну тривогу.
Водночас експерт зазначив, що не варто розглядати імпорт електроенергії з Європи як єдине рішення для покриття можливого дефіциту.
«Я б не говорив, що все пропало, ми втратимо ці можливості. Звісно, вони відіграють важливу роль для нас, поза всяким сумнівом. Хоча так чи інакше потрібно розуміти, що вони ніколи не були, скажімо, тією чарівною паличкою. Якщо в нас бракує електроенергії, то ми з Європи візьмемо. А якщо і там бракує, то з нічого нічого і не буде. І взагалі, за обсягом споживання, це непоганий допінг, але робити на це ставку було б нерозважливо», — пояснив Гончар.
За його словами, водночас міждержавні енергетичні інтерконектори залишаються важливими для України та потребують захисту.
«Проте факт безперечний: ці інтерконектори мають бути безперечно захищені. Ну і, наскільки відомо, відповідні заходи щодо цього вживалися. Я маю на увазі питання, пов’язані з інженерним захистом і так далі. Але, звісно, ми бачимо подальшу ескалаційну модель, вона далі продовжується з боку Росії. Тому я не виключаю того, що можуть бути і удари по об’єктах, по тій частині інтерконекторів, які, так би мовити, з європейського боку кордону. Тобто там, де менш захищені, менш до цього підготовлені», — підсумував Михайло Гончар.