Радіатор опалення у вимкненому стані / Фото: ілюстративне / Pixabay
Напередодні зими важливо розуміти, як тимчасово окуповані території, зокрема Херсонщини, готуються до опалювального сезону та з якими викликами можуть зіткнутися місцеві жителі.
Про це в етері Громадського радіо говорили із керівником «Центру вивчення окупації» Петром Андрющенком.
За словами Петра Андрющенка, на окупованій частині Херсонської області готуються до опалювального сезону. Але, наголосив він — готуватися і бути готовими — різні речі:
«Особливо якщо йдеться про окуповані території, а серед них — насамперед про Херсонщину. Цього року на Херсонщину чекають, мабуть, найбільші проблеми з опалювальним сезоном порівняно з усіма попередніми роками. Це пов’язано насамперед із проблемами в електропостачанні, які стали абсолютно масовими для всіх окупованих територій.
Окупаційна «влада» начебто звітує про готовність, однак навіть у їхніх офіційних повідомленнях ідеться про те, що реальна готовність у кращому разі становить 50%. Якщо перекладати з «офіційної мови окупантів», це означає, що майже нічого. І, мабуть, на Херсонщині цього року дійсно буде холодно.
Уряд окупантів скоротив фінансування підготовки до опалювального сезону, як і весь бюджет на утримання ТОТ. Крім того, сильно зменшилася допомога — як у фізичному, так і у фінансовому вимірі — з боку так званих «регіонів-шефів», які цьогоріч майже не беруть участі в підготовці ТОТ до зими, як це було раніше.
Це означає, що окуповані території, зокрема Херсонщину, фактично кинули напризволяще. Самостійно ж вони впоратися з цією ситуацією не здатні з багатьох причин — починаючи від браку фінансів і закінчуючи банальною некомпетентністю місцевих окупаційних «чиновників»».
Щодо стану комунальної інфраструктури на ТОТ та того чи займаються росіяни відновленням пошкодженого обладнання та обʼєктів, від яких залежить проходження зими, керівник «Центру вивчення окупації» зазначив:
«Якщо говорити про всі окуповані території загалом, то в місцях із достатньо високою щільністю населення окупанти намагаються щось робити. Але вони це намагаються робити з 2022 року. Десь їм вдалося, десь ні…
Тому не можна сказати, що вони взагалі не готуються або що там усе геть розвалено. Ні, там проблеми дещо іншого порядку. Насамперед це проблеми менеджменту, який не здатен навести лад. Цього року виникли й технічні труднощі, які відрізняються від минулорічних і полягають у збоях з електропостачанням. Є великий ризик, що цьогоріч окуповані території взагалі опиняться в майже повному блекауті через бойові дії. А це означає, що навіть відновлені котельні чи системи централізованого теплопостачання просто не зможуть функціонувати, адже без електрики не працюватимуть насоси, які забезпечують їхню роботу.
Питання в тому, наскільки всі ці їхні дії в комплексі дають бодай якийсь ефект. Якщо порівнювати з періодом українського контролю над цими територіями, то, спираючись на досвід взаємодії з комунальною сферою, можу сказати: якби такий ресурс задіяли в Україні, ефект був би на 200%. А от саме менеджерська нездатність окупаційної «влади» призводить до дивного результату — ресурси вкладаються, а ефекту від них немає».
«Такої інформації немає. В принципі, зараз складно порахувати демографію та з’ясувати, хто як розселений, особливо на прифронтових територіях. Але готовність до опалювального сезону на сьогодні становить приблизно 50–60% загалом по окупованих територіях.
Це означає, що йдеться про тисячі людей, які вже мали б отримувати тепло, але досі його не мають, або взагалі не отримуватимуть. По суті, опалювальний сезон на окупованих територіях офіційно вже розпочався, але тільки на папері: котельні поки що не запущені в жодному з регіонів, де він стартував. І це досить яскравий показник того, наскільки вони готові.
Скоріш за все, цього року знову буде важко…», — зазначив Петро Андрющенко.