Прапор Молдови/Фото: Соцмережі
Пункт пропуску «Паланка» на кордоні України та Молдови після російської атаки відновив усі пропускні операції та працює у штатному режимі. Станом на вечір великої черги там не було, а автомобілі та пасажирів прикордонники намагалися пропускати максимально швидко.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Руслана Брянська, виконавча директорка «Громадського радіо», журналістка.
За словами Руслани Брянської, вона сама цієї ночі перебувала на кордоні з Молдовою. Однак їхала потягом через інший пункт пропуску, тому безпосередньо наслідків інциденту не бачила.
«Я так само не побачила жодних заяв, але розповім усе з самого початку, тому що цю ніч я також провела на кордоні України з Молдовою. Багато хто з моїх близьких переймався, чи я раптом не на тому пункті пропуску, де це все сталося. Але я їхала потягом, і потяг перетинав інший пункт. Усе було швидко, потяг приїхав вчасно, і якихось ексцесів, навіть евакуації, які останнім часом, на жаль, часто бувають із потягів, не було», — розповіла Руслана Брянська.
Водночас журналістка зазначила, що пункт пропуску «Паланка» останнім часом частіше за інші зазнає наслідків російських атак.
«Що стосується Паланки і пункту пропуску, який, на жаль, частіше страждає від російських атак, ніж інші. То станом на 16:43 вже відновили здійснення всіх пропускних операцій, і оформлення здійснюється у штатному режимі. Про це повідомили в Державній прикордонній службі», — зазначила вона.
За її словами, на пункті пропуску перебуває багато журналістів, які намагаються з’ясувати обставини інциденту та дізнатися, чи посилили там заходи безпеки.
«Зараз буквально наші колеги перебувають на цьому пункті пропуску. Там так само багато преси, ще досі інші колеги намагаються дізнатися, що ж відбулося і чи вжили якихось додаткових заходів безпеки. Але остаточно можу сказати, що зараз там великої черги немає. Наші колеги навіть боялися, що не встигнуть на вечірній поїзд з Одеси, але кажуть, що вже встигають, тому що їм уже віддали паспорти», — розповіла Брянська.
Вона додала, що рух через пункт пропуску відбувається без значних затримок.
«Вони заїжджають в Україну, бачать багато преси, черга мала, усе дуже швидко рухається. Прикордонники намагаються швидко пропускати автівки. Знову ж таки, кажу, що черги немає, усе швидко йде і все працює», — сказала журналістка.
Брянська також розповіла про ситуацію на іншій ділянці українсько-молдовського кордону. За її словами, колега, яка перетинала кордон між Молдовою та Чернівецькою областю, також не зафіксувала значних черг.
«Також маю колегу, яка сьогодні перетинала пункт пропуску між Молдовою і Чернівецькою областю України. Вона так само казала, що взагалі черги не було. Можливо, зараз не такий великий потік, як був, наприклад, влітку, але справді і черг менше, і потягів менше, ніж ще місяць тому. Тому що місяць тому я так само їхала цією дорогою», — зазначила вона.
Журналістка також поділилася власними спостереженнями щодо настроїв у Молдові. За її словами, під час перебування у Кишиневі вона чула багато російської мови, однак не стикалася з негативним ставленням до себе як до українки.
«Що стосується будь-яких заяв, жодних заяв я не бачила. Але тут, можливо, трішки розповім про загальні настрої в Молдові, які я помітила минулого разу і як це відображається на поїздці цього разу. Я чула російську мову, коли була тут місяць тому, і зараз її також багато. Чи це жителі Молдови, які говорять російською, чи це росіяни, я поки зрозуміти не можу. Але цей російський, московський акцент тут, на жаль, присутній», — сказала Брянська.
Водночас вона зазначила, що відкритої агресії щодо українців не помітила. Зокрема, журналістка спеціально вирішила пройти Кишиневом із наплічником із великим гербом України.
«У мене є наплічник із гербом України, і сьогодні я ризикнула — хоча я часто з ним їжджу — демонстративно його не ховати. У мене навіть був такий експеримент: у мене було 30 хвилин, аби йти з вокзалу до готелю, де я зупиняюся. Я хотіла побачити, чи буде хтось мені щось казати через цей наплічник із великим гербом України», — розповіла вона.
