Книга як спосіб заспокоїтись: що відомо про читацькі звички українців під час війни

Майже третина українців знаходять у книжках спосіб зменшити тривожність. За роки повномасштабного вторгнення читання почало сприйматися не лише як дозвілля, а і як засіб психоемоційного відновлення.

Про це в етері Громадського радіо розповіла заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, коментуючи дослідження Мінкульту про читацькі звички українців під час війни.

Вона зазначила, що потреба у відпочинку, підтримці та боротьбі зі стресом є найчастішою причиною, чому люди повертаються до читання.

«Майже кожен третій читач каже, що книжки допомагають зменшувати тривожність. 30% говорять, що книжки допомагають відновлюватися емоційно, а кожен п’ятий стверджує, що книжка допомагає легше заснути», — розповідає Богдана Лаюк.

Якщо на початку вторгнення читати часто не випадало через зосередженість на новинах і коротких повідомленнях, то у 2023-2024 роках ситуація змінилася: люди почали звертатися до книжок, щоб зрозуміти власну ідентичність та відновитися.

Які жанри обирають українці

Міністерство культури відстежило найпопулярніші літературні напрями серед читачів:

• детективи — лідер серед жанрів, їх обирають 47% читачів;
• історичні романи — на другому місці з показником 31%;
• сучасна та класична художня література — 25%;
• фентезі та романтична література — 24%;
• психологія — 21% (причому молодші читачі обирають цей жанр частіше).

Потік коротких новин і відео у соцмережах створює серйозний виклик для здатності до тривалої концентрації уваги, особливо у дітей. Проте вона радить розглядати читання не як конкурента екранам, а як практичний інструмент, що покращує якість життя та працює набагато сильніше за звичайний скролінг у телефоні.

70% опитаних повернулись до читання через пів року після початку повномасштабної війни або пізніше

Богдана Лаюк розповіла, що дослідження, яке провело Міністерство культури, показало цікаву особливість: 70% читачів мали перерву у читанні тривалістю від пів року і довше через виснаження, велику кількість роботи чи звичку до короткого контенту. Проте головне — подолати цей бар’єр, адже після повернення до читання нові читачі зазвичай осилюють близько 10 книжок за перший рік.

«Це доволі гарна цифра. А це означає, що головне — розірвати це коло нечитання», — наголосила заступниця міністерки культури.

Про популярність читання серед молоді та державні програми

Позитивною тенденцією є те, що підлітки (14-17 років) та молодь (18-24 роки) почали витрачати на книжки більше коштів, ніж торік.

Богдана Лаюк наголосила, що вік 13-14 років є критичним вікном для формування стійкої звички отримувати задоволення від літератури. За її словами, у професійному середовищі дедалі частіше лунають пропозиції запровадити у школах години читання, сфокусовані на емоційних враженнях, а не на зазубрюванні біографій героїв.

Також Богдана Лаюк каже, що Важливу роль відіграють і державні програми. Зокрема, урядова програма «єКнига» дозволяє 18-річним українцям та українкам отримувати гроші на придбання книжок. Дослідження Мінкульту показало, що кожний третій учасник віком 18-24 роки вже купував книжки за державними програмами. Тому Мінкульт планує розширювати подібні культурні сертифікати й на інші вікові категорії.

Окрему увагу держава приділяє поповненню фондів публічних бібліотек у регіонах, зокрема у прифронтових громадах. Завдяки програмі Міністерства культури та Українського інституту книги нові видання надходять до бібліотек, допомагаючи відновлювати культурне життя навіть на територіях, що пережили окупацію.