Ілюстративне фото
В Україні з 1 січня 2025 року замість МСЕК запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування людини. Рішення про встановлення інвалідності тепер ухвалюють експертні команди лікарів-практиків. Для військовослужбовців направлення на оцінювання може формувати не лише лікуючий лікар, а й голова військово-лікарської комісії.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Христина Ковцун, керівниця напряму захисту прав військовослужбовців.
За її словами, після реформування системи досі виникають ситуації, коли військові та цивільні не до кінця розуміють, як саме відбувається оцінювання. Саме тому громадська організація «Юридична сотня» у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я реалізує інформаційний спецпроєкт «Маршрут відновлення».
«Дійсно, після реформування з 1 січня 2025 року в нас запрацювала нова процедура, і водночас є дуже багато нерозуміння того, як відбуваються нові процеси. Власне, через це громадська організація «Юридична сотня» у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я вирішила реалізувати інформаційний спецпроєкт «Маршрут відновлення». Протягом цього спецпроєкту ми будемо надавати роз’яснення. Якщо говорити про МСЕК і їхню ліквідацію, то замість МСЕК почала працювати повністю нова система оцінювання функціонування. Рішення тепер ухвалюють експертні команди лікарів-практиків, визначені в закладах охорони здоров’я», — розповіла Христина Ковцун.
Ковцун зазначила, що необхідність реформи особливо гостро проявилася після початку повномасштабного вторгнення Росії. Коли значно зросла кількість військових і цивільних, які через поранення, травми та захворювання потребують оцінювання стану здоров’я та функціональних обмежень.
За її словами, рішення про встановлення інвалідності має для людини не лише медичне, а й безпосереднє практичне значення. Воно може впливати на соціальні виплати, а для військовозобов’язаних — також на питання, пов’язані з військовою службою.
«Необхідність змін особливо гостро проявилася під час повномасштабного вторгнення. Тому що зросла величезна кількість військових і цивільних, які внаслідок поранень, травм та захворювань потребують оцінювання. Водночас рішення про встановлення інвалідності має для людини цілком практичні наслідки. Воно може впливати на питання соціальних виплат, а для військовозобов’язаних — і на підстави для військової служби. Тому країна потребувала цієї реформи. Йшлося не просто про те, щоб змінити МСЕК і назву, а про те, щоб змінити сам підхід до оцінювання. Більше орієнтуватися на реальні обмеження людини у повсякденному житті та її потреби. Зробити процес простішим, швидшим, прозорішим і більш цифровізованим», — пояснила Ковцун.
Замість постійно діючих МСЕК оцінювання проводять експертні команди з лікарів-практиків. Їхній склад формується залежно від конкретної справи.
За словами Ковцун, кількість лікарів, залучених до оцінювання, також суттєво зросла.
«Якщо раніше в системі МСЕК, за даними Міністерства охорони здоров’я, працювало орієнтовно 1200 лікарів, то сьогодні до оцінювання залучено близько 7500 лікарів у 306 закладах охорони здоров’я по всій Україні», — зазначила вона.
Крім того, в системі запровадили принцип екстериторіальності. Це означає, що оцінювання не має бути жорстко прив’язане до місця проживання або реєстрації людини.
Для військовослужбовців процедура також передбачає окреме спрощення. Направлення на оцінювання може сформувати голова військово-лікарської комісії.
«Якщо ми говоримо про військовослужбовців, то направлення на оцінювання може надати також голова військово-лікарської комісії. Це також спрощує процедуру для військовослужбовців. Саме оцінювання може відбуватися по-різному. Людина може пройти його за місцем лікування, якщо їй так зручно і там їй видають направлення. Тут немає конкретного обмеження і прив’язки саме до місця реєстрації», — розповіла Ковцун.
Водночас на практиці військові та їхні родини досі звертаються із запитаннями щодо того, хто саме має оформлювати направлення та які документи необхідно подавати.
За словами Ковцун, на початку роботи нової системи таких звернень було більше, однак згодом їхня кількість зменшилася.
«Коли система тільки почала працювати, до нас, наприклад, телефонували й запитували, від кого вимагати направлення — від голови ВЛК чи від лікуючого лікаря. Запити щодо конкретних процедур, того, хто формує направлення і хто формує пакет документів, є і надалі. Саме тому ми намагаємося в межах таких проєктів проводити роз’яснювальну роботу. Водночас кількість таких запитів зараз однозначно зменшилася. Це говорить і про те, що зросла обізнаність усіх суб’єктів, які залучені до цього процесу», — зазначила керівниця напряму захисту прав військовослужбовців.