За словами Брянської, жодних негативних реакцій вона не зустріла.
Вона також розповіла, що в місцевій кав’ярні могла без проблем спілкуватися українською.
«Буквально нещодавно в місцевій кав’ярні я замовляла українською. Тут не всі добре розуміють українську, говорять переважно російською або молдовською, але якщо бачать туристів, ще й слов’янської зовнішності, часто переходять на російську. Я завжди тут говорю українською або англійською. Цього разу замовляла українською — і мене розуміли. І, в принципі, я не скажу, що тут якісь негативні настрої є», — сказала Брянська.
Брянська нагадала, що російські атаки вже неодноразово впливали на територію Молдови. За її словами, молдовська влада реагувала на такі випадки дипломатичними заявами та викликом російського посла.
«Я знаю загальний контекст цієї ситуації і вивчала її, зокрема коли вже нарешті якась країна щось зробить більше, ніж занепокоєння або стурбованість. На території Молдови ще не так давно взагалі вибухнули п’ять російських повітряних цілей. Тоді Міністерство закордонних справ цієї країни викликало нового посла Росії Олега Озерова для вручення офіційних нот протесту», — розповіла журналістка.
За її словами, уламки та наслідки атак фіксували як в Одеській області, так і на території Молдови.
«Там були й уламки, і вибухи. Їх зафіксували в Одеській області, але так само і на території Молдови. Молдовські експерти виявили, що це був компонент, який був схожий на такий баражуючий боєприпас, звичний для нас, — «Бандероль», малогабаритну крилату ракету», — зазначила Брянська.
Журналістка також згадала інцидент наприкінці вересня, після якого Молдова викликала російського посла.
«1 жовтня так само була ситуація, коли викликали посла Росії через інцидент в одному із сіл на кордоні з Молдовою. Це було 30 вересня: тоді дрон врізався в дерева і вибухнув біля автошляху, утворивши кратер», — сказала вона.
За словами Брянської, президентка Молдови Мая Санду засуджує російські атаки та наголошує на тому, що війна Росії проти України наближається до території Молдови.
«Президентка Мая Санду, звісно, рішуче засуджувала дії Росії. Вона також наголошувала, що війна Росії з Україною безперешкодно наближається до території Молдови. Вона казала, що Москва піддає ризику життя по всій Європі і повинна бути зупинена», — розповіла журналістка.
Водночас Брянська вважає, що наразі Молдова переважно обмежується дипломатичними кроками.
«Але поки жодних дій, на жаль, я взагалі не помітила. Коли, наприклад, будуть якісь більш рішучі дії, крім засудження. Крім цієї промови Майї Санду про те, що безпілотники залетіли на територію Молдови. І вона вкотре наголосила, що засуджує атаку Росії на Україну та що війна наближається до Молдови, — поки, крім ноти, яку вони вручили новому російському послу, жодних кроків не було», — зазначила вона.
На думку Брянської, кожен новий інцидент із російськими дронами на території Молдови може стимулювати владу країни до більш конкретних дій.
«Я думаю, що кожна ситуація і кожен дрон у бік Молдови все-таки змушує, і сподіваюся, що змусить їх робити більш чіткі кроки. Ніж просто випадок із російським послом», — сказала журналістка.
Після Молдови Руслана Брянська планує вирушити до Латвії. Вона зазначила, що хоче побачити, як змінилося ставлення до України в країні, яка продовжує демонструвати значну підтримку українців.
«Далі я їду в Ригу, столицю Латвії. Я вперше там буду і прочитала, що там навіть через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення прапори України не лише не зникають із будівель, а їх стає більше. Тому мені дуже хочеться відчути це місце, цю країну, де на кожному кроці є прапор України, де багато українців. Де величезна підтримка України. Латвійці першими збирали на український «Байрактар», як ви пам’ятаєте», — розповіла Брянська.
За її словами, для неї важливо побачити, як підтримка України виглядає в країні, де вона, за наявними оцінками, не зменшується.
«Молдову я проїжджаю транзитом, але насправді надзвичайно чекаю на це відчуття, що українців підтримують і ця підтримка не зменшується. Тому що ми знаємо, що в багатьох країнах Європи підтримка зменшується. Наскільки я зрозуміла з наших колег і з того, що прочитала про Латвію, то там підтримка лише збільшується», — сказала журналістка.