У соцмережах російські інформаційні ресурси поширюють наратив про нібито внутрішню роз’єднаність Європейського Союзу. Його економічне ослаблення та нездатність відігравати вагому роль у підтримці України. Водночас фінансову й військову допомогу Україні намагаються представити як недостатню, обумовлену політичними інтересами або таку, що нібито використовується ЄС у власних інтересах.
У межах цього наративу увагу зосереджують на суперечках між країнами ЄС щодо бюджету, видатків на оборону та правил розширення Союзу. Також поширюються заяви Володимира Путіна про те, що Євросоюз нібито «розвалиться сам». Без критичного контексту чи перевірки таких тверджень. У такий спосіб формується уявлення про ЄС як про економічно вразливе об’єднання, яке нібито поступово втрачає здатність підтримувати Україну.
Твердження про те, що підтримка України нібито призводить до економічного виснаження Європейського Союзу та його партнерів. Не відповідає співвідношенню економічного потенціалу сторін. Навіть економіка самого ЄС суттєво перевищує російську, а додавання до цього США та Великої Британії ще більше змінює баланс не на користь Росії.
Про це в етері Громадського радіо розповів експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц.
«Це нереалістично, тому що, по-перше, навіть якщо ми говоримо тільки про країни Європейського Союзу. Це 27 країн, які мають ВВП приблизно 21,5 трильйона доларів. Російська Федерація має ВВП близько 2,2 трильйона доларів. Тобто це вже у 10 разів менше, ніж у нашого ворога. Якщо додавати сюди ще Великобританію та Сполучені Штати Америки, які взагалі мають близько 30 трильйонів доларів ВВП. А Велика Британія — 4,2 трильйона, то тільки Велика Британія має приблизно вдвічі більшу економіку, ніж Російська Федерація. Тому говорити тут про економічне виснаження, мабуть, марно. Російська Федерація буде виснажуватися набагато швидше», — зазначив Саркіц.
За словами експерта, Росія справді має значні запаси корисних копалин та енергетичних ресурсів. Однак її можливості їх видобувати та переробляти залежать, зокрема, від технологій та обладнання, значна частина якого раніше імпортувалася із західних країн.
«Безумовно, у них є велика кількість корисних копалин, у них є ресурси, які вони можуть видобувати, використовувати і переробляти. Але роблять це не так ефективно, наприклад, як західні партнери. Більшість обладнання, яке зараз працює на території Російської Федерації, стосується і видобутку, і переробки газу, нафти та решти ресурсів. Воно раніше було імпортоване із західних країн, у тому числі зі Сполучених Штатів Америки, Франції, Німеччини, Японії. Тому говорити про економічне виснаження наших партнерів недоречно і з економічної, і навіть із математичної точки зору. Їхній потенціал і потенціал наших партнерів просто неспівставні», — пояснив він.
Саркіц також звернув увагу на роль Китаю. На його думку, Пекін використовує нинішню залежність Росії від китайської економіки для придбання ресурсів та поступового розширення власної економічної присутності в РФ.
«Навіть якщо додати Китайську Народну Республіку, то Китай зараз більше використовує і добиває свого васала, який їм, безумовно, вигідний. Вони купують дешеві енергоносії, купують дешеві ресурси. Але все ж таки вони більше зацікавлені в тому, щоб виснажувалася економіка Російської Федерації, щоб її потенціал наближався до нуля. Тому що потім вони за безцінь будуть скуповувати підприємства, інвестувати у будь-яку галузь Російської Федерації. і таким чином вводити своє управління компаніями і, мабуть, навіть державним сектором», — сказав експерт.
За його словами, китайський бізнес уже присутній у різних секторах російської економіки.
«Вони зараз уже активно видобувають і золото, інвестують у компанії, які видобувають вугілля, працюють із лісом, металургійним комплексом, нафтогазовим комплексом. Тобто вони свою економічну експансію потихеньку розповсюджують по території РФ», — зазначив Саркіц.
Водночас експерт наголосив, що врахування китайської економіки суттєво змінює загальне співвідношення економічного потенціалу сторін.
«Якщо враховувати Китай, то, безумовно, тут баланс трошки буде вирівнюватися, тому що ВВП Китаю складає близько 20 трильйонів доларів. І це друга економіка після Сполучених Штатів Америки. Але якщо ми будемо Китай сюди ще додавати, тоді ми можемо на 100% розраховувати, що США теж можуть додатися до переліку країн, які є нашими стратегічними партнерами. Тому ця заява нереалістична», — вважає він.
Експерт зазначив, що економічні показники самої Росії свідчать про зростання фінансового навантаження на її бюджет.
