Стела міста Херсон/Ілюстративне фото
Російські військові з лівого берега Дніпра значно активізували обстріли Херсона після «режиму тиші». У місті фіксували численні атаки дронів, зокрема FPV та безпілотників типу «Молнія». Внаслідок ранкових атак постраждали двоє людей, ще один чоловік підірвався на міні.
Про це в етері Громадського радіо повідомив заступник голови Херсонської ОДА Олександр Толоконніков.
За його словами, після відносного затишшя місто знову відчуло посилення російських атак. Російські військові запускали по Херсону значну кількість безпілотників із лівого берега.
«Ми дуже добре відчули, що таке повернення до військових дій Російської Федерації з лівого берега. Сьогодні було дуже багато запусків по Херсону з боку росіян. Це незвично багато порівняно з тими днями тиші. Були випадки влучань дронів типу «Молнія» та FPV. На жаль, постраждалі були ще зранку: внаслідок скиду вибухівки постраждали двоє людей. Потім ще один чоловік підірвався на міні», — розповів Олександр Толоконніков.
Водночас, за його словами, інформації про постраждалих безпосередньо в лікарнях унаслідок атак на медичні заклади наразі не надходило.
У Херсоні більшість медичних працівників перебувають у підземних укриттях або працюють на перших поверхах, де вікна захищені мішками з піском та іншими конструкціями.
«Слава Богу, на верхніх поверхах у нас немає приміщень у лікарнях, де працюють люди. Більшість медиків працюють або в підземних укриттях, які є майже в кожній лікарні, або на перших поверхах. Там вікна закриті мішками з піском чи іншими засобами захисту. Тому інформації про постраждалих серед людей, які перебувають у лікарнях, поки не надходило», — зазначив заступник голови ОДА.
Він додав, що внаслідок російських атак люди в Херсоні й раніше отримували осколкові поранення або травмувалися уламками скла. Зокрема, це трапляється, коли вибухи стаються поблизу місць, де перебувають цивільні.
За словами Толоконнікова, у місті облаштували понад 300 вуличних укриттів. Їх розташували, зокрема, біля зупинок громадського транспорту, супермаркетів та інших місць скупчення людей. Такі конструкції дають змогу швидко сховатися, якщо людина почула наближення дрона або вибух.
«У більшості випадків люди користуються саме вуличними укриттями. Наприклад, людина чекає на зупинці, чує дрон або вибух — і може одразу зайти в таке укриття. Біля супермаркетів та інших людних місць розставлено понад 300 таких споруд. Це бетонні конструкції, куди люди можуть зайти, щоб зберегти своє життя та здоров’я», — пояснив він.
Крім того, у Херсоні облаштовані найпростіші укриття — відремонтовані підвали, а також підземні приміщення в лікарнях.
Окремо Толоконніков пояснив ситуацію з підземними школами.
«У Херсоні немає сенсу запускати підземні школи, тому що ми не можемо забезпечити безпеку дітей, щоб вони безпечно дійшли до школи. Тому немає сенсу відкривати такі заклади без можливості гарантувати цей шлях. Водночас у громадах області вже працюють понад десять підземних шкіл. Там є відремонтовані укриття, де діти можуть навчатися», — повідомив заступник голови Херсонської ОДА.
Попри постійні обстріли, у місті продовжують жити близько 60 тисяч людей. Це приблизно 20% від довоєнної кількості населення, зазначив Толоконніков.
За його словами, для багатьох херсонців постійні вибухи вже стали частиною повсякденного життя. Влада продовжує закликати людей евакуюватися, особливо напередодні зими, адже цього року місто може зіткнутися з труднощами у забезпеченні теплопостачання.
Він наголосив, що особливо важливо розглянути можливість евакуації перед зимою.
За словами Толоконнікова, цьогорічний опалювальний сезон може бути найскладнішим за весь період повномасштабної війни. Оскільки через російські удари місто може не мати можливості забезпечити теплом усіх споживачів.
«Ми постійно наголошуємо, що ця зима може бути найважчою за весь період війни. Тому що ми, можливо, не зможемо подати тепло для якихось районів чи осель. Можливо, людям краще виїхати. Але люди залишаються, тому що наші незламні комунальники продовжують робити все, щоб місто було зі світлом, водою і, звичайно, щоб було тепло», — сказав він.
Толоконніков нагадав, що минулого року, попри руйнування Херсонської ТЕЦ внаслідок російських атак, комунальникам вдалося забезпечувати місто теплом. Однак цього опалювального сезону повторити такий результат може бути складніше.
Окремою проблемою для міста залишається близькість до російських позицій. За словами Толоконнікова, Херсон розташований приблизно за два кілометри від позицій російських військових, звідки вони цілодобово обстрілюють місто.
«Ми перебуваємо за два кілометри від позицій росіян, які цілодобово обстрілюють місто. Ми не можемо збивати все те, що летить до нас. У нас немає такої території, як у Миколаєва, де можна перехоплювати ті самі «шахеди», щоб вони не долетіли до Миколаєва чи Одеси. До нас немає такої території, де могли б допомогти їх збивати. Усі «шахеди», навіть ті, які перелітають через річку, одразу опиняються в місті Херсоні. Тому, на жаль, такої можливості в нас немає», — пояснив посадовець.
Водночас, за його словами, комунальні служби продовжують працювати, щоб забезпечувати місто необхідними послугами, попри постійну небезпеку.
У місті залишається стабільна частина населення, зокрема люди, які працювали в комунальних та рятувальних службах ще до повномасштабного вторгнення.
«Є люди, які вирішують виїхати разом із сім’ями за межі міста — до безпечніших громад, інших областей або взагалі за межі України. Хтось повертається, хоча таких небагато. Але є стабільна частина херсонців, яка залишається в місті. Це люди, які працювали тут і раніше, ще до повномасштабного вторгнення, а також ті, хто працює від початку звільнення Херсона. Зокрема, це працівники обласної комунальної аварійно-рятувальної служби, які закривають вікна в будинках, ремонтують дахи та наводять лад у місті», — розповів Толоконніков.
Він додав, що для безпечнішої роботи комунальників забезпечують детекторами дронів, касками та бронежилетами. Водночас постійна робота в захисному спорядженні є фізично складною, особливо для старших працівників.
«Звичайно, це важко, особливо для людей, яким за 50 років. У бронежилетах непросто постійно ходити й виконувати фізичну роботу. Але це життя, і життя — найголовніше. Тому ми намагаємося забезпечити працівників усім необхідним захистом, зокрема детекторами дронів, касками та бронежилетами», — зазначив заступник голови Херсонської ОДА.