Олександр Сирський / Фото: з соцмереж
Олександр Сирський дав перше велике інтерв’ю після своєї відставки, яка відбулася в липні 2026 року. Його 13 жовтня опублікувала BBC. У цьому інтерв’ю Сирський розповів про свої успіхи та невдачі на посаді, конфлікт з ексміністром оборони Михайлом Федоровим та як сприймав вимоги «картонкового майдану» — «Сирський — геть!»
Головні тези цього інтерв’ю в етері Громадського радіо проаналізував ветеран російсько-української війни, майор у відставці, військовий експерт Олексій Гетьман.
В інтерв’ю Сирський заявив, що українським військам вдалося стабілізувати фронт і перейти до активної оборони. Також він сказав, що розвиток безпілотних систем та далекобійні удари стали важливим компонентом війни. В цьому інтерв’ю він також пояснив, чому вважає виправданою Курську операцію й відповів на критику щодо втрат українських військових та рішень командування. Окремо в ньому йшлося про суперечки з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим.
Сирський заявляє: здатність Росії наступати — зламана. На чому ґрунтується така теза?
Олексій Гетьман каже:
«Ресурси росіяни не накопичують. Нема чим їх накопичувати. Лінія фронту стабілізована щонайменше чотири місяці. Вони отримали контрудар під час нашої операції «Вівальді». Ми стабілізували лінію фронту, але це не був контрнаступ. У класичному розумінні це була активна оборона, яка виглядає саме так. Адже під час оборонних дій можна робити багато чого».
Сирський заявив, що втрати росіян перевищують втрати України у співвідношенні 1 до 5 або 1 до 6. Олексій Гетьман каже: втрати росіян наближаються до 50 тисяч, про які говорив Федоров, коли був міністром оборони. І це якраз ті втрати, які росіяни не можуть поновити на 100 відсотків. Військовий експерт пояснює: при відновленні потрібно не просто поміняти «цифру на цифру», а набрати людей на ті посади, які були втрачені. Тобто якщо були втрати серед зв’язківців, не можна поставити на їхнє місце людей інших спеціальностей.
Також Олексій Гетьман додає: чисельно набрати 50 тисяч росіянам також важко. Адже станом на зараз їхній офіційний та неофіційний мобілізаційний ресурс становить від 30 до 35 тисяч людей.
«Вони нічого не накопичують. Їх як було 720 тисяч, так і є. Однак потрошечки це число зменшується. Вони самі визнали, що залучають резерви», — сказав військовий експерт.
В інтерв’ю Сирський також згадав про Курську операцію, яка розпочалася в серпні 2024 року й завершилася у 2025 році. Ставлення до цієї операції неоднозначне: хтось вважає її успіхом, а хтось — провалом, адже в її результаті українські війська опинилися там, де були. Колишній головком вважає операцію успішною. Він пояснює: противник був вимушений припинити наступ на всіх оперативно-стратегічних напрямках, за винятком Покровського напрямку. Росія перекинула на Курський напрямок близько 70 000 особового складу, повітряно-десантних військ, морської піхоти і найбільш підготовлених мотострілецьких військ.
«Тобто це дало нам можливість фактично підготувати резерви, дати перепочинок нашим військам і відновити боєздатність цих військ, які зазнали втрат в таких важких боях. Тобто Курська операція дала дуже великий поштовх для підняття морального стану наших військ», — сказав ексголовком.
Він продовжив:
«Якраз Курська операція була тим порятунком, який зірвав плани ворога і дав нам можливість для перегрупування й підготовки до проведення наступальних дій вже в 2025 році».
Військовий експерт Олексій Гетьман також вважає цю операцію успішною й каже, що так вважають і генерали НАТО. Та й, за його словами, така операція продиктована військовою логікою.
«А ті, кому вона не сподобалась, я не думаю, що це люди, які мають якийсь військовий фах. Це може бути емоційна оцінка», — сказав Олексій Гетьман.
Він нагадав, що перед Курською операцією готувався наступ на Харків. І війська, які мали це робити, РФ у результаті перекинула на Курщину.
У своєму інтерв’ю Сирський, відповідаючи на запитання про те, як має завершитися війна, сказав:
«Всі війни колись закінчуються і це роблять політики шляхом ведення переговорів. Всі ті переговори базуються на результатах ведення бойових дій, тому роль армії в результатах цих переговорів визначальна. Бо переговори можна вести, маючи загальний програш, і загальну ситуацію на фронті, яка погіршується, коли армія відступає. Або вести на рівних, коли противник не має суттєвих переваг, а зазнає величезних втрат».
Але які військові фактори сьогодні найбільше впливають на переговорну позицію і що має змінитись на полі бою, щоб Україна отримала сильніші позиції на переговорах?
Олексій Гетьман каже:
«Ми знаходимося у глухому куті, коли жодна з армій не можуть досягти кінцевого результату, тобто остаточної перемоги. Війна перетворилася у позиційну, на виснаження».
Військовий експерт після спілкування з різними джерелами висловив думку, що Путін не сідає за стіл переговорів, бо вважає, що Україна не має чим збивати їхні реактивні дрони та балістику, а також тому, що Україна не має власної балістики, щоб завдавати ударів у відповідь. Тому поки є така ситуація, РФ вважає, що може диктувати свої умови. На його думку, як тільки в України буде власна балістика та система протиповітряної оборони Freyja, Путін відразу сяде за стіл переговорів. На лінії фронту вже нічого для росіян немає, а їхні просування дорівнюють нулю, наголосив ветеран російсько-української війни, майор у відставці Олексій Гетьман.