«Ми бачимо, що дефіцит бюджету РФ тільки збільшується. Якщо, наприклад, минулого року це було близько 50 мільярдів доларів, у бюджет на 2026 рік закладалося 55–60 мільярдів доларів. То по факту вийшло 85 мільярдів. І на наступний рік вони теж закладають дефіцит бюджету. Зростання ВВП економіки РФ коливається від 0,4% до 0,6% на рік. Цього недостатньо для такої великої країни і недостатньо для країни, яка перебуває у стані війни», — розповів Саркіц.
Водночас він зазначив, що економічна ситуація в ЄС також не є простою, однак її не можна порівнювати з проблемами російської економіки.
«Говорити, що ВВП, наприклад, лідируючих економік Європейського Союзу зараз показує набагато більші темпи зростання, теж буде некоректно. Тому що економіка ЄС дійсно зараз перебуває у складному становищі. Але не настільки критичному, як економіка ворога», — наголосив експерт.
На думку Саркіца, подібні заяви передусім орієнтовані не на українську аудиторію, а на населення Росії. Їхня мета — створити уявлення, що економічні труднощі є тимчасовими, а Росія нібито має значно кращі перспективи, ніж її противники.
«Вони спрямовані не на українців, вони спрямовані на внутрішній російський електорат. Путін має продати це як тимчасове становище, з якого вони вийдуть. І коли він порівнює економіку РФ з економіками ЄС, він каже, що вони розпадуться, що економіки руйнуються, країна, сам блок може зруйнуватися. Він просто демонструє те, що у європейців нібито немає єдності, у них немає економічної стабільності», — пояснив експерт.
Водночас Саркіц визнає, що в аргументах про енергетичну залежність Європи є частина правди. За його словами, ЄС залишається значним імпортером енергоресурсів.
«Тут є така чутлива теза стосовно енергетичної залежності. Дійсно, Європейський Союз залишається залежним, і його дефіцит енергетичної торгівлі складає близько 300 мільярдів доларів. Тобто вони імпортують ресурсів приблизно на 300 мільярдів доларів, і в тому числі російських. Тут, на жаль, правда, і це відкрита інформація. Ми маємо, і європейці це визнають, визнавати, що ЄС є залежним у сенсі імпорту енергоносіїв», — сказав він.
Йдеться, за його словами, про різні види енергоресурсів — від газу й нафти до вугілля та зрідженого природного газу.
«Це зріджений природний газ, трубопровідний газ, сира нафта, вугілля. Тобто власного ресурсу їм недостатньо для того, щоб покривати свої потреби. І саме тому Європейський Союз не може запровадити повноцінні санкції та повністю відмовитися від російських енергоносіїв», — зазначив Саркіц.
Водночас, за його словами, залежність Європи від Росії поступово скорочується.
«Вони продовжують закуповувати трубопровідний газ через «Турецький потік». Продовжують закуповувати нафту через нафтогін «Дружба», який іде через територію нашої держави. Продовжують закуповувати нафту, яка постачається танкерами, зріджений природний газ, вугілля, металургійну продукцію. Тобто, безумовно, їхні економіки залежать, у тому числі частково, від Російської Федерації. Але якщо навіть відбудеться ситуація, коли РФ може повністю заблокувати експорт цієї продукції до країн Європейського Союзу, вони все одно знайдуть альтернативу», — вважає експерт.
Саркіц зазначив, що Європа вже скоротила споживання газу. А частка Росії в його постачанні суттєво зменшилася порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення.
«Якщо дивитися навіть на споживання газу Європейським Союзом, то вони вже скоротили його приблизно на 10% від початку повномасштабного вторгнення. Розуміючи, що у них буде утворюватися дефіцит. Якщо говорити про частку РФ, то раніше вона була близько 40% у контексті постачання газу. Зараз вона приблизно 12–14%, і переважно це зріджений природний газ. І ця частка скорочується», — розповів він.
За його словами, з 1 січня 2027 року мають припинитися довгострокові контракти на постачання російського газу.
«З 1 січня 2027 року всі довгострокові контракти мають бути припинені. Тому що в умовах енергетичної кризи, яка спричинена війною на Близькому Сході, ми ніколи не можемо бути впевнені. Ми маємо розуміти, що можуть виникати термінові, екстрені закупівлі ресурсів, коли справді буде дефіцит», — зазначив експерт.
Водночас він вважає, що Європа має можливості компенсувати дефіцит газу за рахунок інших постачальників. Як приклад Саркіц навів Німеччину.
«Якщо знову-таки говорити про запаси, візьмемо флагмана європейської економіки — Німеччину. У них запаси газу зараз у сховищах приблизно 60–63%. Цього недостатньо для того, щоб безпосередньо пройти зимовий період, але буквально за місяць-півтора вони можуть легко їх наповнити. В України зараз є профіцит газу, Україна може навіть брати в цьому участь і може продавати газ нашим європейським партнерам», — сказав Олег Саркіц.