Окремі проблеми можуть виникати під час формування пакета медичних документів. Наприклад, адміністратор може виявити, що якихось документів не вистачає або що певні медичні дослідження вже втратили актуальність.
У такому випадку документи повертаються суб’єкту, який формував пакет, для доопрацювання.
«Є випадки, коли бракує адміністратора, який приймає пакет документів від лікуючого лікаря, або ж визначається, що якогось документа не вистачає. Так само можуть бути медичні документи, які вже неактуальні. Наприклад, певні аналізи мають конкретний строк дії. Такі ситуації теж трапляються. У таких випадках документи направляються назад суб’єкту, який формував цей пакет, і він уже має поінформувати людину, яка звернулася за оцінюванням, та доопрацювати пакет документів», — пояснила Ковцун.
Для військовослужбовців і ветеранів рішення експертної команди має особливе значення. Оскільки воно може стати підставою для подальшого оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, за словами Ковцун, важливу роль у визначенні причини інвалідності відіграє попередній висновок ВЛК.
«Рішення експертної команди про встановлення групи інвалідності має дуже велике значення для військовослужбовців та ветеранів. По-перше, на підставі цього рішення та встановлення саме причини інвалідності військовослужбовець отримує або не отримує статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Якщо експертна команда прописує відповідний причинний зв’язок, це стає підставою для подальшого звернення щодо отримання такого статусу», — зазначила вона.
Це, своєю чергою, може впливати на розмір пенсії після звільнення та на можливість отримання одноразової грошової допомоги.
«Це має наслідком більшу пенсію після звільнення, а також можливість отримання одноразової грошової допомоги. Йдеться про досить значні суми, які є суттєвою матеріальною підтримкою для військовослужбовців і ветеранів, які мають проблеми зі здоров’ям внаслідок служби. Також має значення, яка саме група інвалідності встановлена, тому що чим більша група інвалідності, тим більший розмір одноразової грошової допомоги. Відповідно, більший розмір пенсії, якщо ми говоримо про ветерана війни», — пояснила Ковцун.
Ковцун окремо наголосила на важливості уважно перевіряти саме рішення ВЛК. За її словами, експертна команда під час оцінювання враховує причинний зв’язок, який був встановлений військово-лікарською комісією.
Тому якщо ВЛК неправильно визначила причину травми або захворювання, це може вплинути на подальші права військовослужбовця чи ветерана.
«Важливо розуміти, що сама причина інвалідності формується на підставі рішень військово-лікарських комісій. Тому військовослужбовцям і ветеранам потрібно звертати увагу на те, що первинно було вказано в рішенні ВЛК. Якщо військово-лікарська комісія написала, що відповідні травми або захворювання пов’язані із захистом Батьківщини чи проходженням військової служби, то, в принципі, експертна команда так і пропише. Відповідно, людина надалі зможе отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни», — сказала вона.
За словами правозахисниці, на практиці трапляються випадки, коли причинний зв’язок у документах ВЛК визначають неправильно. Це може зменшити обсяг соціальних гарантій, на які людина має право.
«Часто трапляються ситуації, коли на етапі ухвалення рішення ВЛК пишуть неправильний причинний зв’язок. Замість зв’язку із захистом Батьківщини чи проходженням служби зазначають іншу причину. Це вже зменшує обсяг прав та гарантій для військовослужбовця або ветерана в подальшому. Але люди часто не розуміють, на якому етапі потрібно оскаржувати рішення. Вони можуть думати, що потрібно оскаржувати рішення експертної команди, хоча насправді треба повернутися на крок назад і змінити саме рішення ВЛК», — наголосила Ковцун.
Вона радить уважно перевіряти всі медичні документи та не пропускати строки для їхнього оскарження.
«Такі ситуації є, і до нас із такими запитами також звертаються. Ми допомагаємо визначити правильний шлях оскарження. В першу чергу потрібно уважно дивитися на те, що саме написано в документах, і не пропустити час, коли це рішення ще можна оскаржити», — підсумувала Христина Ковцун.