Уряд оновив правила бронювання: відповідну постанову вже опубліковано

Уряд оновив правила бронювання працівників підприємств від мобілізації. Постановою від 23 жовтня, яка опублікована 26 жовтня, Кабмін визначив, підприємства якої галузі можуть отримати статус критичних. Такі підприємства зможуть бронювати працівників.

Згідно з постановою, критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період можуть бути визначені підприємства, які провадять діяльність у сферах:

• оборонно-промислового комплексу;
• паливно-енергетичного комплексу;
• житлово-комунального господарства;
• добувної промисловості;
• переробної промисловості;
• агропромислового виробництва, у тому числі забезпечення продовольчої безпеки;
• роздрібної торгівлі;
• будівництва;
• транспорту й логістики;
• інформаційних технологій;
• банківської діяльності;
• охорони здоров’я;
• зв’язку;
• проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (аварійно-рятувальні служби);
• провадять діяльність у сфері, узгодженій новоствореним Координаційним центром з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час за обґрунтованим зверненням центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, який забезпечує формування та/або реалізує державну політику у відповідній сфері.

Хто скільки працівників зможе забронювати

Уряд визначив, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за рекомендаціями та пропозиціями Координаційного центру.

Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання до Коордцентру може подати відповідний державний орган.

Координаційний центр може відмовити в розгляді пропозицій у разі встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку, зокрема наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

Також встановлено, що кількість військовозобов’язаних, які займають посади у представництвах донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги та підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників, які безпосередньо залучені до виконання завдань одного проєкту, але не перевищувати 7 осіб. За рішенням державного секретаря Кабміну, прийнятим з урахуванням рекомендацій Коордцентру, кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 7 осіб у разі, але в межах 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників.

Кількість військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 95%, у критично важливих установах, які визначені Міноборони критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу, паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій або вітчизняних виробників трансформаторного обладнання для енергетичної сфери, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об’єднаної енергосистеми та газотранспортної системи України в особливий період.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 95% за рішенням Міноборони або Міненерго, прийнятим з урахуванням узгоджених рекомендацій Коордцентру.

Серед іншого, уряд рекомендував підприємствам, які мають намір бути визначеними критично важливими, забезпечити завчасне подання документів до центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів державного управління, для отримання критичності.

Що буде з тими, хто вже має бронювання

Уряд встановив, що рішення про визначення підприємств критично важливими, які є чинними станом на дату набрання чинності цією постановою, залишаються чинними протягом строку, на який вони прийняті, крім тих, які було скасовано.

Рішення Міністра оборони про збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних, прийняті до набрання чинності постановою №1608, залишаються чинними протягом усього строку дії рішення про визначення підприємства критичним, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року, а рішення Міноборони про збільшення обсягів бронювання, прийняті після 8 грудня 2025 року, залишаються чинними протягом строку дії рішення про критичність, але не довше строку, визначеного у відповідному рішенні міністерства.

Також цією постановою уряд доручив центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласним, Київській міській державній адміністрації (військовим адміністраціям у разі їх утворення), у десятиденний строк з дня набрання чинності цією постановою, забезпечити: перегляд та узгодження критеріїв за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки.

За результатами перегляду критеріїв, провести аналіз відповідності підприємств цим критеріям, а у разі виключення критерію, на підставі якого підприємство було визначено критичним, скасувати рішення про визначення їх критично важливими.

Що відомо про новостворений Координаційний центр, який займатиметься питаннями бронювання

Цією ж постановою Кабінет міністрів України утворив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Співголовами Коордцентру визначені заступник міністра економіки та довкілля та заступник міністра оборони.

Також до складу увійшли:

• заступник державного секретаря Кабміну;
• заступники міністрів цифрової трансформації, внутрішніх справ, інфраструктури, аграрної політики та продовольства;
• державний секретар Міненерго;
• представник Мінекономіки;
• заступник Керівника Офісу президента України (за згодою);
• заступник начальника Генерального штабу Збройних сил (за згодою);
• перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби;
• заступник голови Національної поліції;
• заступник Голови правління Пенсійного фонду України;
• заступник голови Держпраці;
• представник Центрального управління СБУ (за згодою);
• представник Служби зовнішньої розвідки (за згодою);
• представник Головного управління розвідки Міноборони (за згодою).

 

Які основні завдання Координаційного центру

Основними завданнями Коордцентру є:

• сприяння забезпеченню координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, з питань здійснення бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
• надання пропозицій щодо шляхів, механізмів та способів вирішення питань здійснення бронювання військовозобов’язаних;
• узгодження критеріїв та надання за потреби рекомендацій щодо їх доопрацювання;
• розгляд пропозицій державних органів щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації;
• розгляд пропозицій держорганів щодо визначення критичності підприємств;
• здійснення засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг моніторингу відомостей щодо військовозобов’язаних працівників підприємств, які подалися на отримання критичності;
• надання держорганам рекомендацій та пропозицій щодо скасування рішення про визначення підприємств критичними, зокрема за наявності відповідних звернень правоохоронних органів.

Коордцентр:

• проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі бронювання військовозобов’язаних;
• вивчає результати діяльності держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до його компетенції;
• узгоджує критерії критичності;
• розглядає пропозиції держорганів щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних;
• розглядає пропозиції щодо визначення критичності підприємств та надає відповідні рекомендації;
• надає рекомендації щодо скасування рішення про визначення підприємств критичними.

Як новостворений Коордцентр ухвалюватиме рішення

Рекомендації та пропозиції Коордцентру вважаються схваленими, якщо за них проголосували більш як половина присутніх на засіданні членів та представників державних органів, залучених до участі в засіданні. У разі рівного розподілу голосів рекомендація або пропозиція може бути схвалена лише за умови її підтримки обома співголовами.

Строк надання рекомендацій та пропозицій Коордцентром за результатами опрацювання звернень держорганів не може перевищувати один календарний місяць з дня отримання звернення.

У разі обґрунтованої потреби державний орган може звернутися до Коорцентру щодо невідкладного розгляду звернення. У такому разі рекомендації та пропозиції надаються у строк, що становить не більш як 7 робочих днів з дня отримання звернення.